Справа № 753/9428/24
Провадження № 2/755/476/25
"19" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Позивач - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути аліменти на утримання у розмірі доходу щомісячно, але не менше
50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь законного представника дитини.
Позов обґрунтовано тим, що у Службі у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, перебуває ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із ухиленням матері ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків. З 06 жовтня 2021 року дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштований до Центру соціально-психологічної реабілітації у Дарницькому районі міста Києва благодійної організації «Фонд «Асперн».
Мати дитини ОСОБА_1 не працевлаштована, батьківські обов'язки не виконує, постійного місця проживання не має, її місце перебування не відоме. Після народження дитини ОСОБА_1 проживати у центрі матері та дитини відмовилась, власного житла не мала. Від сторонніх осіб на гарячу лінію надходили повідомлення про проживання дитини в неналежних умовах за адресою: АДРЕСА_1 . Спеціалістами служби спільно з фахівцями Дарницького районного в місті Києві Центру соціальних служб під час обстеження умов проживання дитини встановлено, що санітарно-гігієнічний стан помешкання незадовільний, умов для проживання дитини не створено. Кімната дитини забруднена, мати з дитиною сплять на підлозі, навколо розкидані брудні речі, в помешканні знаходяться сім котів та чотири собаки, розкидані фекалії тварин, присутні комахи, порушені норми протипожежної безпеки, у дитини відсутні іграшки, місце для відпочинку та занять, одяг брудний, запас продуктів харчування відсутній. Дитина проживає в антисанітарних умовах. Також надходило повідомлення про те, що за адресою місця проживання дитини мешкає велика кількість брудних тварин. Протягом 2017 - 2018 років ОСОБА_1 отримувала послугу соціального супроводу, відновлено паспорт громадянина України, отримано свідоцтво про народження ОСОБА_2 , оформлено соціальну виплату одинокій матері та соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї. Проводилась робота з ОСОБА_1 з метою підвищення батьківського потенціалу. У червні 2020 року Служба отримала повідомлення, що ОСОБА_1 та дитина залишили місце проживання та виїхали до села Ратівець Ужгородського району Закарпатської області. Проте, згідно повідомлення Дарницького районного управління поліції від 25 травня 2021 року, ОСОБА_1 разом з малолітньою дитиною ночує за адресою: вул. Чубинського Павла, буд. 8-А, м. Київ , у під'їзді на сходах. Від пропозиції проживати в Центрі матері та дитини благодійної організації «Фонд «Асперн» ОСОБА_1 відмовилась. Малолітнього ОСОБА_2 влаштовано до Центру реабілітації, дитину зараховано до першого класу, дитина характеризується позитивно, почав відвідувати спортивний гурток. Матір з вчителями центру контакту не має. ОСОБА_1 не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, соціальної дороги не отримує.
ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за частиною першою статті
1751 КУпАП, за частиною другою статті 1751 КУпАП, за частиною першою статті 178 КУпАП, за частиною другою статті 178 КУпАП, за статтею 183 КУпАП.
Мати дитини ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не зробила жодної спроби щодо виправлення свого способу життя.
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відомості батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені у порядку статті 135 СК України.
На підставі викладеного позов просили задовольнити.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року позовну заяву передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. Підготовче засідання призначено на 18 вересня 2024 року на
14-00 год.
18 вересня 2024 року у підготовче засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Представником позивача - Чіжовою Т.І. , подано заяву про проведення судового засідання без участі позивача. Від відповідача ОСОБА_1 повернувся неврученим конверт - поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, з відміткою оператора поштового зв'язку про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою». Підготовче засідання відкладено на 22 жовтня 2024 року на 10-00 год.
У підготовче засідання 22 жовтня 2024 року сторони не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Представником позивача - Чіжовою Т.І. , подано заяву про проведення судового засідання без участі позивача, з приводу закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду не заперечувала, просили долучити до матеріалів справи Висновок органу опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Від відповідача ОСОБА_1 повернувся неврученим конверт - поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що повторно направлявся за адресою її зареєстрованого місця проживання, з відміткою оператора поштового зв'язку про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 листопада 2024 року на 12 год. 00 хв.
У судове засідання 20 листопада 2024 року сторони не з'явилися. Представник позивача - Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації,
ОСОБА_17., подала заяву про проведення судового засідання без представника Служби. Наступне судове засідання призначено на 08 січня 2025 року на 14 год. 00 хв.
