Справа №:755/3059/25
Провадження №: 1-кп/755/826/25
"28" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
законного представника: ОСОБА_5 ,
особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду в м. Києві клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру від 21.02.2025 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, поданого в межах кримінального провадження за № 12024100040003909 від 20.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,-
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження за № 12024100040003909 від 20.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 20.11.2024 близько 18 години ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи з прямим умислом, спрямованим на неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, точно та достовірно знаючи про те, що інформація яку він збирається поширити є неправдивою, здійснив завідомо неправдиве повідомлення, яке порушить громадську безпеку, припускаючи можливість залучення органами влади значної кількості сил і засобів для перевірки фактів, викладених ним в усному повідомленні про підготовку вибуху, і запобіганню можливої загрози життю, здоров'ю людей, пошкодженню майна, та бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, здійснив дзвінок з мобільного телефону марки «ZTE» моделі «blade v2020 smart» з номером IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 із сім-картками НОМЕР_4 та НОМЕР_5 на лінію екстреного виклику «102», територією обслуговування якого є ГУНП у м. Києві, та анонімно повідомив співробітникам поліції завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху, а саме про те, що встановив у квартирі в якій проживає за адресою: АДРЕСА_2 , вибуховий пристрій розтяжки з гранатою, що призвело до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання.
Законний представник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала клопотання.
Особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 в судовому засіданні не зміг відповісти на запитання та висловити свою думку щодо відношення до скоєння суспільно небезпечного діяння.
Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із положень ст. ст. 93, 94 КК України, ст. ст. 512, 513 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені упостанові № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусовоголікування».
Відповідно до положень ч. 1 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Обставини вчинення ОСОБА_6 , суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду на підставі наданих суду доказів.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 222 від 13.02.2025, складеного Відділом СПЕ Центру судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час страждає на психічний розлад - «Біполярний афективний розлад, стан нестійкої ремісії» (F31.7 за MKX 10 перегляду). Даний психічний розлад істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу до якого відноситься діяння, в скоєнні якого підекспертний на даний час підозрюється, страждав на психічний розлад - «Біполярний афективний розлад, поточний епізод манії без психотичних симптомів» (F31.1 за MKX 10 перегляду) та за своїм психічним станом у зазначений період не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги (відповідно до ст. 92 КК України).
Таким чином, судом встановлена неосудність ОСОБА_6 на момент вчинення ним суспільно небезпечного діяння та розгляду даного клопотання, так як він в даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру (ч. 2 ст. 19 КК України).
Відповідно до положень ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Нормою ст. 93 КК України визначено, що Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення; 3) які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Частиною 1 ст. 94 КК України визначено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, мало місце і вчинене ОСОБА_6 в стані неосудності, який за своїм психічним станом і характером суспільно небезпечного діяння потребує застосування примусових заходів медичного характеру, в зв'язку з чим, з метою лікування та запобігання вчинення ОСОБА_6 нових суспільно небезпечних діянь, слід застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», копії ухвал (постанов) суду про застосування примусових заходів медичного характеру після набрання законної сили у разі призначення амбулаторної допомоги надсилаються судом на виконання до закладу охорони здоров'я, який надає психіатричну допомогу за місцем проживання неосудної чи обмежено осудної особи, або до органу, в якому тримається засуджена до позбавлення волі обмежено осудна особа.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2024, постановленою у справі № 755/20454/24 (провадження № 1-кс/755/3740/24), накладено арешт на майно вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_6 , а саме мобільний телефон марки «ZTE», моделі «blade v2020 smart» з номером ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 із сім-картами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.
Враховуючи, що розгляд клопотання судом завершено, накладений ухвалою суду арешт підлягає скасуванню.
У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Керуючись ст. ст. 19, 92, 93, 94 КК України, ст. ст. 100, 174, 512, 513 КПК України, суд, -
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого в межах кримінального провадження за № 12024100040003909 від 20.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, у зв'язку із вчиненням суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Після набрання ухвалою законної сили, направити її копію для виконання до Комунального некомерційного підприємства «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» (м. Київ, вул. Миропільська, 8).
Арешт накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2024, постановленою у справі № 755/20454/24 (провадження № 1-кс/755/3740/24), якою накладено арешт на майно вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_6 , а саме мобільний телефон марки «ZTE», моделі «blade v2020 smart» з номером ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 із сім-картами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном - скасувати.
Після набрання ухвалою законної сили, речові докази у справі, а саме: мобільний телефон марки «ZTE», моделі «blade v2020 smart» з номером ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 - повернути власнику.
Ухвалу суду може бути оскаржено протягом семи днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1