ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 лютого 2025 року Справа № 906/387/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комерційного товариства "SIA GENTMED"
на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024
(ухвалене о 16:36 год. у м. Житомирі, повний текст складено 28.11.2024)
у справі № 906/387/24 (суддя Кудряшова Ю.В.)
за позовом Комерційного товариства "SIA GENTMED"
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез"
про стягнення 725 574, 56 євро
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез"
до Комерційного товариства "SIA GENTMED"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Медікал"
про стягнення 514 665, 57 євро
за участю представників учасників справи:
від Комерційного товариства "SIA GENTMED" - Гамей В.В.;
від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" - Сіра А.В.;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Медікал" - не з'явився.
Комерційне підприємство "SIA GENTMED" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новофарм-Біосинтез" 711 004,79 євро та 14 569,77 євро 3% річних (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договором переведення боргу передбачено передання ТОВ "Новофарм-Біосинтез" і приймання Commercial company "SIA GENTMED" зобов'язання щодо виконання контрактів № 04/UKR від 05.01.2021 та № 06/UKR від 17.09.2021, кредитором за яким є Alba Healthcare Limited.
Комерційне товариство "SIA GENTMED" здійснило переказ коштів Alba Healthcare Limited у розмірі 711 004,79 євро. Згідно з умовами договору про переведенням боргу №02/2023 від 24.02.2023, ТОВ "Новофарм-Біосинтез" зобов'язалось перерахувати Commercial company "SIA GENTMED" компенсацію за переведений борг у вказаній сумі, однак вказаних дій не вчинило.
Також, Комерційним товариством "SIA GENTMED" нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 14 569,77 євро.
В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" пред'явило зустрічний позов про стягнення з Комерційного товариства "SIA GENTMED" 498 349,95 євро заборгованості та 16 315,62 євро 3% річних (з врахуванням заяви про зміну предмету позову).
Зустрічний позов обґрунтований тим, що станом на момент його подання заборгованість Комерційного товариства "SIA GENTMED" перед Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез", яка виникла на підставі договору про переведення боргу №03/2022 від 21.12.2022 становить 498 349,95 євро.
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних на вказану вище суму.
Також, просило у разі повного чи часткового задоволення первісного та зустрічного позовів, ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" провести зустрічне зарахування присуджених позивачу та відповідачу сум, стягнувши різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Господарський суд Житомирської області рішенням від 18.11.2024 у справі № 906/387/24 первісний позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Комерційного товариства "SIA GENTMED" заборгованість у розмірі 725 574,56 євро, з яких: 711 004,79 євро - сума основного боргу; 14 569,77 євро - сума 3% річних, нарахованих на суму основного боргу за період прострочення з 01.01.2024 по 06.09.2024. Зустрічний позов задовольнив. Стягнув з Комерційного товариства "SIA GENTMED" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" заборгованість у розмірі 514 665,57 євро, з яких: 498 349,95 євро заборгованості за договором про переведення боргу № 03/2022 від 21.12.2022; 16 315,62 євро - сума 3% річних, нарахованих на суму основного боргу за період прострочення з 01.08.2023 по 02.09.2024. Відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України провів зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів. Ухвалив після проведення зустрічного зарахування грошових сум стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Комерційного товариства "SIA GENTMED" 210 908,99 євро боргу, 10 883,62 євро витрат по сплаті судового збору. Стягнув з Комерційного товариства "SIA GENTMED" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" 268 995 грн 78 коп. витрат по сплаті судового збору.
При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив із того, що сума заборгованості ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" зі сплати компенсації за переведення боргу перед Комерційним товариством "SIA GENTMED" в сумі 711 004,79 євро підтверджена належними та допустимими доказами, а тому первісний позов у цій частині підлягає задоволенню повністю.
Також, суд виснував і обґрунтованість та задоволення вимог первісного позову в частині стягнення 14 569,77 євро 3% річних нарахованих на суму основного боргу за період прострочення з 01.01.2024 по 06.09.2024.
Розглядаючи зустрічний позов, суд вказав, що сума заборгованості Комерційного товариства "SIA GENTMED" перед Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" за зустрічним позовом становить 498 349,95 євро підтверджена належними та допустимими доказами у справі.
Тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення 498 349,95 євро заборгованості по договору переведення боргу № 02/2023 від 24.02.2023.
Окрім того, з огляду на те, що відповідач за зустрічним позовом не виконав свого зобов'язання у строк до 31.07.2023, суд виснував і про обґрунтованість вимог про стягнення 3% річних в сумі 16 315,62 євро, нарахованих за період з 01.08.2023 по 02.09.2024.
Також, на підставі ч. 11 ст. 238 ГПК України суд провів зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів.
Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 6, 11, 202, 203, 204, 509, 520, 521, 522, 525, 526, 530, 598, 599, 601, 625, 626, 627, 628, 629, 631 (далі - ЦК України), ст. ст. 173, 180, 193 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Комерційне товариство "SIA GENTMED" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 у справі № 906/387/24 скасувати в частині стягнення з Комерційного товариства "SIA GENTMED" заборгованості у розмірі 514 665,57 євро, проведенні зустрічного зарахування грошових сум, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована таким.
Пункт 5.1. Договору №03/2022 слід тлумачити, що: "Договір діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків, однак, незалежно від цього та інших обставин, договір не діє після 31.07.2023".
У Договорі №03/2022 відсутня норма, яка б прямо визначала, що з закінченням строку дії Договору зобов'язання Комерційного товариства "SIA GENTMED" перед позивачем за зустрічним позовом припиняється. Однак це випливає з комплексного аналізу умов цього Договору, передбачених пунктами 4.3. та 5.1.
Комерційне товариство "SIA GENTMED" неодноразово у своїх заявах по суті, а його представник також неодноразово у судових засіданнях з розгляду справи звертали увагу суду на пункт 4.3. Договору №03/2022 за яким, у разі невиконання або неналежного виконання Новим Боржником зобов'язання по оплаті боргу Первісного боржника перед Кредитором це зобов'язання Первісний боржник виконує сам.
Три сторони вказаного договору домовилися, що Новий боржник має виконати зобов'язання зі сплати боргу Первісного боржника на користь Кредитора до 31.07.2023 року. Однак, якщо Новий боржник не виконає/неналежним чином виконає це зобов'язання, то його має виконати Первісний боржник сам.
Оскільки до 31.07.2023 зобов'язання зі сплати заборгованості на користь Кредитора - Комерційного товариства "SIA GENTMED" виконало не повністю, починаючи з 01.08.2023 зобов'язання в невиконаній частині у відповідності до умов Договору №03/2022 має виконувати Первісний боржник - ТОВ "Альба Медікал".
Тому, скаржник вважає, що суд першої інстанції взагалі не надав жодної оцінки пункту 4.3. Договору №03/2022.
ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" у зв'язку з закінченням строку дії Договору №03/2022 не позбавляється можливості отримання задоволення своїх вимог, оскільки цим Договором чітко передбачено, що після 31.07.2023 виконати цю вимогу має первісний боржник ТОВ "Альба Медікал".
Оцінюючи лист Комерційного товариства "SIA GENTMED" №03/JUR/23 від 30.08.2023, суд неправильно встановив обставини, що цей лист є одностороннім правочином щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.
Суд першої інстанції неправильно застосував ч. 1 ст. 598, ст. 601, ст. 631 ЦК України, ст. 203 Господарського кодексу України, ч. 11 ст. 238 ГПК України.
Оскільки у Комерційного товариства "SIA GENTMED" відсутнє зобов'язання перед ТОВ фірмою "Новофарм-Біосинтез", а тому у задоволенні зустрічного позову слід було відмовити, то й зарахування зустрічних вимог між Комерційним товариством "SIA GENTMED" та ТОВ фірмою "Новофарм-Біосинтез" є неможливим.