Судове засідання, призначене на 08 січня 2025 року на 14 год. 00 хв., знято з розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Хромової О.О. на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 19 лютого 2025 року на 10 год. 15 хв.
У судове засідання 19 лютого 2025 року сторони не з'явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. У своїй заяві від 20 листопада
2024 року Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації просили проводити судове засідання без участі представника служби.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась. Конверти з ухвалою про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви з додатками, ухвалою про закриття підготовчого провадження, а також повістками про виклик до суду, повернулися до суду не врученими з відмітками оператора поштового зв'язку «Укрпошта» про причини повернення «за закінченням встановленого терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня
2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Також Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 року у справі № 2-6236/11, провадження № 61-6596ск20, зазначив, що у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до повторного свідоцтва про народження від 31 серпня
2021 року серії НОМЕР_1 , виданого Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві складено актовий запис від 12 січня 2017 року № 87. Батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 20 січня 2024 року № 00043210584, ОСОБА_2 народився
ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження від 12 січня 2017 року № 87, складений Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції (м. Київ). Видано свідоцтво про народження від 12 січня
2017 року серії НОМЕР_2 . Водночас, наявний запис, про те, що 31 серпня 2021 року Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано повторне свідоцтво про народження серії
НОМЕР_1 .
З витягу також встановлено, що матір'ю дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьком вказано ОСОБА_4 , відомості про батька дитини зазначені відповідно до частини першої статті 135 СК України (за вказівкою матері).
З клопотання Дарницького районного управління поліції Головного управління поліції Національної Поліції від 18 січня 2017 року № 1132/125/48/04-2017 встановлено, що 02 січня
2017 року до Дарницького районного управління поліції надійшло звернення по спецлінії 102
ОСОБА_5 про те, що в 4-ій лікарні безпритульна дівчина народила дитину та 02 січня 2017 року лікарі її виписали, дівчина з дитиною на вулиці. Інспекторами Дарницького районного управління поліції з'ясовано, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ромської зовнішності, без постійного місця проживання, 02 січня 2017 року звернулася до ОСОБА_5 про допомогу. ОСОБА_6 з дитиною госпіталізовано до 6 дитячої лікарні. В телефонному режимі ОСОБА_6 повідомила, що вона перебуває з новонародженою дитиною в дитячій лікарні № 6, де проживати з дитиною не має, раніше проживала на вокзалі. Матері запропоновано проживати в центрі матері та дитини, від пропозиції відмовилася, зазначила, що буде проживати виключно в окремій квартирі. Під час бесіди поводилася грубо, агресивно, висловлювалася нецензурною лайкою, на зауваження не реагувала.
З паперової копії інформації про звернення громадян, що надійшли до CALL-центру встановлено, що 23 червня 2017 року надійшло звернення ОСОБА_7 про те, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , проживає дитина до 5 років в незадовільних умовах. Інформацію передано Службі у справах дітей.
З Акту обстеження умов проживання дитини від 04 липня 2017 року встановлено, що спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації проведено обстеження умов проживання за адресою:
АДРЕСА_1 . Встановлено, що умови проживання не задовільні, квартира забруднена, скрізь речі зі смітника, непотріб, вуличні тварини, мухи. Санітарно-гігієнічний стан не задовільний. Дитини не зафіксовано. Умов для проживання не створено. Основні потреби дитини не задоволено. За цією адресою проживає жінка похилого віку, від спілкування відмовилась, даних не надала. Інших членів родини встановити не вдалося. Станом на момент складання акту дітей виявлено не було. Житлово-побутові умови не задовільні.
Також обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повторно проведено спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, що підтверджується Актом обстеження умов проживання дитини від
14 липня 2017 року. Встановлено, що умови проживання не задовільні. Санітарно-гігієнічний стан незначно покращився, деякий бруд, лахміття, речі зі сміттєвих баків, частково вимита підлога, запах від 5 котів не такий різкий. Зі слів ОСОБА_8 , співмешканця ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), він не має документів, втрачені. ОСОБА_1 та дитина вийшли. З його слів дитина доглянута, більше пояснень не надав. Кімната, де мешкає дитина, брудна, сплять на підлозі на матрацах, скрізь хаотично розкидані речі. Кімнати забруднені, на кухні лежить літня жінка, яка відмовилася спілкуватися. Осіб, які проживають за вказаною адресою, встановити не вдалося. ОСОБА_1 залишено виклик з вимогою з'явитися з документами 17 липня 2017 року.
З листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дарницького району міста Києва» від 18 липня 2017 року № 01-16-789, вперше на амбулаторний прийом мати дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 10 липня 2017 року для взяття під нагляд та подальшого обстеження. Прибули на прийом 11 липня 2017 року у супроводі представника Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Дитину оглянуто лікарем-педіатром, встановлено діагноз - «практично здоровий», психомоторний розвиток відповідає віку. Також 13 липня 2017 року завідувачем амбулаторією ЗП-СМ № 2 разом з дільничною медсестрою була спроба відвідати дитину за місцем проживання для огляду умов перебування дитини вдома, але квартира виявилась зачиненою.
28 липня 2017 року спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації складено Акт обстеження умов проживання дитини ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що умови проживання незадовільні. Умов для виховання та розвитку дитини не створено. В окремій кімнаті разом із собаками, котами в антисанітарних умовах дитина спить, поруч з ліжком електрична плита, брудний посуд, брудні речі, мотлох. За вказаною адресою проживають: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 . Умови для проживання незадовільні. Рекомендовано оперативно вирішити питання щодо проживання матері та дитини, надання комплексу соціальних послуг, соціального супроводу.
У листі Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дарницького району міста Києва Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 15 серпня 2017 року № 03-07/691 встановлено, що на обліку в Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дарницького району міста Києва з 20 вересня 2013 року перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка
ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина, ОСОБА_2 . Спеціалістами центру протягом 2013-2014 року здійснювався соціальний супровід ОСОБА_1 . До народження дитина ОСОБА_1 працювала двірником у ЖЕДі, помічником продавця на ринку. 05 січня 2017 року головним спеціалістом Служби у справах дітей Оболонського району ОСОБА_1. разом з дитиною доправлено до Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дарницького району у зв'язку з тим, що громадянка була виписана з полового будинку і не мала постійного місця проживання. Матір з дитиною направлено до Київської міської клінічної лікарні № 6. Надано допомогу в оформленні документів. У зв'язку із відсутністю коштів ОСОБА_1 разом з дитиною переїхала проживати до родичів у село Ратівець Ужгородського району Закарпатської області. У травні 2017 року повернулася з дитиною до міста Києва. Станом на 14 серпня 2017 року винаймала кімнату за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина перебуває на обліку в дитячій поліклініці № 2 Дарницького району. Державна допомога при народженні дитини передана до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. ОСОБА_2 забезпечений необхідним одягом, харчуванням, має доглянутий вигляд. З метою підвищення батьківського потенціалу, навиків догляду за дитиною та соціалізації спеціалістами Центру постійно проводиться робота з ОСОБА_1 . Станом на 14 липня 2017 року робота з ОСОБА_1 моніториться та здійснюється в рамках державного соціального стандарту «Консультування».
З клопотання Дарницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Національної поліції України від 14 серпня 2017 року № 18060/125/48-2017 вбачається, що до Дарницького районного управління поліції надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неналежно виконує свої батьківські обов'язки відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у квартирі немає газопостачання, санітарні умови проживання є неналежними, також у квартирі перебуває велика кількість брудних тварин.
Відповідно до Акту обстеження умов проживання дитини від 03 квітня 2018 року, складеного спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації проведено обстеження умов проживання за адресою:
АДРЕСА_1 . В квартирі не задовільні умови проживання, антисанітарія, санітарно-гігієнічний режим не дотримується. В інших кімнатах мешкають квартиранти без договору найму. Дитина мешкає в окремій кімнаті разом з матір'ю, речі відносно чисті, але неохайно складені у шафі. Продукти харчування в наявності, але на 1-2 доби. Мати намагається доглядати за дитиною, хвилюється за дитину, намагається задовольняти основні потреби дитини. Але дитина контактує із антисанітарними умовами в квартирі. В квартирі проживають: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також було зафіксовано чоловіка та жінок без документів у незадовільному зовнішньому вигляді. В квартирі мешкають собаки, коти, за якими не доглядають. Житлово-побутові умови в помешканні не задовільні. В кімнаті, де перебуває мати з дитиною, умови частково створені. Матері дитини запропоновано комплекс послуг Дарницького УСССДМ в місті Києві переїзд до соц. гуртожитку.
Із листа Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дарницького району міста Києва Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 05 квітня 2018 року № 03-07/232 та від 06 вересня 2018 року № 03-07/602 додатково встановлено, що, з метою тимчасового влаштування
ОСОБА_1 до Київського міського Центру соціально-психологічної допомоги спеціалістами було направлено клопотання від 15 серпня 2017 року № 03-07/692, однак вільних кімнат для перебування матері з дитиною не було. З серпня 2017 року ОСОБА_1 винаймає квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає з дитиною. На момент відвідування 03 квітня
2018 року в кімнаті було дитяче ліжко, чиста постільна білизна, чистий дитячий одяг, дитина мала доглянутий вигляд. Мати також була чисто одягнена. ОСОБА_1 веде здоровий спосіб життя, спиртні напої не вживає, чоловіків, схожих на безхатченків, до помешкання не приводить. Квартира має занедбаний стан. Малолітній ОСОБА_2 перебуває на обліку в дитячій поліклініці № 2 Дарницького району. Державна допомога при народженні дитини передана до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації також оформлена соціальна виплата, як одинокій матері та соціальна допомога по малозабезпеченості. Актуальною проблемою родини є відсутність власного житла. Станом на 05 квітня 2018 року робота з ОСОБА_1 здійснюється в рамках стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах.
Відповідно до Акту обстеження умов проживання дитини від 06 лютого 2019 року спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації проведено обстеження умов проживання за адресою:
АДРЕСА_1 . Встановлено, що санітарно-гігієнічний стан не задовільний. В квартирі проживає мати з дитиною, господар квартири не прибирає, приносить сміття, яке складає в кімнаті. Також в квартирі живуть коти (7 штук), собаки (4 штуки). В квартирі дуже сильний запах від котів. В коридорі на проводі висів вимикач, в розетках оголені проводи. В кімнаті, де проживає дитина, є диван, засланий постільною білизною (брудна). Є електроплита, на якій мати готує їжу та обігріває кімнату. На час відвідування був тільки зварений суп. Дитина в дитячий садок не влаштована. У дитини немає іграшок, місця для занять, одяг дитини брудний. Запас продуктів харчування відсутній. На зовнішній вигляд дитина здорова, чиста. За вказаною адресою проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати має підробіток, прибирає стихійні ринки, отримує допомогу від батька дитини. З матір'ю проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання батьківських обов'язків, щодо упорядкування квартири та влаштування дитини до дитячого садка.
З листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дарницького району міста Києва» від 22 лютого 2019 року № 4386-82 також встановлено, що до року та після року дитина
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворів не часто. За останні 6 місяців зверталися з приводу ГРВІ (19 вересня 2018 року та 18 жовтня 2018 року). Щеплюється за індивідуальним календарем профілактичних щеплень. Щомісячні профілактичні огляди до року проходив своєчасно. Контактний телефон матері виявився недійсним, при відвідуванні дитини двері ніхто не відчинив, про що повідомлено соціального працівника.
Станом на 06 березня 2019 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації як отримувач державної допомоги на дитину одинокої матері та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, що підтверджується листом від 06 березня 2019 року № 10138-466/07.
Відповідно до інформації, викладеної у листі КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дарницького району міста Києва» від 08 травня 2020 року № 4386/284, ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27 листопада 2019 року пройшов огляд у профільних лікарів, патологій не виявлено. Оформлений до ДДЗ № 706, у період з 30 січня 2020 року по 10 березня
2020 року двічі хворів, був госпіталізований. Дитина відвідувала амбулаторію у супроводі матері.
З повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 06 травня 2020 року № 10138-1328/07 встановлено, що
ОСОБА_1 перебуває на обліку як отримувач державної допомоги на дитину одинокої матері та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дарницького району міста Києва Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації листом від 30 червня 2020 року № 10147-233 повідомив, що 09 червня 2020 року ОСОБА_1 повідомила спеціалістам Центру про те, що орендодавець квартири померла, нові власники висилили її з сином. Тому 12 червня 2020 року
ОСОБА_1 разом із малолітнім сином ОСОБА_2 виїхали у село Ратівець Ужгородського району Закарпатської області.
Дарницьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Національної поліції України листом від 25 травня 2021 року № 112/2/125/48/04-21 повідомило Службу у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про те, що надходять повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , в третьому під'їзді на сходах ночує жінка з дитиною у віці 3-4 років. Працівниками поліції встановлено, що вказаною жінкою є ОСОБА_1 , 1986 року народження, та дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації також отримала лист Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дарницького району міста Києва Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 27 травня 2021 року № 10147-354, у якому повідомлено, що спеціалістами Центру були здійснені неодноразові відвідування ймовірного місця перебування ОСОБА_1 та малолітнього сина ОСОБА_2 , а саме:
вул. Чубинського, 8-А , 3-ій під'їзд, Дарницький ЖД вокзал та прилеглої до нього території. Під час інспектування ОСОБА_1 та дитину не виявлено. Станом на 25 травня 2021 року ОСОБА_1 щодо отримання допомоги та послуг до Центру не зверталася. ОСОБА_1 свого житла не має та не має можливості винаймати окреме житло. Спеціалістами Центру проведена робота щодо влаштування ОСОБА_1 та сина на тимчасове проживання до центру матері та дитини Благодійної організації «Фонд Асперн». ОСОБА_1 повідомила про відмову від поселення, оскільки її не влаштовували вимоги та правила проживання у вказаному центрі. Також у квітні 2021 року ОСОБА_1 повідомила у телефонній розмові, що перебуває у місті Ужгород та втратила документи: власний паспорт та свідоцтво про народження дитини. Просили звернути увагу на виконання батьківських обов'язків та забезпечення безпечних умов проживання та виховання дитини ОСОБА_2 з боку матері ОСОБА_1
02 листопада 2022 року Центром соціальних служб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надано інформацію, що з 2012 року ОСОБА_1 є клієнтом Центру. З 2013-2014 року та за рішенням Управління соціального захисту населення від 08 липня 2021 року № 144 у Центрі під соціальним супроводом перебувала ОСОБА_1 , якій надано допомогу у відновленні документів, що посвідчують особу, картки платника податків, свідоцтва про народження дитини та влаштування до Київського міського центру соціально-психологічної допомоги. В грудні 2019 року в супроводі спеціалістів Центру з метою влаштування дитини до дошкільного навчального закладу були укладені декларації з педіатром та сімейним лікарем, пройдено медичне обстеження. З січня 2020 року
ОСОБА_2 відвідував дошкільний навчальний заклад № 787. За сприяння Центру ОСОБА_1 працевлаштовано до дитячого навчального закладу № НОМЕР_3 на посаду двірника. З матір'ю дитини постійно проводилася профілактична бесіда з метою підвищення її батьківського потенціалу, належного догляду та забезпечення потреб дитини. ОСОБА_1 неодноразово надавалася гуманітарна допомога у вигляді продуктових наборів та речей. ОСОБА_1 має нестабільні підробітки, не має можливості винаймати окреме житло та повноцінно забезпечувати потреби дитини. Мати постійно відвідує малолітнього ОСОБА_2 , який перебуває у Центрі соціально-психологічної реабілітації для дітей у Дарницькому районі міста Києва благодійної організації «Фонд Асперн». Станом на 01 жовтня 2022 року ОСОБА_1 отримує послуги відповідно до державного соціального стандарту соціальної послуги «Консультування».
З довідки від 11 січня 2024 року № 01-22/9, виданої Школою І-ІІІ ступенів № 289 Дарницького району міста Києва, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 1-Б класі школи І-ІІІ ступенів № 289 Дарницького району міста Києва.
З долученої до матеріалів справи характеристики від 11 січня 2024 року № 03-08/04 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у першому класі з 01 вересня 2023 року. Зарекомендував себе як доброзичливий учень, характеризується позитивно, конфліктів з однокласниками та вчителями не має. Привчений до самообслуговування, зовнішній вигляд охайний. Шкільним приладдям та спортивною формою забезпечений. Уроки без поважних причин не пропускає. Мама з вчителем контакту не має. Вся інформація передається через вихователя благодійної організації «Фонд «Асперн».
З повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 12 січня 2024 року № 101/38-145 встановлено, що ОСОБА_1 на обліку в управлінні не перебуває, державні соціальні допомоги не отримує.
Дарницьким районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Національної поліції України листом від 16 січня 2024 року № 909/125/05-24 повідомлено, що стосовно громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Дніпровським УП ГУНП в місті Києві складено адміністративні постанови від 16 червня 2022 року за частиною другою статті
175-1 КУпАП, частиною другою статті 178 КУпАП, від 01 жовтня 2023 року за статтею 183 КУпАП. Дарницьким УП ГУНП в місті Києві складено адміністративні постанови від 26 липня 2023 року за частиною першою статті 178 КУпАП, частиною першою статті 175-1 КУпАП.
14 жовтня 2024 року Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією затверджено Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якого встановлено, що у Службі у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, перебуває малолітня дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (наказ Служби від 14 лютого 2019 року № 23), у зв'язку із ухиленням матері від виконання батьківських обов'язків. Малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Малолітня дитина ОСОБА_2 з 06 жовтня 2021 року влаштований до Центру соціально-психологічної реабілітації у Дарницькому районі міста Києва благодійної організації «Фонд «Асперн». Відомості про батька дитини внесені відповідно до частини першої статті 135 СК України (за вказівкою матері). Мати малолітньої дитини, ОСОБА_1 , ніде не працює, не виконує батьківські обов'язки на належному рівні, веде бродяжницький спосіб життя, місцезнаходження матері службі не відомо. Спеціалістами служби 06 жовтня 2021 року влаштовано ОСОБА_14 до Центру реабілітації. Проживаючи в центрі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вересні 2023 року зарахований до першого класу школи І-ІІІ ступенів
№ 289 Дарницького району міста Києва. Згідно з характеристикою школи від 11 січня 2024 року
№ 03-08/04 ОСОБА_15 доброзичливий учень, програмний матеріал засвоює в міру своїх можливостей, фізично розвинений, відвідує групові заняття з футболу. Конфліктів з однолітками та вчителями не має. Зовнішній вигляд охайний, шкільним приладдям забезпечений. Матір ОСОБА_16 з вчителями контакту не має. Досягненнями ОСОБА_16 цікавляться вихователі Центру реабілітації. Згідно з листом Дарницького УП від 16 січня 2024 року № 909/125/48/05-24 ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності.
Мати дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, оскільки не зробила жодної спроби щодо виправлення свого способу життя на краще, що свідчить про неналежне виконання нею батьківських обов'язків. Питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було винесено на розгляд комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації, засідання якої відбулося 12 вересня 2024 року, проте мати дитини на засідання не з'явилася.
З метою захисту майбутнього та інтересів дитини Орган опіки та піклування Дарницького району міста Києва вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною третьою статті 51 Конституції України встановлено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
При цьому, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, а також і санкція за протиправну винну поведінку батьків. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого
1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 червня 2021 року у справі № 758/9706/18 (провадження № 61-17898св20).
Відповідно до положень статті 121 Сімейного кодексу України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини (стаття 133 Сімейного кодексу України).
Відомостей про перебування ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі не встановлено.
Згідно із частиною першою статті 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Водночас, частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Як уже зазначалося раніше з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 20 січня 2024 року № 00043210584, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження від 12 січня 2017 року № 87, складений Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції (м. Київ). Матір'ю дитини є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьком вказано ОСОБА_4 , відомості про батька дитини зазначені відповідно до частини першої статті 135 СК України (за вказівкою матері).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно із частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до положень статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно із статтею 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Згідно із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 17 червня
2021 року у справі № 466/9380/17 (провадження № 61-2175св20), ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно пункту 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року
№ 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Отже, під час вирішення спору, суд ставить на перше місце якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, що потрібні для ухвалення рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є винятковим заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 724/743/15-ц (провадження № 61-16157св18) сформульовано висновки про те, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі
№ 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Верховний Суд зазначив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, проте першочергово мають враховуватися якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, потрібними для ухвалення рішення, а також оцінку всіх доказів у справі, які підтверджують виконання чи нехтування батьком/матір'ю своїми батьківськими обов'язками. Позбавлення батьківських прав, здійснене згідно із законом (пункт 2 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права батька/матері є пропорційним меті позбавлення батьківських прав. Крім того, позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, зазначила, що мати дитини ОСОБА_1 не працевлаштована, батьківські обов'язки не виконує, постійного місця проживання не має, інформації про її місце перебування не встановлено. Дитина з матір'ю проживала в антисанітарних умовах, мати не здатна в належній мірі забезпечувати потреби дитини, власного житла не має, від пропозицій благодійної організації відмовлялася, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях, куріння тютюнових виробів у заборонених місцях. З матір'ю проводилась робота з метою підвищення батьківського потенціалу. Після поміщення дитини до центру реабілітації навчанням дитини не цікавиться. ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не зробила жодної спроби щодо виправлення свого способу життя.
