Справа № 161/3774/25
Провадження № 1-кс/161/1304/25
м. Луцьк 28 лютого 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку Волинської області скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області про відмову у визнанні потерпілим від 12.02.2025 року, -
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області про відмову у визнанні потерпілим від 12.02.2025 року. Вказану постанову заявник вважає передвчасною та такою, яка порушує вимоги чинного КПК України.
У судове засідання заявник надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, доводи своєї скарги підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду скарги була повідомлена. Заперечення з приводу поданої скарги до суду не надала, клопотання про відкладення розгляду скарги до суду також не надходило.
Дослідивши матеріали, якими обґрунтовуються доводи скарги слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити кримінальне провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до усталеної практики Європейського суду з прав людини, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що її було піддано поганому поводженню з боку суб'єктів владних повноважень в порушення статті 3 Конвенції така скарга вимагає проведення ефективного офіційного розслідування.
Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним та повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади мають вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які стосуються події, зокрема показань очевидців, висновків експертів. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризики недотримання такого стандарту.
У відповідності до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема: 5.) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Згідно ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою, її копії.
Згідно ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Згідно ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення об'єктивних причин-надсилається їй.
Так із постанови про часткове задоволення клопотання від 12.02.2025 року (в рамках кримінального провадження № 42024030000000076 від 09.12.2024 року) вбачається, що у задоволенні клопотання заявника від 30.01.2025 року у п. 4 (визнати ОСОБА_3 потерпілим від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 367, ч. 3 ст 161 КК України у кримінальному провадженні № 42024030000000076 від 09.12.2024 року) відмовлено.
Як вбачається із приписів ч.1 ст.220 КПК України, слідчий в строк не більше трьох днів з моменту подання клопотання зобов'язаний його розглянути та задовольнити за наявності відповідних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що клопотання ОСОБА_3 слідчим розглянуто.
Так згідно вимог ч.2 ст.220 КПК України про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова.
Відповідно до ч.5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постановою слідчого відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42024030000000076 від 09.12.2024 року.
В обгрунтування постанови про відмову у визнанні потерпілим слідчий зазначила, що під час проведення досудового розслідування не встановлено жодної з ознак заподіяння матеріальної або моральної шкоди та не встановлено наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, було завдано моральної або майнової шкоди.
Постанова слідчого про часткове задоволення клопотання має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають можливість визнання особи потерпілою, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Як вбачається з вказаної вище постанови, мотивами прийняття слідчим такого рішення є те, що до матеріалів скарги не було додано документів, які б на даний час переконливо свідчили про те, що внаслідок неналежного виконання службових обов'язків особами ГУ ПФУ у Волинській області заявнику було завдано моральної шкоди, але погодитись з даним висновком слідчого неможна, бо на думку слідчого судді, слідчим у кримінальному провадженні не виконано всі слідчі дії за для виконання завдань кримінального провадження, а тому висновок слідчого про те, що не завдано жодної шкоди є необґрунтованим та передчасним.
За таких обставин постанова слідчого про часткове задоволення клопотання підлягає скасуванню, а скарга задоволенню.
Керуючись ст. ст. 220, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області про відмову у визнанні потерпілим від 12.02.2025 року, - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 12.02.2025 року про часткове задоволення клопотання (якою було відмовлено ОСОБА_3 у визнанні його потерпілим) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024030000000076 від 09.12.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.161, ч. 2 ст 367 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1