Справа №752/12943/24
Провадження №2-о/752/42/25
17 лютого 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
представника заявника Самодерженкової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Національний університет біоресурсів і природокористування України про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Адвокат Самодерженкова Тетяна Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Національний університет біоресурсів і природокористування України про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ОСОБА_1 , є кандидатом ветеринарних наук та працює доцентом кафедри терапії і клінічної діагностики факультету ветеринарної медицини Національного Університету біобезпеки і природокористування України (далі - НУБіП).
ІНФОРМАЦІЯ_6 на електронну адресу деканату НУБіП надійшов лист з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 від особи, яка підписана як ОСОБА_5
Автор листів - ОСОБА_2 стверджував, що має докази того, що, нібито, викладач ОСОБА_1 має сексуальні зв'язки зі своїми студентками.
У листі адресата в якості вкладених файлів містилися два скріншоти з переписки невідомих осіб, на яких містяться форварди (пересилання замість оригінальної переписки) повідомлень від адресатів, підписаних азійськими ієрогліфами.
Разом з тим, інформацію, яка дискредитує ОСОБА_1 було розміщено на щонайменше двох анонімних Телеграм-каналах «Київ Труха» та «Київ INFO», а також у мережі Фейсбук УСГА УСХА Академія Київ.
ІНФОРМАЦІЯ_6 в Telegram - каналі «Київ Труха» була опублікована наступна інформація (цитата): «Секс-скандал у НУБіП: викладач регулярно займається інтимом із студентами. Знайомтесь, на фото - ОСОБА_3 , доцент кафедри терапії та клінічної діагностики. Студенти скаржаться на нього та кажуть, що вони довгий час стикаються з домаганнями з його сторони. Все починається з дотиків на парах, а далі - переходить до пропозицій «піти на каву». Прєпод полюбляє обговорювати із дівчатами теми «тройничків», ан*лу, м*в та іншого бруду. Більшість студенток, з якими він спілкується на сексуальні теми є повнолітніми, але з деякими він починав інтимні розмови з першого курсу, коли ще їм не було 18 років. Прошу правоохоронні органи звернути на це увагу».
Публікація недостовірної інформації в Телеграм-каналі стало підставою для подальшого її поширення і в інших мережах.
Так, ведучий телеканалу «Kyiv24» під час ефіру розповів про «секс-скандал у НУБіП», зазначивши, що викладач (без зазначення прізвища) вказаного ВНЗ «змушує студенток до інтиму».
Для встановлення фактичних обставин завідуюча кафедрою, на якій працює ОСОБА_1 , провела анонімне анкетування студентів у всіх групах, які веде останній, проте будь-яких скарг (повідомлень) від студентів щодо домагань або будь-яких інших
незаконних дій з боку викладача отримано не було.
Також в мережі Instagram колектив Сенату студентської організації НУБіП України розмістив лист про недостовірність публікацій стосовно ОСОБА_1
Головне управління Національної поліції у м. Київ повідомило, що згідно відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформації наданої Управління інформаційної аналітичної системи Головного управління Національної поліції у м. Києві слідчими підрозділами за заявою ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 кримінальне провадження не розпочиналося та досудове розслідування не проводиться.
Зазначила, що зазначена інформація не відповідає дійсності та є такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, оскільки інформація була доведена до відома широкому колу користувачів мережі Інтернет з метою дискредитації ОСОБА_1 у публічному просторі.
Поширена інформація стосується саме ОСОБА_1 , оскільки в публікаціях використовується його фотографія разом з ім'ям, прізвищем та родом занять.
Оскільки особи, які поширили цю недостовірну інформацію невідомі, заявник вимушений звернутися до суду зі заявою про встановлення факту недостовірності поширеної інформації та її спростування.
Просила встановити факт неправдивості (недостовірності) наступної інформації, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації заявника - ОСОБА_1 та спростувати: інформацію, яка надійшла на електронну пошту деканату Національного Університету біобезпеки і природокористування України (dekanat_vetmed@hubip.edu.ua) з електронного адреса пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 від особи, яка підписана як ОСОБА_5 наступного змісту (мовою оригіналу): «Як виявилося, ваш викладач ОСОБА_3 , не може втриматися перед молодими студентками. До листа додаю певну кількість доказів. Такого матеріалу в мене ще ці купа» та інформацію, яка розміщена в телеграм-каналі «КИЇВ ТРУХА», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту (мовою оригіналу): « ІНФОРМАЦІЯ_3 : викладач регулярно займається інтимом із студентами. Знайомтесь, на фото - ОСОБА_3 , доцент кафедри терапії та клінічної діагностики. Студенти скаржаться на нього та кажуть, що вони довгий час стикаються з домаганнями з його сторони. Все починається з дотиків на парах, а далі - переходить до пропозицій «піти на каву». Прєпод полюбляє обговорювати із дівчатами теми «тройничків», ан*лу, м*в та іншого бруду. Більшість студенток, з якими він спілкується на сексуальні теми є повнолітніми, але з деякими він починав інтимні розмови з першого курсу, коли ще їм не було 18 років. Прошу правоохоронні органи звернути на це увагу».
24.06.2024 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
Представник заявника підтримала заяву.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилась.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 01.09.2022 прийнятий на посаду доцента кафедри терапії і клінічної діагностики за строковим трудовим договором до Національного університету біоресурсів і природокористування України.
ІНФОРМАЦІЯ_6 на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов лист від ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 наступного змісту: «Як виявилося, ваш викладач ОСОБА_3 , не може втриматися перед молодими студентками. До листа додаю певну кількість доказів. Такого матеріалу в мене ще ціла купа. Я вимагаю негайної реакції на ці події від адміністрації вищого навчального закладу. Якщо реакції не буде протягом робочого дня, усі дані опиняться у правоохоронних органах та у відкритому доступі.»
До вищезазначеного листа додано скрін-шоти переписки невідомих осіб у месенджері Телеграм, зі змісту яких вбачається планування інтимних зустрічей між двома невідомими особами, підписані азійськими ієрогліфами.
ІНФОРМАЦІЯ_6 в Телеграм - каналі «Труха Київ» була опублікована наступна інформація: «Секс-скандал у НУБіП: викладач регулярно займається інтимом із студентами. Знайомтесь, на фото - ОСОБА_3 , доцент кафедри терапії та клінічної діагностики. Студенти скаржаться на нього та кажуть, що вони довгий час стикаються з домаганнями з його сторони. Все починається з дотиків на парах, а далі - переходить до пропозицій «піти на каву». Прєпод полюбляє обговорювати із дівчатами теми «тройничків», ан*лу, м*в та іншого бруду. Більшість студенток, з якими він спілкується на сексуальні теми є повнолітніми, але з деякими він починав інтимні розмови з першого курсу, коли ще їм не було 18 років. Прошу правоохоронні органи звернути на це увагу».
ІНФОРМАЦІЯ_6 деканом факультету ветеринарної медицини ОСОБА_6 було опубліковано заяву факультету ветеринарної медицини НУБіП України щодо розповсюдження інформації про доцента ОСОБА_1 , в якій зазначено, що викладені, в анонімних телеграм-каналах, публікації щодо звинувачення ОСОБА_1 не відповідають дійсності.
Відповідно до відповіді Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09.05.2024 згідно відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформації наданої Управлінням інформаційної аналітичної системи Головного управління Національної поліції у м. Києві слідчими підрозділами за заявою ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 кримінальне провадження не розпочиналося та досудове розслідування не проводиться.
Конституція України гарантує кожному право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію (частина 4 статті 32).
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Національним законодавством, а саме частиною 1 статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до статті 275 ЦК України вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.
Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Отже, відповідно до статті 275 ЦК України, захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (ч. 2ст. 19 ЦПК України).
Спростування недостовірної інформації може здійснюватися як у спосіб захисту честі, гідності, ділової репутації, так і встановлення факту недостовірної інформації. У той же час, перший розрахований на наявність спору та здійснюється в порядку позовного провадження, другий, - коли метою є лише встановлення факту, що має юридичне значення та здійснюється в порядку окремого (непозовного) провадження.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України). Відповідно до частини 3 статті 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Отже, характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
У зв'язку з цим, суд зважає не лише на характер такої інформації (є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням), а й на те чи наявний суб'єкт, що поширив відповідну інформацію. Від цього також залежить, в якому порядку відбуватиметься захист чи відновлення порушених або оспорюваних прав, інтересів особи.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998), у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту недостовірної інформації, зокрема, яка розміщена в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 та її спростування.
Неможливість встановлення автора статті та власника вищезазначеного Телеграм-каналу представник заявника обґрунтувала тим, що веб-сайт Телеграм фактично є багатокористувацькою платформою, користувачі якої мають технічну можливість створювати власні сторінки (Телеграм -канали), наявні ідентифікатори не надають можливість встановити власників зазначених Телеграм каналів. Доступного ресурсу, який давав заявнику можливість ідентифікувати власників Телеграм-каналів не має, тому у заявника відсутні будь-які інші способу захисту для спростування недостовірної інформації, крім звернення до суду.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого, власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, та/або отримувач послуг хостингу.
Власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє та/або розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо власник веб-сторінки володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею.
Суд звертає увагу, що саме заявник зобов'язаний знайти і встановити автора відповідного інформаційного матеріалу та власника веб-сайту/порталу.
Відповідно до ч. 11 ст. 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, зобов'язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах та/або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе: 1) повне ім'я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу; 2) повна адреса місця проживання або місцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу; 3) контактна інформація власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адреса електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв'язатися. Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на веб-сайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника веб-сайту, передбачену пунктом 3 цієї частини.
Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Таким чином, у разі, якщо інформація має свого суб'єкта поширення, такий повинен бути відповідачем у справах про спростування недостовірної інформації, а це, в свою чергу, виключає порядок розгляду справи в порядку окремого провадження.
У ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Підтвердженням того, що певна особа є власником сайту, є дані, отримані від адміністратора адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені, а також дані, отримані від реєстратора, який на підставі цивільно-правового договору, укладеного з реєстрантом, здійснював реєстрацію відповідного доменного імені. Окрім того, доменне ім'я може бути переделеговане іншій особі на підставі відповідного цивільно-правового договору. Доменне ім'я є ідентифікатором особи в мережі інтернет, а власник веб-сайту доменного імені може також визначити власну назву такого сайту (логотип).
Відповідно до Закону України «Про телекомунікації», доменне ім'я позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.
Дані про доменне ім'я, якщо до нього підключено діючий в мережі Інтернет веб-сайт, мають містити ІР адреси веб-хостингу дані про провайдера на серверах якого розміщено сторінки веб-сайту. Знаючи назву та адресу провайдера, можна звернутись до нього або з адвокатським запитом, або, якщо він ігнорує адвокатський запит, витребувати інформацію про його клієнта замовника послуги хостингу через суд.
Зі змісту заяви вбачається, що спірна інформація (публікація) розміщена за посиланням: https://t.me/truexakyiv/26885, а також була надіслана невідомою особою на електронну адресу Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Суд звертає увагу заявника та його представника, що заявник може встановити власника веб-сайту Телеграм та володільця облікового запису в телеграм-каналі «КИЇВ ТРУХА», звернувшись до хостинг-провайдера цього веб-сайту, з відповідним запитом, також відповідні дані про власника веб-сайта можуть бути судом витребувані відповідно до положень ЦПК України, за клопотання заявника та його представника, в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет, однак останні не скористалися таким правом.
Отже, можливості встановлення поширювача інформації заявником на даний час не є вичерпаними, а отже він не позбавлений можливості після встановлення власника (-ів) вебсайту або вебсторінки звернутися до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження відповідного судочинства.
Разом із цим, доказів використання стороною заявника всіх визначених цивільно-правовим законодавством механізмів з метою встановлення власника сайту або автора інформації, матеріали справи не містять.
