Рішення від 06.02.2025 по справі 753/21621/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21621/24

провадження № 2/753/3339/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача:

- заборгованість за договором позики №76344651 від 10.12.2023 р. у розмірі 31 200 грн. 00 коп.;

- заборгованість за договором позики №4149614 від 07.12.2023 р. у розмірі 66 300 грн. 00 коп.;

- заборгованість за кредитним договором №21536-11/2023 від 16.11.2023 р. у розмірі 46 155 грн. 00 коп.;

- заборгованість за кредитним договором №24805-11/2023 від 18.11.2023 р. у розмірі 34 457 грн. 50 коп.;

- заборгованість за кредитним договором №06481-12/2023 від 04.12.2023 р. у розмірі 14 100 грн. 00 коп.;

- заборгованість за кредитним договором №06081-11/2023 від 11.11.2023 р. у розмірі 37 200 грн. 00 коп.;

- заборгованість за договором позики №6604182 від 10.12.2023 р. у розмірі 13 801 грн. 50 коп.

Свої вимоги позивач мотивував наступним.

11.11.2023 р. між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №06081-11/2023, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефору відповідача. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі.

29.04.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29042024-1, відповідно до умов якого ТОВ «Стар файненс груп» за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29.04.2024 до Договору факторингу №29042024-1 від 29.04.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №06081-11/2023 від 11.11.2023 р. у розмірі 37 200 грн. 00 коп., з яких: 8 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 200 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №21536-11/2023 від 16.11.2023 р., кредитний договір №24805-11/2023 від 18.11.2023 р., кредитний договір №06481-12/2023 від 04.12.2023 р., які підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефору відповідача. Відповідно до умов договорів відповідачу надано кредит, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі.

29.04.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29042024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29.04.2024 до Договору факторингу №29042024 від 29.04.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , а саме:

- за кредитним договором №21536-11/2023 від 16.11.2023 р. у розмірі 46 155 грн. 00 коп., з яких: 10 200 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 955 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками;

- за кредитним договором №24805-11/2023 від 18.11.2023 р. у розмірі 34 457 грн. 50 коп., з яких: 7 700 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 757 грн. 50 коп. - сума заборгованості за відсотками;

- за кредитним договором №06481-12/2023 від 04.12.2023 р. у розмірі 14 100 грн. 00 коп., з яких: 3 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 100 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 07.12.2023 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №4149614.

Також, 10.12.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №76344651.

За умовами вищевказаних договорів позики позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (проценти) від суми позики. Підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, позичальник підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.uа/ru/documents-lісеnsе/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики), а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.uа/ru/documents-lісеnsе/, які є публічною пропозицією (офертою), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики).

14.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №22 від 11.04.2024 та витягу з Реєстру боржників №24 від 16.05.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , а саме:

- за договором позики №76344651 від 10.12.2023 р. у розмірі 31 200 грн. 00 коп., з яких: 7 800 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 23 400 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками;

- за договором позики №4149614 від 07.12.2023 р. у розмірі 66 300 грн. 00 коп., з яких: 15 000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 51 300 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками.

Крім того, 10.12.2023 р. між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 , укладено договір позики №6604182, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефору відповідача. Відповідно до умов договору відповідачу надано грошові кошти (позику), а відповідач зобов'язався повернути таку ж суму позики, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі.

11.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №4 до Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №6604182 від 10.12.2023 р. у розмірі 13 801 грн. 50 коп., з яких: 4 500 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 301 грн. 50 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Оскільки відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за вищевказаними договорами та має заборгованість, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.11.2024 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву, у зв'язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №21536-11/2023 від 16.11.2023 р. у розмірі 46 155 грн. 00 коп.; заборгованості за кредитним договором №24805-11/2023 від 18.11.2023 р. у розмірі 34 457 грн. 50 коп.; заборгованості за кредитним договором №06481-12/2023 від 04.12.2023 р. у розмірі 14 100 грн. 00 коп.; заборгованості за кредитним договором №06081-11/2023 від 11.11.2023 р. у розмірі 37 200 грн. 00 коп.; заборгованості за договором позики №6604182 від 10.12.2023 р. у розмірі 13 801 грн. 50 коп., суд дійшов до наступного висновку.

11.11.2023 р. між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №06081-11/2023 у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого ТОВ «Стар файненс груп» надало відповідачу кредит у розмірі 8 000 грн., строком на 360 днів до 04.11.2024 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50 %, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі (а.с.59-61).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29.04.2024 до Договору факторингу №29042024-1 від 29.04.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором №06081-11/2023 від 11.11.2023 р. у розмірі 37 200 грн. 00 коп., з яких: 8 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 200 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с.67).

Крім того, 16.11.2023 р., між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №21536-11/2023 у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» надало відповідачу кредит у розмірі 10 200 грн., строком на 360 днів до 09.11.2024 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50 %, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі (а.с.34-26).

18.11.2023 р., між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №24805-11/2023 у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» надало відповідачу кредит у розмірі 7 700 грн., строком на 360 днів до 11.11.2024 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50 %, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі (а.с.40-42).

04.12.2023 р., між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №06481-12/2023 у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» надало відповідачу кредит у розмірі 3 000 грн., строком на 360 днів до 27.11.2024 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50 %, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі (а.с.46-48).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29.04.2024 до Договору факторингу №29042024 від 29.04.2024 (а.с.56), ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , а саме:

Крім того, 10.12.2023 р. між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 , укладено договір позики №6604182, у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» надало відповідачу грошові кошти, позику у розмірі 4 500 грн., строком на 80 днів до 28.02.2024 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом, а саме: акційної процентної ставка - 2,49%, базової процентної ставка - 2,49%, основної процентної ставки - 3%, а відповідач зобов'язався повернути позику, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі (а.с.72-76).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6 ч.1 ст.3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч.6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За змістом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Надаючи правову оцінку договорам позики та кредитним договорам, суд дійшов висновку про їх укладення в електронній формі у спосіб, визначений законом, адже такі договори містять електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договору на погоджених умовах.

Отже, вказані договори укладені у формі електронного документу, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що первісні кредитодавці (позикодавці) повністю виконали свої зобов'язання за вказаними договорами позики та кредитними договорами.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов вищевказаних договорів факторингу та відповідно до вимог ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов'язанні позичальника за договорами позики та за кредитними договорами відбулася заміна кредитора, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора.

Первісні кредитодавці (позикодавці) виконали взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договорів.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник зобов'язання за вказаними кредитними договорами належним чином не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Таким чином, відповідно до розрахунків заборгованості, наданих Позивачем, правильність яких перевірена судом, заборгованість Відповідача складається з наступного:

- заборгованість за кредитним договором №06081-11/2023 від 11.11.2023 р., станом на 30.09.2024 складає 37 200 грн. 00 коп., з яких: 8 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 200 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками;

- заборгованість за кредитним договором №21536-11/2023 від 16.11.2023 р., станом на 30.09.2024 складає 46 155 грн. 00 коп., з яких: 10 200 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 955 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками;

- заборгованість за кредитним договором №24805-11/2023 від 18.11.2023 р., станом на 30.09.2024 складає 34 457 грн. 50 коп., з яких: 7 700 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 757 грн. 50 коп. - сума заборгованості за відсотками;

- заборгованість за кредитним договором №06481-12/2023 від 04.12.2023 р., станом на 30.09.2024 складає 14 100 грн. 00 коп., з яких: 3 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 100 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками;

- заборгованість за договором позики №6604182 від 10.12.2023 р., складає 13 801 грн. 50 коп., з яких: 4 500 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 301 грн. 50 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов вищезазначеного договору.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, у зв'язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню:

- заборгованість за кредитним договором №06081-11/2023 від 11.11.2023 р. у розмірі 37 200 грн. 00 коп., з яких: 8 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 200 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками;

- заборгованість за кредитним договором №21536-11/2023 від 16.11.2023 р. у розмірі 46 155 грн. 00 коп., з яких: 10 200 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 955 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками;

- заборгованість за кредитним договором №24805-11/2023 від 18.11.2023 р. у розмірі 34 457 грн. 50 коп., з яких: 7 700 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 757 грн. 50 коп. - сума заборгованості за відсотками;

- заборгованість за кредитним договором №06481-12/2023 від 04.12.2023 р. у розмірі 14 100 грн. 00 коп., з яких: 3 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 100 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками;

- заборгованість за договором позики №6604182 від 10.12.2023 р., у розмірі 13 801 грн. 50 коп., з яких: 4 500 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 301 грн. 50 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №76344651 від 10.12.2023 р. у розмірі 31 200 грн. 00 коп. та заборгованості за договором позики №4149614 від 07.12.2023 р. у розмірі 66 300 грн. 00 коп., суд вважає, що в їх задоволенні слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.12.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №4149614, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 15 000 грн. строком на 30 днів до 29.11.2023 р., зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі: базова процентна ставка за перший день користування позикою - 71,71 %; базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення - 3 %; знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення - 0,01 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (не застосовується в період воєнного стану) - 3,50% за день. Відповідач зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п.п. 1-2 договору позики) (а.с.21-23).

10.12.2023 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №76344651, відповідно до умов договору якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 7 800 грн. строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі: базова процентна ставка - 2,5 % за день; знижена процентна ставка - 2,5 % в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (не застосовується в період воєнного стану) - 2,70% за день. Відповідач зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п.п. 1-2 договору позики) (а.с.10-12).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №22 від 11.04.2024 (а.с.19) та витягу з Реєстру боржників №24 від 16.05.2024 (а.с.27) до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , а саме:

За п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі №910/19199/21 ).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.

Таким чином, суд дійшов висновку, що згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі №761/33403/17 від 22 квітня 2021 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.

Право вимоги до ОСОБА_1 вказано лише у витязі з Реєстру боржників №22 від 11.04.2024 та витязі з Реєстру боржників №24 від 16.05.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 і не існувало на момент укладення договору факторингу від 14.06.2021 року.

Судом встановлено, що договори позики між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено 07 грудня 2023 року та 10 грудня 2023 року, тобто більше ніж через 2 роки після укладення 14 червня 2021 року договору факторингу між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем.

Отже, право вимоги до ОСОБА_1 не існувало на момент укладення договору факторингу, хоча як право майбутньої вимоги на момент укладення договору мало би бути визначеним. Однак, жодної визначеної вимоги у ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 14 червня 2021 року не було, та сторони не могли передбачити, що 07 грудня 2023 року та 10 грудня 2023 року буде укладено договори позики №4149614 та №76344651 з відповідачем.

Таким чином, позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги до відповідача за договорами позики №4149614 від 07.12.2023 р., та №76344651 від 10.12.2023 від первісного кредитора до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».

На підставі викладеного відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики №76344651 від 10.12.2023 р. у розмірі 31 200 грн. 00 коп., та заборгованості за договором позики №4149614 від 07.12.2023 р. у розмірі 66 300 грн. 00 коп.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягає судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, пропорційно задоволеним вимогам.

Так, заявлений розмір позовних вимог складав 243 214 грн.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 145 714 грн. Тобто у відсотковому відношенні заявлений розмір позовних вимог зменшений до 59,91 % (100/243 214 х 145 714).

Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 814 грн. 07 коп.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 207, 526, 530, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 641, 644, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81,89,141, 264, 265, 268, 274 - 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30):

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА

Попередній документ

125501667

Наступний документ

125501669

Інформація про рішення:

№ рішення:	125501668
№ справи:	753/21621/24
Дата рішення:	06.02.2025
Дата публікації:	03.03.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Дарницький районний суд міста Києва
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (06.02.2025)
Результат розгляду:	заяву задоволено частково
Дата надходження:	31.10.2024
Предмет позову:	Про стягненя заборгованості

Учасники справи:

головуючий суддя:

ЛУЖЕЦЬКА ОЛЕНА РОМАНІВНА

суддя-доповідач:

ЛУЖЕЦЬКА ОЛЕНА РОМАНІВНА

відповідач:

Власовець Інна Володимирівна

позивач:

ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів"

представник позивача:

Кудіна Анастасія Вячеславівна

Тернюк Олександра Денисівна