Справа № 308/1538/25
28 лютого 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді - Логойди І.В., за участю секретаря судового засідання - Янцо М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що 23.01.2025 року в місті Ужгород на вулиці Адольфа Добрянського, буд. 15 поліцейським 1 взводу 2 роти УПП бат. Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Дзундзою Дмитром Івановичем було винесено постанову серії ЕНА №3919459 від 23.01.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно фабули постанови: 23.01.2025 року о 12:04:12 в місті Ужгород на вулиці Феденця, 56 водій керуючи ТЗ використовував задні покажчики повороту червоного кольору, які не відповідають вимогам п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010, чим порушив п. 9 ПДР - Використання приладів (зовнішніх освітлювальних, попереджувальних сигналів) та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає, що постанова серії ЕНА №3919459 від 23.01.2025 року про вчинення адміністративного правопорушення підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справа відносно нього підлягає закриттю. Інспектор, що виніс постанову не встановив у повному обсязі всі обставини справи, що призвело до помилкового інкримінування позивачу зазначеного правопорушення. Окрім цього, було порушено процесуальні права, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, позивача не ознайомили з доказами вчинення правопорушення та неправомірно відмовили у клопотанні про перенесення розгляду справи у зв'язку з необхідністю скористатися правовою допомогою. Інспектор у постанові вказує на «переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів». З цього приводу зазначає, що автомобіль VOLKSWAGEN JETTA, 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , був ввезений на територію України восени 2020 року. Інформація про дату продажу автомобіля на аукціоні, його технічний стан та зовнішній вигляд викладена на сайті Інтернет мережі «bidfax.info», з якою можна ознайомитись за посиланням: https://bidfax.info/volkswagen/ietta/5645409-volkswagen-ietta-gli-se-sel-2016-silver-201-vin3vw4s7ai6gm329320.htm. Автомобіль пройшов процедуру державної реєстрації транспортного засобу, яка полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і виданою реєстраційних документів та номерних знаків, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу сепії НОМЕР_2 , в якому вказано, що автомобіль пройшов першу реєстрацію в Україні 10.09.2020 року і що свідчить про відповідність даного транспортного засобу діючим нормам та стандартам. Відповіддю ГСЦ ВМС констатовано факт отриманням зазначеним транспортним засобом сертифікату відповідності, що підтверджує відповідність транспортного засобу обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України. Жодного переобладнання чи внесення змін в конструкцію автомобіля після сертифікації та реєстрації позивачем здійснено не було, що безпідставно не було враховано інспектором під час винесення оскаржуваної постанови, доказів зворотнього надано не було. Більше того, також не було враховано, що автомобіль перебуває на праві власності у іншої особи, а також те, що притягнення до адміністративної відповідальності з посиланням на порушення п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010 є помилковим, оскільки підставою для притягнення до адміністративної відповідальності в даному випадку може виступати лише порушення ПДР України. Відтак, інспектором не доведено, що було порушено вимоги ПДР України, не вказано, який саме пункт було порушено позивачем, а тому і відсутнє правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке було притягнуто до відповідальності. У даному випадку вина позивача не була жодним чином підтверджена, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст, 122 КУпАП, оскільки єдиним доказом вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, інших доказів на підтвердження винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення при винесенні оскаржуваної постанови інспектором надано не було.
На підставі наведеного, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3919459 від 23.01.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 510 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП просить закрити в зв'язку з відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департамент патрульної поліції (Код ЄДРПОУ: 40108646, адреса: вул. Ф. Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048) на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн, 60 коп.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.02.2025 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
14.02.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким вказує, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. 23 січня 2025 року близько 12 год. 04 хв. екіпаж патрульної поліції під час несення служби помітив автомобіль марки Volkswagen Jetta з номерним знаком НОМЕР_4 , який порушив ПДР України, а саме: водій, керуючи ТЗ під час руху використовував червоні покажчики повороту, які не відповідають вимогам п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, чим порушив вимоги розділу 9 ПДР та вимоги пункту 31.4.3.в) ПДР, відповідно чим скоїв адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний автомобіль було зупинено. Водієм зазначеного автомобіля виявився позивач. Інспектор належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину, підставу зупинки та перевірки документів, попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Після чого водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також це підтверджується позивачем у заяві та його підписом у постанові. Всі усні доводи позивача були взяті до уваги про розгляді справи про адміністративне правопорушення, письмових пояснень позивач не надав. Інспектор, провівши розгляд справи відповідно до норм чинного законодавства, виніс постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 510 грн. відповідно до санкції статті. Згідно зі ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови та під підпис було запропоновано отримати її копію. Згідно відео з автомобільного реєстратора 70 mai, в лівій нижній частині відеозапису зазначена дата та час запису «23-01-2025 о 12:04 - 12:05». О 12 год 04 хв - службовий транспортний засіб рухається позаду Volkswagen Jettta з д.н.з. НОМЕР_1 . О 12 год 05 хв - видно робота покажчика повороту, який горить червоним кольором, також о 12 год 05 хв 10 сек - 12 год 05 хв 17 сек в транспортного засобу позивача світить включена аварійна сигналізація, яка також світить червоним кольором. Згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського 470794: О 12 год 09 хв - поліцейський представляється та повідомляє про причину зупинки водія (користування світловими покажчиками повороту червоного кольору, що заборонено згідно ПДР - пункт 31.4.3.а) та називає номер ДСТУ, яким заборонено використання червоного поворотника на транспортному засобі. О 12 год. 18 хв - позивач розмовляє по телефону з адвокатом (консультація), в ході розмови з адвокатом, поліцейський пояснює останньому про причину зупинки транспортного засобу позивача та зміст правопорушення. О 12 год. 23 хв. 23 сек. - інспектор ознайомлює водія ( ОСОБА_1 ) з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. О 12 год. 12 хв. 58 сек. - позивач заявляє клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що останньому необхідна консультація з адвокатом. Таке клопотання було відхилено поліцейським у зв'язку з тим, що позивач під час всього розгляду справи вів телефонну розмову з адвокатом. О 12 год. 46 хв. 30 сек. - позивач ставить підпис в постанові про адміністративне правопорушення серії ЕНА 3919459 від 23.01.2025 за отримання копії постанови та ознайомлення останнього з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського 470794, вищеописані обставини підтверджуються такими.
Позивач стверджує, що поліцейський помилково інкримінував йому порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП та протиправно відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи для консультації з адвокатом. Даний аргумент позивача є необґрунтованим та повністю спростовується відеозаписом з нагрудної камери № 470794. Факт користування червоними покажчиками повороту підтверджується відеозаписом з автомобільного реєстратора о 12 год. 04 хв. та 12 год. 05 хв 10 - 17 сек. Весь розгляд справи про адміністративне правопорушення позивачем проводився під час телефонної розмови з адвокатом. Позивач стверджує в позовній заяві, що його не ознайомлено з доказом скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП (використання червоних поворотників). О 12 год 12 хв. 48 сек. сам позивач стверджує, що поворотники із самого початку були червоними та навіть має документ із сайту Coopart, що в США автомобіль також був на червоних поворотниках. Звертає увагу суду, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС - факт, який визнається особою не потребує доказування. Позивач зазначає, що поліцейський в постанові вказує «на переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів» та додає скріншот з сайту інтернет мережі bidfax.info, яким підтверджується технічна справність транспортного засобу позивача - Volkswagen Jetta. Даний Аргумент є нічим іншим як викривленням обставин та немає нічого спільного із правопорушенням скоєним позивачем. Посилання позивача на те, що транспортний засіб є технічно справним означає, що він придатний до використання та не має ніяких проблем, що можуть ускладнити рух. Позивачу інкриміновано порушення правил користування світловими покажчиками поворот згідно ДСТУ 3649:2010, передбачене пунктом 6.1.5, користування попереджувальними сигналами передбачено розділом 9 ПДР, відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме: порушення вимог розділу 9 ПДР та пункту 31.4.3.а ПДР (користування покажчиками повороту червоного кольору, що не відповідає вимогам п. 6.1.5 ДСТУ 3629:2010). Факт скоєння правопорушення (користування покажчиками повороту червоного кольору) підтверджується відеозаписом, наданим суду на дослідження з автомобільного реєстратора о 12 год. 05 хв. 10 сек - 12 год. 05 хв. 17 сек. Також позивач зазначає, що у постанові про адміністративне правопорушення не зазначено доказів у справі. У змісті постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3919459 від 23.01.2025, а саме в пункті 7 - зазначено, що до постанови додаються відеозаписи, в тому числі з нагрудних камер поліцейських № 470896 та 470794. Покажчик повороту транспортного засобу вбудовано у фари транспортного засобу, в тому числі - задню фару. Це не є бічне світловідбиваюче пристосування чи бічний ліхтар. Також, відповідно до ПДР - технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації (п. 31.1 ПДР України). Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху (п. 31.3.а ПДР України). Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу (п. 31.4.3.а ПДР України). Технічний стан КТЗ повинен відповідати вимогам законодавства, чинних нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху й охорони навколишнього середовища та вимогам підприємства-виробника (п. 5.1 ДСТУ 3649:2010). Кількість, колір та наявність ПЗС на колісному транспортному засобі визначають відповідно до таблиці 1: покажчик повороту передній, бічний, задній - колір Авто - жовтий (п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010). З 01.01.2016 в Україні оцінка відповідності колісних транспортних здійснюється відповідно Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 № 521, зареєстрованим в Міністерством юстиції України від 14.09.2012 №1586/21898, який запроваджує в Україні процедури допуску КТЗ до експлуатації, адаптовані до законодавства ЄС і передбачені міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, зокрема Конвенцією про дорожній рух 1968 року та Женевською угодою 1958 року з доданими до неї аналогічними директивам ЄС. Україна підписала Женевську Конвенцію, додатком до якої є, зокрема, Правила ЄЕК ООН № 48-02, які допускають використання задніх покажчиків повороту червоного кольору. Вважають необґрунтованими вказані посилання позивача, адже Конвенція передбачає можливість використання задніх покажчиків повороту червоного кольору виключно у разі імплементації відповідних норм до законодавства держави реєстрації автомобіля. Разом з цим, законодавство України не допускає використання задніх покажчиків повороту червоного кольору, відтак дані положення Конвенції в даному випадку не можуть застосовуватись. Пункт 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 дозволяє використовувати - автожовті поворотники. Кожен автомобіль, кожен причіп та кожен склад транспортних засобів, що перебувають у міжнародному русі, повинні задовольняти положення додатка 5 до цієї Конвенції. Крім того, вони повинні бути у справному стані (п. 1 ст. 39 ч. 1 Конвенції про дорожній рух). «Ліхтар покажчика повороту» означає ліхтар, призначений для сигналізації іншим учасникам дорожнього руху, що водій має намір змінити напрямок рухи вправо чи вліво (пункт 19 глави ІІ д. 5 частини. 1 Конвенції про дорожній рух). Кожен автомобіль, за винятком велосипедів з підвісним двигуном, та кожен причіп повинні мати нерухомі ліхтарі покажчиків повороту з миготливими вогнями автожовтого світла, розташовані попарно на транспортному засобі та видимі в денний та нічний час для учасників дорожнього руху, які враховують рух цього транспортного засобу (п. 39 гл. 2 д. 5 ч. 1 Конвенції про дорожній рух). Згідно Віденської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, а саме пункту 61 глави ІV «Відхилення від правил», «Договірні сторони можуть навіть допускати відступи від положень цього додатка щодо транспортних засобів, що ними реєструються, які можуть перебувати в міжнародному русі: дозволяючи червоний колір для зазначених у пункті 39 цього додатка світлових покажчиків повороту, що встановлюються позаду транспортного засобу». Отже, вказана норма не носить зобов'язуючий характер, а є такою, що дозволяє країні-учасниці, на свій розсуд, приймати рішення щодо нормативного визначення у своєму законодавстві питання щодо кольору вогнів і світлових пристроїв відносно автомобілів, що вона реєструє. На підставі наведеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач подав відповідь на відзив, згідно з яким зазначив, що повноваження адвоката підтверджуються у порядку, передбаченому ст. 271 КУпАП, відповідач не знав про консультацію з адвокатом по телефону, такий не міг реалізовувати право на ознайомлення з матеріалами справи. Позивач заявив клопотання про перенесення розгляду справи, у задоволенні якого було неправомірно відмовлено. Факт визнання наявності покажчиків повороту червоного кольору, що не звільняє від доведення правомірності такого рішення, у постанові вказано про порушення п.9 ПДР, що не конкретизовано, притягнення можливе за порушення ПДР, а не ДСТУ, позивачем додано докази відповідності транспортного засобу державним стандартам при постановці на державну реєстрацію, переобладнання транспортного засобу не здійснювалось. У постанові відсутня кваліфікація за п. 31.4.3а ПДР. Вина позивача не підтверджена жодним доказом, єдиним доказом є постанова, інших доказів інспектором не було надано.
Позивач у судове засідання не з'явився, при цьому подав до суду заяву, згідно з якою просить здійснювати розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, при цьому подав до суду заяву, згідно з якою просить здійснювати розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з постановою серії ЕНА №3919459 від 23.01.2025 року о 12 год. 04 хв. водій, керуючи ТЗ під час руху використовував червоні покажчики повороту, які не відповідають вимогам п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, чим порушив вимоги розділу 9 ПДР - використання приладів (зовнішніх освітлювальних, попереджувальних сигналів) та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, відповідно, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 звернувся із даним позовом в суд.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені зокрема ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію). Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
В пункті 1.3. Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п.1.9.ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, а саме накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із вищенаведеного слідує, що притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП можливе, зокрема, за встановлення використання водієм попереджувальних сигналів (задніх покажчиків повороту) та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, що підтверджується належними і допустимими доказами.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідачем подано відеозапис із бодікамери поліцейського № 470896, 470794, що є додатком до постанови серії ЕНА № 3919459. Із вказаного відеозапису слідує, що 23 січня 2025 року о 12:39:43 в місті Ужгород на вул. Фединця, 56, ОСОБА_1 керував транспортним засобом та використовував задні покажчики повороту червоного кольору; які не відповідають вимогам п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010. Вказану обставину було озвучено ОСОБА_1 працівником поліції, така обставина не заперечується і позивачем. Процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності також було зафіксовано на нагрудну бодікамеру поліцейського. Окрім цього, позивачу інспектором поліції було повідомлено про розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу, роз'яснено його права, а також, пункт ПДР, який ним порушено, а також статтю, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху та після закінчення розгляду справи ознайомлено із змістом постанови та роз'яснено право на її оскарження, під розпис позивачу вручено копію постанови.
В той же час, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п.1 статті 247 КУпАП).
У відповідності до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Із наданого відповідачем до суду відеозапису із нагрудної бодікамери поліцейського слідує, що позивач керував транспортним засобом VOLKSWAGEN JETTA реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який мав задні покажчики червоного кольору.
Також, вищевказаним відеозаписом підтверджується, що при спілкуванні з працівником патрульної поліції ОСОБА_1 не заперечував того, що задні покажчики повороту на автомобілі були червоного кольору.
Статтею 1 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України «Колісні транспортні засоби», «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», затвердженими наказом Держспоживстандарту України від 28 грудня 2010 року № 630 закріплено, що цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (надалі - КТЗ), в тому числі і на КТЗ категорії М, до яких відносяться самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси).
Відповідно до п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, кількість, колір та наявність приладу зовнішнього світлового на КТЗ визначають відповідно до таблиці 1, зокрема: колір покажчику повороту передній, бічний, задній має бути - «Автожовтий».
У свою чергу, частиною першою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду).
Згідно з частинами 1 та 4 статті 32 Закону України «Про дорожній рух», переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Отже, транспортні засоби повинні мати зовнішні світлові прилади, які повинні відповідати вимогам конструкції транспортного засобу, у разі переобладання вказані зміни повинні бути відображені у реєстраційних документах.
Відповідно до пункту 10 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, перша державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України з метою вільного обігу, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин на обладнання», сертифікат відповідності видається: виробником або його уповноваженим представником - резидентом України на кожний транспортний засіб, тип якого відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу; уповноваженими органами або визначеними Міністерством інфраструктури України органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, на кожний новий транспортний засіб, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу, а також на той, що був у користуванні.
Пунктом 1.2 наказу Мінінфраструктури від 17 серпня 2012 року № 521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання» передбачено, що на кожен колісний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.
В свою чергу, відповідно до пункту 1 Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 № 607 (далі - Порядок № 607), цей Порядок визначає процедуру переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива (далі - переобладнання транспортного засобу). Пунктом 3 Порядку № 607 передбачено, що переобладнання транспортного засобу проводиться суб'єктом господарювання, який має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, або власником такого засобу в індивідуальному порядку. Згідно з п. 5 Порядку № 607 для переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник подає до спеціально уповноваженої організації заяву про погодження переобладнання транспортного засобу, в якій зазначаються відомості про транспортний засіб, вид переобладнання, а також технічна та інша інформація, необхідна для проведення переобладнання. Пунктом 6 Порядку № 607 визначено, що спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і визначає технічну можливість та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що його конструкція повинна відповідати вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до п. 7 Порядку № 607, за результатами розгляду заяви про погодження спеціально уповноважена організація видає документ про погодження або надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання транспортного засобу.
Позивач вказав, що автомобіль пройшов першу реєстрацію в Україні 10 вересня 2020 року, що свідчить про відповідність даного транспортного засобу діючим нормам та стандартам, а відтак про правомірність експлуатації транспортного засобу.
Суд вважає такі доводи необгрунтованими, оскільки вказане свідчить виключно про те, що на момент реєстрації та сертифікації автомобіль VOLKSWAGEN JETTA, номер кузова НОМЕР_5 відповідав вимогам діючих на той час в Україні правил, нормативів і стандартів, в тому числі і ДСТУ 3649:2010.
Проте, із матеріалів справи слідує, що на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3919459 від 23 січня 2025 року, задні покажчики повороту вищевказаного автомобіля не відповідали п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, що не заперечується позивачем.
З огляду на вказане, суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що жодного переобладнання чи внесення змін в конструкцію автомобіля після сертифікації та реєстрації ним здійснено не було.
Також суд звертає увагу на те, що питання правомірності реєстрації та сертифікації вказаного транспортного засобу не є предметом розгляду даної справи.
Проаналізувавши вищенаведені норми та обставини справи, суд зауважує, що наявність на момент проведення державної реєстрації транспортного засобу сертифіката відповідності конструкції і технічного стану не підтверджує відповідність конструкції та технічного стану вищевказаного автомобіля на момент винесення оскаржуваної постанови від 23 січня 2025 року серії ЕНА № 3919459.
Наявність сертифіката відповідності ДСТУ та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу жодним чином не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.
Суд наголошує на тому, що під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, встановленню підлягає виключно факт використання водієм попереджувальних сигналів (задніх покажчиків повороту) та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів - п.п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010.
Враховуючи наведене, факт вчинення позивачем адміністративного порушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП наявний та доведений, оскільки користування позивачем автомобілем із покажчиком повороту червоного кольору є порушенням вимог стандартів (ДСТУ 3649:2010).
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою осіб, шукаючи доказів виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим позовні вимоги до задоволення не підлягають, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Доводи про незабезпечення права на правову допомогу спростовується поданими доказами, зокрема, доданим відеозаписом, на якому відображено спілкування як позивача з адвокатом, так і з працівником поліції, отже, позивач не був позбавлений права на юридичну допомогу. На підтвердження вини позивача суду надано належні і допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, сумніви у достовірності яких у суду відсутні.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 76, 77, 90, 241-246, 255, 262, 271, 272, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.
Судові витрати покласти на позивача.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Департамент патрульної поліції (юридична адреса: 03048, вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ).
Дата складання повного тексту рішення 28.02.2025.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда