Справа № 201/12234/24
Провадження № 2/201/1552/2025
(заочне)
26 лютого 2025 року Жовтневий районний суд
міста Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,
при секретарі - Максимовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про стягнення аліментів, -
У жовтні 2024 року позивачка звернулася до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська із позовом до відповідачки про стягнення аліментів, у якому просить щомісячно стягувати з відповідачки аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що вона є біологічною бабою та опікуном малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини - ОСОБА_2 рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 січня 2024 року позбавлена батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 . ОСОБА_4 постійно проживає та зареєстрований з позивачкою. Відповідачка не проживає разом з сином. Коштів на утримання сина не надає. У зв'язку із чим позивачка вимушена звернутися до суду.
Позивачка надала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Представниця третьої особи у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала.
Ураховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про призначені у справі судові засідання, судом визнано за можливе розглянути справу за його відсутності і ухвалити заочне рішення суду за правилами ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 січня 2024 року у справі № 201/14358/24 було позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до розпорядження голови Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради від 29 квітня 2024 року № 93-Н, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 призначено опікуном дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наразі дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 статті 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно із ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, який належить стягувати з відповідачки на користь позивачки на утримання малолітньої дитини, суд виходить з наступного.
При визначені розміру аліментів, який відповідачка має сплачувати позивачці на утримання дитини, суд враховує положення ст. 182 та ст. 183 Сімейного кодексу України, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про можливість стягнення із відповідачки на користь позивачки аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу відповідачки, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Ураховуючи вимоги ст. 191 СК України суд вважає необхідним стягувати аліменти з відповідачки на користь позивачки з 02 жовтня 2024 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності щодо вимог позивачки до відповідачки стосовно стягнення аліментів на утримання дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 02 жовтня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя С.С. Федоріщев