Таким чином, оскільки ідентифікація особи відповідача є можливою, це виключає встановлення факту недостовірної інформації в порядку окремого провадження відповідно до приписів абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що посилання представника заявника на неможливість встановлення особи, яка поширила недостовірну інформацію та звернення до суду з заявою про встановлення факту недостовірності інформації в частині вимог про встановлення факту неправдивості (недостовірності) інформації відносно ОСОБА_1 , яка розміщена в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту (мовою оригіналу): « ІНФОРМАЦІЯ_3 : викладач регулярно займається інтимом із студентами. Знайомтесь, на фото - ОСОБА_3 , доцент кафедри терапії та клінічної діагностики. Студенти скаржаться на нього та кажуть, що вони довгий час стикаються з домаганнями з його сторони. Все починається з дотиків на парах, а далі - переходить до пропозицій «піти на каву». Прєпод полюбляє обговорювати із дівчатами теми «тройничків», ан*лу, м*в та іншого бруду. Більшість студенток, з якими він спілкується на сексуальні теми є повнолітніми, але з деякими він починав інтимні розмови з першого курсу, коли ще їм не було 18 років. Прошу правоохоронні органи звернути на це увагу» та її спростування, є передчасними, та спростовуються вищевикладеним, оскільки ідентифікація особи відповідача є можливою, що виключає встановлення факту недостовірної інформації в порядку окремого провадження відповідно до приписів абзацу 3 ч.4 ст.277 ЦК України.
Також суд звертає увагу, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження.
Заявник зазначає, що поширена відносно нього інформація не відповідає дійсним обставинам, є недостовірною, принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Інших аргументів, яке ж юридичне значення для нього має встановлення цього факту не наводить. Це свідчить про те, що до суду з даною заявою слід звернутися з метою подальшого захисту немайнових прав у порядку позовного провадження.
За таких обставин, суд вважає, що оскільки під час під час розгляду цієї справи з'ясувалось, що заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки є можливою ідентифікація власника веб-сайту / власника телеграм-каналу «КИЇВ ТРУХА», то слід залишити заяву без розгляду в частині вимог про встановлення факту неправдивості (недостовірності) інформації відносно ОСОБА_1 , яка розміщена в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту (мовою оригіналу): « ІНФОРМАЦІЯ_3 : викладач регулярно займається інтимом із студентами. Знайомтесь, на фото - ОСОБА_3 , доцент кафедри терапії та клінічної діагностики. Студенти скаржаться на нього та кажуть, що вони довгий час стикаються з домаганнями з його сторони. Все починається з дотиків на парах, а далі - переходить до пропозицій «піти на каву». Прєпод полюбляє обговорювати із дівчатами теми «тройничків», ан*лу, м*в та іншого бруду. Більшість студенток, з якими він спілкується на сексуальні теми є повнолітніми, але з деякими він починав інтимні розмови з першого курсу, коли ще їм не було 18 років. Прошу правоохоронні органи звернути на це увагу» та її спростування» та роз'яснити заявнику, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 247, 258-261, 293-294, 353-355 ЦПК України, суд,-
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Національний університет біоресурсів і природокористування України про встановлення факту, що має юридичне значення в частині вимог про встановлення факту неправдивості (недостовірності) інформації відносно ОСОБА_1 , яка розміщена в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту (мовою оригіналу): « ІНФОРМАЦІЯ_3 : викладач регулярно займається інтимом із студентами. Знайомтесь, на фото - ОСОБА_3 , доцент кафедри терапії та клінічної діагностики. Студенти скаржаться на нього та кажуть, що вони довгий час стикаються з домаганнями з його сторони. Все починається з дотиків на парах, а далі - переходить до пропозицій «піти на каву». Прєпод полюбляє обговорювати із дівчатами теми «тройничків», ан*лу, м*в та іншого бруду. Більшість студенток, з якими він спілкується на сексуальні теми є повнолітніми, але з деякими він починав інтимні розмови з першого курсу, коли ще їм не було 18 років. Прошу правоохоронні органи звернути на це увагу» та її спростування.
Роз'яснити заявнику, що він має право звернутись до суду з позовом про спростування недостовірної інформації на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала складена 24.02.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова