Справа № 161/23016/24
Провадження № 2-а/161/10/25
28 лютого 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.
за участі секретаря Мельник А.В.
представника позивача Хохлова В.О.
представника відповідача Кортоус М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
13.12.2024 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УПП у Волинській області ДПП, старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху УПП у Волинській області ДПП Герасимчука Р.В. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов обгрунтований тим, що постанова, якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП, є незаконною з таких підстав.
Постанова винесена неуповноваженою особою, оскільки інспектор відділу безпеки дорожнього руху УПП у Волинській області ДПП Герасимчук Р.В. пред'явив посвідчення незатвердженого, старого зразка.
Порушено приписи ст. 61 Конституції України, оскільки ОСОБА_1 був вдруге притягнутий до адміністративної відповідальності.
В разі доведення факту порушення п. 24.8 Правил дорожнього руху відповідальним за це міг бути механік Дубечненської філії Фещук В.А., в посадові обов'язки якого входило забезпечення контролю за технічним станом транспортних засобів та випуск їх на лінію.
Транспортний засіб, який використовувався для проведення практичної підготовки водіїв, відповідав вимогам Правил дорожнього руху.
Позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та покласти на відповідача понесені судові витрати.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
30.12.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, який мотивував тим, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена правомірно, тобто уповноваженим суб'єктом, з дотриманням належної правової процедури та відносно особи, в діях якої наявний склад адміністративного правопорушення за ст. 127-3 КУпАП.
Відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 17.12.2024 позовну заяву залишено без руху.
19.12.2024 позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі.
30.12.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву.
16.01.2025 позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву.
23.01.2025 представник відповідача Кортоус М.М. подала додаткові пояснення.
27.01.2025 позивач подав заперечення на пояснення.
27.01.2025 позивач подав заяву про залишення позову без розгляду в частині вимог до одного з відповідачів.
Ухвалою суду від 28.02.2025 адміністративний позов в частині вимог до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху УПП у Волинській області ДПП Герасимчука Р.В. залишено без розгляду.
IV.Фактичні обставини справи, застосоване законодавство та мотиви суду
Учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (ч. 1 ст. 159 КАС України). В цій категорії справ (ст. 286 КАС України) для позивача заявою по суті спору є позовна заява, для відповідача - відзив на позовну заяву (ч. 1 ст. 269 КАС України).
Суд встановив такі фактичні обставини.
03.12.2024 старший інспектор відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Герасимчук Роман Володимирович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративине правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА №153936 (далі по тексту - Постанова, а.с. 8, 37).
За змістом цієї постанови, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП, та накладене на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн.; cуть правопорушення: 10 жовтня 2024 року, 13 год. 42 хв., на а/д то310 (с. Буцин, вул. Незалежності, 35) ОСОБА_1 , будучи посадовою особою - директором навчального закладу автомобільна школа Волинської обласної організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», здійснив порушення встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: проводив практичну підготовку водія ОСОБА_2 з використанням транспортного засобу ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_1 , інструктором з індивідуального навчання по водінню ОСОБА_3 , обладнаного з порушенням вимог Правил дорожнього руху, а саме: без додаткових дзеркал для інструктора, чим порушив п. 24.8 Правил дорожнього руху, пп. 4 п. 1 розділу IV Переліку вимог до закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та кваліфікаційних вимог до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку (далі - Перелік), затвердженого наказом МВС України №954 від 24.11.2023, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2023 за №2161/41217.
09.06.2023 випробувальною лабораторією ТзОВ «Груп Євро Стандарт» було видано на транспортний засіб марки ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00794-01293-23 терміном на 2 (два) роки (лист РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях №31/35-13-11-2024 від 05.11.2024, а.с. 61).
На момент проходження технічного огляду транспортний засіб ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , переобладнаний у спеціалізований навчальний та визнаний технічно справним. При цьому, на момент огляду вказаний автомобіль був обладнаний додатковими боковими дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв (довідка про перевірку технічного стану транспортного засобу з фотоматеріалами, а.с. 62-64).
В заявах по суті спору та усних поясненнях, наданих в судовому засіданні, сторони визнали фактичні обставини справи, викладені в Постанові, а саме: факт проведення інструктором ОСОБА_3 практичної підготовки конкретного водія з використанням транспортного засобу ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , в означені час та місці.
Сторони розійшлися в оцінці того чи був транспортний засіб обладнаний з порушенням вимог Правил дорожнього руху. Відповідач вважав, що так, а позивач вважав, що ні, оскільки в п. 24.8 Правил дорожнього руху вжито конструкцію «дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв», тобто прийнятною є наявність в транспортному засобі і одного такого дзеркала.
Вважаючи постанову незаконною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 127-3 КУпАП порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 24.8 Правил дорожнього руху транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.
Згідно з пп. 4 п. 1 розділу IV Переліку до використання у процесі підготовки, у тому числі практичної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації водіїв, допускаються транспортні засоби, які обладнані відповідно до вимог пункту 24.8 Правил дорожнього руху.
Суд погоджується з аргументом відповідача про те, що транспортний засіб, який використовувався для проведення практичної підготовки водіїв, був обладнаний з порушенням вимог Правил дорожнього руху.
Зазначений транспортний засіб повинен бути обладнаний додатковими дзеркалами заднього виду для спеціаліста, що проводить навчання. Розмір та розташування дзеркал у транспортному засобі повинні забезпечити оглядовість з місця спеціаліста, що проводить навчання, передбачену заводом-виробником для водіїв даного автомобіля. З цих мотивів суд відхиляє відповідний контраргумент позивача. Як встановлено судом, на момент проходження технічного огляду такий транспортний засіб був обладнаний додатковими дзеркалами заднього виду для спеціаліста, однак, на момент проведення практичної підготовки водія (в час та місці, зазначені в Постанові) - такі дзеркала на ньому були відсутні, що не заперечується сторонами спору.
Отже, аналіз фактичних обставин справи дає підстави для висновку про доведеність вини позивача у порушенні п. 24.8 Правил дорожнього руху та вчиненні ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 127-3 КУпАП.
Відтак, суд вважає, що відповідач довів правомірність постанови, винесеної його посадовою особою (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Суд не приймає доводи позивача про порушення відповідачем ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Так, позивач не надав суду доказів того, що саме він був двічі притягнутий до відповідальності за за одне й те саме правопорушення.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що він не є відповідальною посадовою особою з таких мотивів. Суб'єктами правопорушення за ст. 127-3 КУпАП є посадові особи закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичні особи - підприємці.
На момент винесення Постанови ОСОБА_1 був керівником і навчального закладу, як юридичної особи, і керівником Дубечненської філії, як її відокремленого підрозділу (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а.с. 21). Тобто, позивач був посадовою особою і належав до кола спеціальних суб'єктів за ст. 127-3 КУпАП. Також суд враховує, що позивач в процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення на відповідну пропозицію поліцейського не вказав на відповідальну, на його думку, посадову особу за таке порушення (дані відеозапису).
Доводи позивача про винесення Постанови неуповноваженою особою суд не приймає з огляду на приписи ст. 222 КУпАП, відповідно до яких від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення за ст. 127-3 КУпАП і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
В цілому суд констатує, що дав відповіді на всі важливі аргументи сторін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10.02.2010).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана Постанова винесена на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідає вимогам КУпАП, а тому, є законною.
Отже в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
V.Судові витрати
Враховуючи результат вирішення спору, виходячи із приписів ст. 139 КАС України, судові витрати слід залишити за позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 77, 242-246, 250, 255, 268, 286, 272 КАС України, суд,-
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА №153936 від 03.12.2024, винесену старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Герасимчуком Романом Володимировичем, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП, і накладення на нього штрафу в розмірі 10 200 грн. - залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Залізнична, 15; код в ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст рішення суду складений - 28.02.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін