Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 2-1387/10
Провадження №: 4-с/332/4/25
28 лютого 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Сапунцова В.Д.
за участі секретаря Горбань Є.Г,
представника заявника(боржника) -адвоката Зубенка О.А,
особи дії якої оскаржуються - головний державний виконавець Гайдаш О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі скаргу адвоката Зубенка О.А., який діє в інтересах боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдаш Ольги Сергіївни та скасування постанови про накладення арешту на рахунок, скасування арешту з рахунку боржника -
Адвокат Зубенко О.А., який діє в інтересах боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) далі відділ ДВС) Гайдаш Ольги Сергіївни (далі державний виконавець).
У скарзі просив:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдаш Ольги Сергіївни щодо накладення арешту по ВП № 21193597 на рахунок для отримання заробітної плати в АТ КБ «Приватбанк» ІВАN № НОМЕР_1 , код одержувача НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 ;
- скасувати арешт з рахунку в АТ КБ «Приватбанк» ІВАN № НОМЕР_3 , код одержувача НОМЕР_2 , який є зарплатним та відкритий на ім'я ОСОБА_1 , накладений згідно постанови головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдаш Ольги Сергіївни про арешт коштів боржника від 29.11.2024 у виконавчому провадженні № 21193597.
В обґрунтування вимог посилається на те, що Заводським районним судом м. Запоріжжя 02 червня 2010 року видано виконавчий лист 2-1387/10 про стягнення з ОСОБА_1 (боржник) на користь ОСОБА_2 (стягувачка) аліментів у розмірі частини від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 29.04.2010 до його повноліття.
24.07.2010 Лівобережним відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 21193597 за вказаним виконавчим листом.
23.10.2024 року Головним державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдаш Ольгою Сергіївною винесено постанову по виконавчому провадженню № 21193597 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено до ВЧ НОМЕР_4 , де боржник проходить військову службу.
21.11.2024 державному виконавцю надано заяву про визнання видатковим рахунку відкритого в АТ КБ «Приватбанк» IBAN № НОМЕР_1 , код одержувача НОМЕР_2 та зняття арешту з рахунку, як соціального рахунку для отримання заробітної плати військовослужбовця.
26.11.2024 державним виконавцем постановою визначено поточний рахунок видатковим.
29.11.2024 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в тому числі рахунка в АТ КБ «Приватбанк» IBAN № НОМЕР_1 , код одержувача НОМЕР_2 , для зарахування заробітної плати військовослужбовця на яку вже постановою 23.10.2024 звернено стягнення у розмірі 50%.
Таким чином, на сьогоднішній час державним виконавцем фактично звернене стягнення на 100% заробітної плати військовослужбовця, який перебуває в зоні бойових дій та не має можливості придбати предмети першої необхідності, включаючи воду та продукти харчування.
Судове засідання, призначене на 16.12.2024, було відкладено у зв'язку із неявкою представника ДВС та клопотанням представника боржника про витребування доказів.
Судове засідання, призначене на 26.12.2024, було відкладено у зв'язку із клопотанням представника ДВС через призупинення роботи Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство Юстиції, в тому числі роботу автоматизованої системи виконавчого провадження, до якої виконавцями вносяться відомості про всі прийняті рішення у виконавчому провадженні та неможливістю надати повний обсяг документів за виконавчим провадженням та повноцінного заперечення на скаргу.
03.01.2025 від представника ДВС отримані заперечення на скаргу, відповідно до яких ДВС не погоджується з вимогами скарги через те, що боржником ОСОБА_1 протягом останніх трьох років не було вжито жодних дій спрямованих на сплату аліментів та виконання своїх обов'язків відповідно до норм Сімейного кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження». Окрім того, представник ДВС зазначив, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов?язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому Банк не повідомляв державного виконавця про спеціальний режим коштівборжника та не повертав виконавцю його постанову без виконання, хоча це є прямим обов?язком банку і тому, якщо боржник вважає, що його кошти арештовані на рахунку безпідставно, то він має звернутись зі скаргою на дії або бездіяльність саме банку, а не державного виконавця.
06.01.2025 представником боржника заявлено клопотання про долучення доказів.