01.10.2024 від ТОВ "Альба Медікал" на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення, зі змісту яких можна встановити, що ТОВ "Альба Медікал" підтвердило факт закінчення 31.07.2023 строку дії Договору №03/2022, а також заперечило проти задоволення зустрічного позову ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" до SIA GENTMED. Тобто, сам Первісний боржник, до якого відповідно до умов Договору №03/2022 повернулось зобов'язання щодо повернення залишку суми заборгованості на користь ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез", не стверджує про наявність у Комерційного товариства "SIA GENTMED" будь-яких зобов'язань перед ТОВ фірмою "Новофарм-Біосинтез" в межах заявлених зустрічних позовних вимог.
За наведеного скаржник вважає, що в ході розгляду справи суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи при її вирішенні, а також допустив порушенням норм матеріального та процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" подало суду апеляційної інстанції відзив, в якому вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та постановленим з урахуванням матеріалів справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства України, з огляду на таке
30.08.2023 Комерційне товариство "SIA GENTMED" надіслало лист № 03/JUR/23 в якому підтвердило про наявність зобов'язань перед ТОВ фірмою "Новофарм-Біосинтез" та договору переведення боргу № 03/2022 на суму 648349,95 Євро та вказало, що в рахунок виконання своїх зобов'язань 21.06.2023 здійснила платіж на користь ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" в розмірі 150 000 Євро, що підтверджується платіжним документом, доданим до даного листа.
Вказаним листом Комерційне товариство "SIA GENTMED" також повідомило, що тимчасово призупиняє виконання зобов'язань по договору переведення боргу № 03/2022 від 21.12.2022 в частині сплати залишку заборгованості в сумі 498 349,95 Євро, оскільки між сторонами існують неврегульовані претензії по Договору переведення боргу № 02/2023 від 24.02.2023 в частині компенсації оплати понесених видатків в розмірі 150 000 євро.
Крім того, вказаним листом зі сторони Комерційного товариства "SIA GENTMED" було запропоновано розглянути пропозицію проведення часткового зарахування взаємних фінансових вимог по Договору переведення боргу № 03/2022 від 21.12.2022 та Договору переведення боргу № 02/2023 від 24.02.2023 на суму 498 349,95 Євро, шляхом підписання двостороннього акту взаєморозрахунків, а залишок заборгованості в сумі 62 654,84 Євро перерахувати на банківський рахунок.
Пункт 4.3. договору треба розглядати в контексті усіх умов договору, а не вириваючи з контексту та враховувати саме предмет договору та його умови, які передбачають, що моментом переходу права вимоги щодо виплати Новим боржником, тобто Комерційним товариством "SIA GENTMED", грошових коштів, визначених в п. 1.2. такого Договору, до Кредитора, є дата підписання даного Договору. Отже, з 21.12.2022 Боржником перед позивачем за зустрічним позовом є виключно Комерційне товариство "SIA GENTMED".
Незалежно від того, в якій послідовності в пункті договору визначено строк виконання зобов'язань та строк дії договору, зміст їх не змінюється, та свідчить про те, що незалежно від того закінчився строк дії договору чи ні, боржник зобов'язаний виконати свої зобов'язання перед кредитором в повному обсязі.
Посилання скаржника на те, що в цьому випадку ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" у зв'язку із закінченням строку дії договору № 03/2022 не позбавлена можливості отримання задоволення своїх вимог шляхом пред'явлення позову до первісного боржника - ТОВ "Альба Медікал" є безпідставним, оскільки ТОВ "Альба Медікал" вже виконала свої зобов'язання за спірним договором та сплатила на користь Комерційного товариства "SIA GENTMED" компенсацію, за виконання останнім зобов'язань перед Кредитором, які фактично на сьогоднішній день не виконані.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що з урахуванням первісного та зустрічного позовів, між сторонами існують взаємні однорідні зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування норм ст. 598, 601, 631 ЦК України ст. 203 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 238 ГПК України.
За наведеного просить апеляційну скаргу Комерційного товариства "SIA GENTMED" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 ц справі № 906/387/24 в частині задоволення зустрічного позову - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 по справі № 906/387/24 в оскаржуваній частині - без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альба Медікал" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу Комерційного товариства "SIA GENTMED", що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду 10.02.2025 та 27.02.2025 представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення, в частині задоволення зустрічного позову та проведенні зустрічного зарахування грошових сум, було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 по справі № 906/387/24 слід скасувати в оскарженій частині та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову та проведенні зустрічного зарахування грошових сум.
Представник ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" в судових засіданнях 10.02.2025 та 27.02.2025 заявила, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
В судове засідання 27.02.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Медікал" не з'явився.
Апеляційний господарський суд бере до уваги, що вказаний учасник справи є нерезидентом та зареєстрований за адресою: 125047, російська федерація, м. москва, вул. 1-ша Тверська Ямська, 25, будова 1, код 1157746635.
За приписами ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації був врегульований Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992.
Так, згідно з вищезазначеною Угодою Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан, який діє до тепер.
Відповідно до ч.1 ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
У зв'язку із порушенням російською федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справ України 24.02.2022 нотифікувало МЗС рф про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією від 14.02.1992.
Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в росії та росії в України, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Отже, подальше застосування відповідного алгоритму з отримання згоди російської федерації на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію рф проти України.
Крім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному вебсайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинило поштове співробітництво з поштою росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення.
Частиною 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
Тому, 11.02.2024 на веб-сайті судової влади України було опубліковано оголошення про виклик (https://nwag.court.gov.ua/sud4874/pres-centr/uchasn_sud_prochesu_2018/1753884/).
Таким чином, суд дійшов висновку про належне повідомлення вказаного учасника про дату, час та місце судового засідання.
Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альба Медікал" було належним чином та своєчасно повідомлене про дату, час та місце судового засідання, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Медікал".
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки скаржник - Комерційне товариство "SIA GENTMED" оскаржує рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 у справі № 906/387/24 в частині задоволення зустрічного позову та проведення зустрічного зарахування грошових сум.
При цьому, учасниками справи не оскаржується рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 у справі № 906/387/24 в частині задоволення первісного позову.
Тому, апеляційний господарський суд переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість вказаного рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 21.12.2022 між ТОВ "Альба Медікал" (далі - Початковий боржник) та Комерційним товариством "SIA GENTMED" (далі - Новий боржник, Відповідач за зустрічним позовом) та ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" (далі - Кредитор/ Позивач за зустрічним позовом) укладено договір переведення боргу № 03/2022 (далі - Договір № 03/2022; т. 2, а. с. 251-252).
Згідно п. 1.1. Договору № 03/2022, в порядку та на умовах, визначених даним Договором і діючим законодавством сторін, що домовляються, Початковий боржник передає, а Новий боржник приймає на себе зобов'язання по виконанню Контракту № 02/07/21 від 01.07.2021 та Контракту № 01/2022 від 30.12.2021.
За даним Договором переведення боргу Новий боржник зобов'язується виконати договірні зобов'язання Початкового боржника в частині оплати Кредитору заборгованості за отриманий Товар (лікарські засоби) за митними деклараціями, зазначеними в додатку № 1 до цього договору на загальну суму 648 349,95 євро, з якої заборгованість по Контракту № 02/07/21 від 01.07.2021 в сумі 568812,57 євро та заборгованість за контрактом № 01/2022 від 30.12.2021 в сумі 79537,38 євро, яка визнана Початковим боржником у повному розмірів згідно з актами звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2022 за період: липень 2021- вересень 2022 р. ( п. 1.2. Договору № 03/2022).
Згідно п. 1.3. Договору переведення боргу №03/2022, Кредитор не заперечує проти зміни Початкового боржника Новим Боржником у зазначеному вище зобов'язанні. Кредитор надає згоду на переведення боргу в порядку і на умовах, визначених даним Договором та діючим законодавством.
Відповідно до п. 1.4. Договору № 03/2022, моментом переходу права вимоги сплати Новим боржником коштів, визначених у п. 1.2. цього Договору, до Кредитора є дата підписання цього Договору.
Пунктом 2.1. Договору №03/2022 визначено, що Новий Боржник зобов'язаний сплатити заборгованість Початкового боржника перед Кредитором, зазначену в п. 1.2. даного Договору не пізніше 31.01.2023 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Кредитора, зазначений в даному пункті.
Згідно п. 2.2. Договору № 03/2022 Новий боржник зобов'язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виконання ним зобов'язань перед Кредитором повідомити Початкового боржника про виконання зобов'язань з наданням копій документів (платіжних доручень), що підтверджують виконання зобов'язань.
Пунктом 3.1. Договору № 03/2022 передбачено, що Новий боржник приймає на себе зобов'язання Початкового боржника перед Кредитором згідно Контракту № 02/07/21 від 01.07.2021 та Контракту № 01/2022 від 30.12.2021 по сплаті суми основного боргу Початкового боржника перед Кредитором на умовах, визначених даним договором.
Згідно п. 3.3. Договору 03/2022, Новий боржник, підписуючи даний Договір, підтверджує свої зобов'язання перед Кредитором і зобов'язується сплатити всю суму боргу в розмірі 648 349,95 євро, з якої борг по Контракту № 02/07/21 від 01.07.2021 в сумі 568 812,57 євро та борг за контрактом № 01/2022 від 30.12.2021 в сумі 79 537,38 євро.
За умовами п. 3.4. Новий боржник перераховує суму боргу Початкового боржника перед Кредитором безготівковим переказом коштів на розрахунковий рахунок Кредитора, зазначений у пункті 2.1. цього Договору, не пізніше - 31.01.2023.
Пунктом 3.5. Договору № 03/2023, передбачено, що Початковий боржник зобов'язаний перерахувати Новому боржнику компенсацію за переведений борг в сумі, яка дорівнює сумі боргу, зазначеній в п. 2.1. даного Договору, не пізніше 15.01.2023.
Відповідно до п. п. 4.1., 4.3. Договору № 03/2022 у разі порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідність відповідно до чинного законодавства Сторін, що домовляються. Порушенням зобов'язань є невиконання або неповне виконання умов цього Договору. Сторони передбачали, що у разі невиконання або неналежного виконання Новим Боржником обов'язків щодо оплати боргу Початкового боржника перед Кредитором цей обов'язок Початковий Боржник виконує сам.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, але у будь-якому випадку до 31.01.2023.
Додатком № 1 від 21.12.2022 до Договору переведення боргу № 03/2023 за Контрактом №02/07/21 від 01.07.2021 та за Контрактом № 01/2022 від 30.12.2021 сторони визнають, що загальна сума боргу складає 648 349,95 євро, з якої 568 812,57 євро заборгованість за Контрактом № 02/07/21 від 01.07.2021 та 79 537,38 Євро заборгованість за Контрактом № 01/2022 від 30.12.2021 (т. 1, а. с. 252 на звороті).
Також, факт визнання вищевказаної заборгованості за Договором переведення боргу №03/2022 від 21.12.2022 підтверджується Актами звірки взаємних розрахунків (т. 1, а. с. 257-258).
30.01.2023 між вищевказаними сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору переведення боргу № 03/2022 по контракту № 02/07/21 від 01.07.2021 та по Контракту № 01/2022 від 30.12.2021, згідно якої Сторони за взаємною згодою прийняли рішення внести зміни до умов Договору переведення боргу № 03/2022 від 21.12.2022 відносно строків виконання сторонами договірних зобов'язань, пролонгації строку дії даного Договору і викласти п. 2.1, 3.4, 5.1. Договору в новій редакції (т. 1, а. с. 253), а саме:
Згідно п 2.1. Новий Боржник зобов'язується оплатити суму боргу Початкового боржника перед Кредитором, зазначену у п. 1.2. даного Договору не пізніше 30.04.2023 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, зазначений у додатковій угоді.
Згідно п. 3.4. Новий боржник перераховує суму боргу Початкового боржника перед Кредитором безготівковим переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок Кредитора, згаданий в п. 2.1. даного Договору, не пізніше - 30.04.2023.
Пунктом 2 Додаткової угоди сторони за взаємною згодою прийняли рішення внести зміни до Додатку № 1 від 21.12.2021 до Договору переведення боргу № 03/2022 від 21.12.2022 та викласти даний Додаток № 1 в новій редакції від 30.01.2023.
Додатком № 1 від 30.01.2022 до Договору переведення боргу № 03/2023 за Контрактом №02/07/21 від 01.07.2021 та за Контрактом № 01/2022 від 30.12.2021 сторони визнають, що загальна сума боргу складає 648 349,95 євро, з якої 568 812,57 євро заборгованість за Контрактом № 02/07/21 від 01.07.2021 та 79 537,38 євро заборгованість за Контрактом № 01/2022 від 30.12.2021 (т. 1, а. с. 254).
В подальшому, 28.04.2023 між вищевказаними сторони було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору переведення боргу № 03/2022 по контракту № 02/07/21 від 01.07.2021 та за Контрактом № 01/2022 від 30.12.2021, згідно якої Сторони за взаємною згодою прийняли рішення внести зміни до умов Договору переведення боргу № 03/2022 від 21.12.2023 відносно строків виконання сторонами договірних зобов'язань, пролонгації строку дії даного Договору і викласти п. 2.1, 3.4, 5.1. Договору в новій редакції (т. 1, а. с. 254 на звороті - 255).
Згідно п. 2.1. Новий Боржник зобов'язується оплатити суму боргу Початкового боржника перед Кредитором, зазначену у п. 1.2. даного Договору не пізніше 31.07.2023 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, зазначений у додатковій угоді.
Відповідно до п. 3.4. Новий боржник перераховує суму боргу Початкового боржника перед Кредитором безготівковим переводом грошових коштів на розрахунковий рахунок Кредитора, згаданий в п. 2.1. даного Договору, не пізніше - 31.07.2023.
За умовами п. 5.1. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по даному договору, але в будь-якому випадку до 31.07.2023.
21.06.2023 Новим боржником - Комерційним товариством "SIA GENTMED" на розрахунковий рахунок Кредитора - ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" в рахунок виконання зобов'язань за Договором переведення боргу № 03/2022 було сплачено 150 000 євро, що не заперечується сторонами по справі.
30.08.2023 Комерційне товариство "SIA GENTMED" надіслало на адресу ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" лист № 03/JUR/23 в якому підтвердило про наявність зобов'язань перед ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" та договору переведення боргу № 03/2022 на суму 648 349,95 євро та вказало, що в рахунок виконання своїх зобов'язань 21.06.2023 здійснено платіж на користь ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" в розмірі 150 000 Євро, що підтверджується платіжним документом, доданим до даного листа (т. 1, а. с. 239-240).
Зі змісту вказаного листа вбачається, що Комерційне товариство "SIA GENTMED" зазначає про те, що між підприємствами існують неврегульовані претензії по договору переведення боргу № 02/2023 від 24.02.2023 в частині компенсаційної оплати понесених витрат в сумі 150 000 євро, а також рішення про виплату залишку заборгованості в сумі 561 004,79 євро по вказаному договору, а тому Комерційне товариство "SIA GENTMED" тимчасово призупиняє виконання зобов'язань по Договору переведення боргу № 03/2022 від 21.12.2022 в частині оплати залишку заборгованості в сумі 498 349,95 євро.
Одночасно, вказаним листом комерційне товариство пропонує розглянути питання проведення часткового зарахування взаємних фінансових вимог по Договору переведення боргу № 03/2022 від 21.12.2022 року та Договору переведення боргу № 02/2023 від 24.02.2023 на суму 498 349,95 євро, шляхом підписання двостороннього акту про взаємозарахування, а залишок заборгованості в суму 62 654,84 євро перерахувати на банківський рахунок.
Крім того, ТОВ "Альба Медікал" надіслало Комерційному підприємству "SIA GENTMED" листа від 10.07.2023 з вих. № 7/23-1, в якому адресант просив тимчасово не здійснювати будь-яких грошових переказів на користь ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" в межах Договору переведення боргу № 03/2022 від 21.02.2022 до моменту належного встановлення обставин у ситуації, що склалася у зв'язку з порушенням правоохоронними органами України кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" (т. 2, а. с. 176).
Також в матеріалах справи наявні копії Контракту № 02/07/21 від 01.07.2021 із додатками № 1 від 06.12.2021, № 2 від 06.12.2021 та № 3 від 30.12.2021, Специфікацію № № 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 05.07.2021, 03.09.2021, 18.10.2021, 01.11.2021, 15.11.2021, 24.11.2021 до Контракту №02/07/21 від 01.07.2021, Контракту № 01/2022 від 30.12.2021 із Специфікацією № 1 від 01.02.2022 (т. 1, а. с. 236-238, 243-250).
Матеріли господарської справи не містять доказів сплати Комерційним підприємством "SIA GENTMED" 498 349,95 євро на користь ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез".
Вказане стало підставою для пред'явлення ТОВ фірмою "Новофарм-Біосинтез" зустрічного позову, а також нарахування 3% річних в сумі 16 315,62 євро за період з 01.08.2023 по 02.09.2024.
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Згідно зі статтею 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
За змістом статті 520 ЦК України у правовідносинах із заміни боржника беруть участь три особи: кредитор, боржник, особа, третя особа, яка має намір стати боржником. Отже, боржником або особою, яка висловила намір стати боржником, кредитору може бути запропоновано здійснення заміни боржника, або сам кредитор запропонував здійснити заміну боржника.
У будь-якому випадку для здійснення такої заміни має бути наявна тристороння згода: а) боржник виявив згоду на те, щоб він був замінений; б) третя особа виявила згоду на те, щоб набути обов'язків боржника; в) кредитор надав згоду на заміну боржника. Відсутність згоди хоча б однієї із сторін не дає підстав для заміни боржника.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Крім того, згідно зі статтею 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (стаття 513 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що 21.12.2022 між ТОВ "Альба Медікал" (Початковий боржник) та Комерційним товариством "SIA GENTMED" (Новий боржник) та ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" (Кредитор) було укладено договір переведення боргу № 03/2022 за умовами якого, з урахуванням внесених сторонами змін, Новий боржник зобов'язується виконати договірні зобов'язання Початкового боржника в частині оплати Кредитору заборгованості за отриманий Товар (лікарські засоби) за митними деклараціями, зазначеними в додатку № 1 до цього договору на загальну суму 648 349,95 євро, з якої заборгованість по Контракту № 02/07/21 від 01.07.2021 в сумі 568 812,57 євро та заборгованість за контрактом №01/2022 від 30.12.2021 в сумі 79 537,38 євро, яка визнана Початковим боржником у повному розмірів згідно з актами звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2022 за період: липень 2021 року - вересень 2022 року в строк до 31.07.2023.
Сторонами не заперечується, що Новий боржник свої зобов'язання за Договором № 03/2022 від 21.12.2022 виконав лише частково на суму 150 000 євро, а відтак в останнього наявна заборгованість в сумі 498 349,95 євро.
Відносно тверджень скаржника, з посиланням на п. п. 4.3., 5.1. Договору №03/2022 про те, що 31.07.2023 закінчився строк дії вказаного Договору і починаючи з 01.08.2023 зобов'язання в невиконаній частині у відповідності до умов Договору №03/2022 має виконувати Первісний боржник - ТОВ "Альба Медікал", апеляційний господарський суд вказує таке.
Вище встановлено, що за умовами п. 4.3. Договору № 03/2022 (з урахуванням внесених його сторонами змін) у разі невиконання або неналежного виконання Новим Боржником обов'язків щодо оплати боргу Початкового боржника перед Кредитором цей обов'язок Початковий Боржник виконує сам. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, але у будь-якому випадку до 31.07.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно зі ст. ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним. Такі висновки зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17.
У постанові від 14.02.2024 у справі №911/94/23 Верховний Суд зазначив, що "договір, який є обов'язковим для його сторін, містить в собі погоджені ними умови, на яких сторони домовилися реалізувати свої права та обов'язки, тобто виконати свою частину зобов'язання. Кожна зі сторін у зобов'язанні після узгодження своєї волі, вираженої у формі договору, має розумні сподівання добросовісного дотримання і виконання домовленостей з боку іншої сторони.
Водночас зобов'язання, невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб, якщо інше не визначено таким договором або законом. Верховний Суд наголошує, що таке невиконане зобов'язання має виконуватися або припинятися на вже погоджених сторонами у договорі умовах, незважаючи на визначений строк дії такого договору. Закінчення строку дії договору не дає сторонам права відійти від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення, та діяти на свій власний розсуд.".
Закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним. Такі висновки зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17.
Проаналізувавши умови Договору № 03/2022, апеляційний господарський суд відмічає, що п. 4.3. Договору встановлює альтернативну поведінку Кредитора, який має за собою право вимагати виконання зобов'язання з оплати боргу від Первісного боржника, у випадку невиконання або неналежного виконання вказаного зобов'язання Новим боржником.
Крім того, в п. 5.1. Договору № 03/2022 розмежовано, що зобов'язання сторін мають бути виконанні в повному обсязі, а строк дії Договору № 03/2022 встановлений - 31.07.2023 (з врахуванням внесених змін).
Більше того, суд зважає і на те, що положеннями Договору № 03/2022 не підтверджено, що три сторони такого правочину, прямо передбачили можливість повернення зобов'язання з оплати боргу від Нового боржника до Первісного боржника, у випадку невиконання такого зобов'язання Новим боржником до певної дати, як про це вказує скаржник.
Поруч з наведеним, відповідно до змісту листа № 03/JUR/23 від 30.08.2023 Комерційного товариства "SIA GENTMED" на адресу ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" вбачається, що станом на 30.08.2023 Новий боржник визнає, що ним не виконано зобов'язання в частині залишку заборгованості в суму 498 349,95 євро по Договору переведення боргу №03/2022 від 21.12.2022.
Суд бере до уваги те, що такий лист датований майже через місяць, після того, як за твердженнями скаржника, зобов'язання з оплати боргу повернулося до Первісного боржника, і в такому листі скаржник не вказує про припинення зобов'язань за Договором №03/2022, а лише про закінчення строку останнього.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зазначив, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на давньоримській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно на них покладається.
Тому, не зважаючи на припинення строку дії Договору № 03/2022, зобов'язання які виникли за ним не припинилися, а зобов'язання зі сплати боргу не повернулося до Первісного боржника.
За наведеного, беручи до уваги, що сума заборгованості Комерційного товариства "SIA GENTMED" перед Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" за зустрічним позовом становить 498 349,95 євро підтверджена належними та допустимими доказами у справі, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення 498 349,95 євро та задоволення зустрічного позову в цій частині.
Щодо нарахованих 3% річних в сумі 16 315,62 євро за період з 01.08.2023 по 02.09.2024, апеляційний господарський суд бере до уваги таке.
За приписами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що 3% річних передбачені ст. 625 ЦК України, можуть бути визначені у доларах США та нараховуються виходячи із простроченої суми, вираженої у відповідній грошовій валюті. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3% річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті.
Перевіривши здійснений ТОВ фірмою "Новофарм-Біосинтез" розрахунок 3% річних, встановив, що останній є арифметично вірним та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з Комерційного підприємства "SIA GENTMED" підлягає задоволенню.
Щодо проведення судом першої інстанції зустрічного зарахування грошових сум, апеляційний господарський суд вказує таке.
Згідно з ч.11 ст.238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Верховний Суд в постанові від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 вказав, що аналіз цієї норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті ст.203 Господарського кодексу України та ст.601 ЦК України, оскільки в цьому випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до п.9 ч.3 ст.129 та ч.1 ст.129-1 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов'язковому виконанню, тобто, буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов'язання з такої сплати.
При цьому, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.
Таким чином, беручи до уваги задоволення первісного та зустрічного позовів, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про проведення зустрічного зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами згідно з ч. 11 ст. 238 ГПК України та стягненням різниці між ними з ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Комерційного підприємства "SIA GENTMED", що відповідає зазначеному вище висновку про застосування цієї норми права.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду, в оскарженій частині, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 у справі №906/387/24 в частині задоволення зустрічного позову та проведенні зустрічного зарахування грошових сум слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Комерційного товариства "SIA GENTMED" - без задоволення.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Комерційного товариства "SIA GENTMED" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024 у справі №906/387/24 в частині задоволення зустрічного позову та проведенні зустрічного зарахування грошових сум - без змін.
2. Справу № 906/387/24 надіслати Господарському суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "28" лютого 2025 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Мельник О.В.