308/2701/25
про відкриття провадження у адміністративній справі
28.02.2025 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову головного виконавчого директора Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» ОСОБА_1 /04080, м. Київ, вул.Кирилівська, 19-21, РНОКПП НОМЕР_1 / до Закарпатської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України /Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Собранецька,20, ЄДРПОУ 43985560/ про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-
13.02.2025 року засобом поштового зв'язку головний виконавчий директор ПАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хоруженко В.О., звернувся до суду з адміністративним позовом /зареєстровано канцелярією суду 20.02.2025 року/ до Закарпатської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху.
27.02.2025 року представником позивача адвокатом Хоруженком В.О. подано до суду заяву про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 24.02.2025 року.
Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, відповідає вимогам, встановленим ст. ст.160,161 КАС України, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, з дотриманням правил територіальної та інстанційної підсудності.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується постанова про порушення митних правил №0744/30500/24 від 22.01.2025, а відповідний позов подано засобом поштового зв'язку 13.02.2025.
Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про поновлення процесуального строку на вчинення процесуальної дії з подання даної позовної заяви до суду, з посиланням на те, що копію протоколу йому було скеровано Закарпатською митницею 07.02.2025 простим поштовим конвертом на адресу його місця роботи ПАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти», а не адресу його зареєстрованого місця проживання Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Стрілецька, 105
У відповідності до положень статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Також, досліджуючи питання належності вказаних причин до поважності пропуску позивачем строку на звернення до суду з цим позовом, суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).
Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №816/1630/17 і врахована судом.
Наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Приймаючи викладене, суд вважає, що вказані позивачем обставини є поважними причинами пропуску строку для звернення до суду з даним позовом, за наслідком чого наявні підстави для його поновлення, а тому заява є такою, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Судове засідання розгляду справи по суті призначається з урахуванням ст.286 КАС України. Суд застосовує вимоги ст.286 КАС України як спеціальну норму права, що стосується розділу даної категорії справ та має перевагу перед загальними нормами КАС України.
На підставі викладеного та керуючись: ст.ст.12,171,286 КАС України, суддя,-
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даною позовною заявою.
Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі за адміністративним позовом головного виконавчого директора Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» Рудя Олега Анатолійовича до Закарпатської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил.
Розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами ст. 286 КАС України.
Призначити судове засідання на «07» березня 2025 року об 14 год. 30 хв. у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою (88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 53).
Копію ухвали про відкриття провадження по справі направити позивачу.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати суб'єкту оскарження.
Відповідачу в разі невизнання адміністративного позову надіслати(подати) до суду у строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі відзив на позовну заяву, копію якого необхідно одночасно надіслати позивачу.
Запропонувати відповідачу у строк подання відзиву надіслати(подати) до суду всі письмові та електронні докази, що підтверджують фактичні обставини.
Роз'яснити відповідачу вимоги ч. 2 ст. 77 КАС України, у відповідності до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4ст.159КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Учасники справи можуть отримати Інформацію щодо справи на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олена ГОЛЯНА