08.01.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.02.2025 у зв'язку із клопотанням представника боржника для надання часу для реалізації можливості укладання мирової угоди зі стягувачкою. Представник ДВС також клопотав про відкладення судового засідання у зв'язку із необхідністю уточнення суми заборгованості боржника зі сплати аліментів.
05.02.2025 судове засідання було відкладено за клопотанням представника боржника через зайнятість представника боржника в іншому судовому засіданні.
26.02.2025 у судовому засіданні представником боржника були надані додаткові пояснення та за клопотанням представника боржника до справи були долучені матеріали судової практики з розгляду аналогічних спорів, на задоволенні скарги представник боржника наполягав. Також за клопотанням представника ДВС до справи долучена постанова про виправлення помилки у процесуальному документі від 26.02.2025 у виконавчому провадженні № 21193597, відповідно до якої були внесені виправлення до документа «Накладання штрафу, за наявності заборгованості зі сплати аліментів» сума боргу зі сплати аліментів для розрахунку штрафів була визначена у сумі 572 150,90 грн замість 643 579,78 грн. Крім того, представником ДВС до матеріалів справи була надана заява боржника до ДВС від 22.11.2022 про надання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
Заінтересована особа стягувачка ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином. Письмових заяв, клопотань до суду не надала.
Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи достатність матеріалів для прийняття рішення по скарзі, тривалість перебування справи в суді, суд прийшов до висновків про можливість розгляду скарги без участі стягувача.
Заслухавши пояснення представника боржника та державного виконавця, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя і вагомим складником доступу до суду.
Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.
Згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 7 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно ч. 1, 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Отже, винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на кошти боржника, відповідає вимогам ст. 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Заводським районним судом м. Запоріжжя 02 червня 2010 року видано виконавчий лист 2-1387/10 про стягнення з ОСОБА_1 (боржник) на користь ОСОБА_2 (стягувачка) аліментів у розмірі частини від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 29.04.2010 до його повноліття.
24.07.2010 Лівобережним відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 21193597 за вказаним виконавчим листом.
23.10.2024 року Головним державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдаш Ольгою Сергіївною винесено постанову по виконавчому провадженню № 21193597 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено до ВЧ НОМЕР_4 , де боржник проходить військову службу.
21.11.2024 державному виконавцю надано заяву про визнання видатковим рахунку відкритого в АТ КБ «Приватбанк» IBAN № НОМЕР_1 , код одержувача НОМЕР_2 та зняття арешту з рахунку, як соціального рахунку для отримання заробітної плати військовослужбовця.
26.11.2024 державним виконавцем постановою визначено поточний рахунок видатковим.
29.11.2024 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, в тому числі рахунка в АТ КБ «Приватбанк» IBAN № НОМЕР_1 , код одержувача НОМЕР_2 , для зарахування заробітної плати військовослужбовця на яку вже постановою 23.10.2024 звернено стягнення у розмірі 50%.
Судом встановлено, що заборгованість боржника зі сплати аліментів з червня 2021 року по жовтень 2024 року становить 572 150,90 грн. Сума вказаної заборгованості, як і сама її наявність представником боржника не заперечувалися.
При цьому, головним державним виконавцем визначено банківським установам порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення, на які заборонено законом.
ПАТ КБ «Приватбанк» не повідомляв державного виконавця про спеціальний режим коштів боржника та не повертав виконавцю його постанову без виконання.
Окрім того, на час розгляду скарги адресу відділу ДВС надійшла заява представника боржника про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови, що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
11.12.2024 державним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, яку направлено до банку, зазначена постанова отримана та опрацьована банком про що 11.12.2024 було внесено відмітку до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) в рамках електронного документообігу, отже боржник має змогу користуватись коштами які надходять на зарплатний рахунок у розмірі двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.
За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи скарги не знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а дії державного виконавця з винесення постанови про арешт коштів боржника в тому числі рахунка в АТ КБ «Приватбанк» є правомірними та відповідають вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 447 - 452 ЦПК України,
Скаргу адвоката Зубенка О.А., який діє в інтересах боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдаш Ольги Сергіївни у виконавчому провадженні № 21193597 щодо накладення арешту на кошти боржника на рахунок, скасування арешту з рахунку боржника - ОСОБА_1 № НОМЕР_5 в АТ КБ «Приватбанк» залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 28.02.2025.
Суддя В. Д. Сапунцов