Відповідно до висновку Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 14 жовтня 2024 року, мати дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, оскільки не зробила жодної спроби щодо виправлення свого способу життя на краще, що свідчить про неналежне виконання нею батьківських обов'язків. На засідання комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації
12 вересня 2024 року не з'явилася. З метою захисту майбутнього та інтересів дитини Орган опіки та піклування Дарницького району міста Києва вважає за доцільне позбавити батьківських прав
ОСОБА_1 щодо малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дарницького району міста Києва з 20 вересня 2013 року. Спеціалістами центру протягом 2013-2014 року здійснювався соціальний супровід ОСОБА_1 . Після народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 не мала постійного місця проживання, тимчасово винаймала кімнату у квартирі, де були відсутні належні умови для виховання та розвитку дитини, дитина перебувала у антисанітарних умовах, мала контакт з вуличними тваринами та особами, які ведуть антисоціальний спосіб життя, дитячий садок дитина не відвідувала. Постійного місця роботи ОСОБА_1 також не мала, перебувала на обліку як отримувач державної допомоги на дитину одинокої матері та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. За наслідками проведеної з ОСОБА_1 соціальної роботи позитивних результатів не виявлено. Також ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності. 06 жовтня 2021 року малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано до Центру реабілітації, з 01 вересня 2023 року дитина відвідує школу та спортивні гуртки, у навчальному закладі характеризується позитивно, має добрі успіхи у навчанні. Водночас, матір контакту з педагогами не підтримує, життям на навчанням дитини не цікавиться.
Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не усунула причин, які перешкоджали належному вихованню дитини, не вжила заходів щодо зміни способу життя, не створила належних умов для проживання та виховання дитини. Фактично дитина не отримувала від матері жодної допомоги для морального та фізичного розвитку, перебування дитини поряд з матір'ю шкодить її фізичному та ментальному здоров'ю та деструктивно впливає на її світосприйняття, соціалізацію.
З огляду на викладене, оцінивши надані докази, враховуючи вік дитини та її інтереси, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому є підстави для позбавлення її батьківських прав та задоволення позовних вимог в цій частині.
При вирішенні цієї вимоги враховується, що такий крайній захід спрямований на захист інтересів дитини, з метою забезпечення її належного виховання, розвитку, медичного та соціального нагляду. Тому позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю відповідає інтересам дитини, і є справедливим, передбачуваним та невідворотним наслідком свідомого вибору ОСОБА_1 .
Відповідно до частин другої, третьої статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Частиною третьою статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до роз'яснень пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від
15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частини другої статті 182 СК України.
За змістом частин першої-третьої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідач є працездатною, відомостей про наявність у неї інших дітей, інших стягнень на утримання інших непрацездатних осіб з матеріалів справи не встановлено, доказів протилежного суду не надано. Підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати дитину, передбачених статтею 188 СК України, не встановлено.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи відсутність інформації щодо майнового стану відповідача та те, що особа, позбавлена батьківських прав не звільняються від обов'язку щодо утримання дитини, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж
50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь опікуна (піклувальника) чи установи, під опікою яких буде перебувати дитина, підлягають задоволенню.
Такий розмір аліментів, на думку суду, є доцільним та обґрунтованим.
З урахуванням вказаної норми, аліменти підлягають стягненню з 13 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
За змістом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено вимогу про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_2 , що є позовною вимогою немайнового характеру, та похідну вимогу про стягнення аліментів на дитину, відповідно до вимог статті 166 СК України.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, тому з урахуванням положень підпункту 2 пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання даної позовної заяви складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у
2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 гривень.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, ураховуючи повне задоволення позовних вимог та звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно до пункту 12 частини другої статті
3 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
З урахуванням положень статті 169 СК України суд роз'яснює відповідачам, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Керуючись статтями 14, 19, 71, 81, 121, 150, 164, 165, 166, 180-183, 191, 193, 245, 246 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року
№ 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позов Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Передати Службі у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, малолітнього ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь юридичної чи фізичної особи, на утриманні якої буде перебувати дитина, аліменти на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 13 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37448223, адреса місцезнаходження: вул. Ялтинська, 14, м. Київ, 02096.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Повне рішення суду виготовлено 28 лютого 2025 року.
Суддя О.О. Хромова