Справа №760/3492/25 1-кс/760/2675/25
26 лютого 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, вилучене у кримінальному провадженні № 12024100090003285 від 15.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361 Кримінального кодексу України,
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у цьому провадженні, у зв'язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91 КПК України при наявності передумов визначених ст.ст. 132, 170 того ж Кодексу.
Клопотання мотивовано тим, що Солом'янською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12024100090003285 від 15.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України за фактом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних систем, за попередньою змовою групою осіб, що призвели до спотворення процесу обробки інформації та порушення встановленого порядку її маршрутизації під час дії воєнного стану.
В ході оперативного супроводження даного кримінального провадження отримано інформацію про протиправну діяльність осіб, які з використанням спеціалізованого обладнання та програмного забезпечення надають третім особами ІР-адреси вітчизняних мобільних операторів, що дає змогу в умовах воєнного стану, проводити ворогам заходи ІПСО в українському Інтернет сегменті, імітуючи при цьому доступ до мережі Інтернет з території України (т.зв. «проксі ферми»).
При здійсненні вказаної діяльності зловмисники фактично організовують несанкціоноване втручання в інформаційні мережі операторів мобільного зв'язку, що призводить до витоку інформації (безпосередньо Інтернет трафіку). Вказане втручання полягає в тому, що мобільний Інтернет трафік призначений для використання (роздачі) на клієнтському пристрої (модемі), а фактично за допомогою спеціального програмного забезпечення ретранслюється на сторонні сервери.
Встановлено, що до організації вказаної мобільної «проксі ферми» можуть бути причетні громадяни України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої послуги вищевказані особи пропонують на платформі онлайн оголошень «ОLX» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_9), зокрема пропонують орендувати мобільну «проксі ферму» строком на один місяць за 1 200 (тисячу двісті) гривень. Оплату за дані послуги вони приймають на банківську карту банку «Мonobank», яка належить ОСОБА_4 .
Крім того, в ході проведення досудового розслідування отримано інформацію, що вищевказані особи до своєї протиправної діяльності залучили громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який допомагає налаштовувати обладнання та у якого тривалий час проживали ОСОБА_7 .
Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до своєї протиправної діяльності залучили громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який у оператора стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ України» придбав та оформив на себе за контрактом ряд номерів, які в подальшому передав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для використання в роботі «проксі ферм», які розташовані за адресою: м. Київ, Солом'янська площа, буд. 2, оф. 925. Налаштуванням даного обладнання займався ОСОБА_6 .
Під час досудового слідства допитано начальника відділу вимірювання телекомунікаційних мереж ДП «Український державний центр радіочастот», який пояснив, що дану діяльність передбачена відповідальність за ст. 361 КК України (Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронно-комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж), оскільки організатори т.зв. мобільної «проксі ферми» з використанням спеціалізованого обладнання та програмного забезпечення надають третім особам можливість доступу до мережі Інтернет України з ІР-адреси вітчизняних мобільних операторів, що дає змогу імітувати доступ до мережі Інтернет з території України, при цьому підмінюючи реальну ІР-адресу користувача на ІР-адресу з українського простору.
Таким чином підміна ІР-адреси призводить до перекручення інформації про кінцевого користувача, що може свідчити про несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем.
Зазначив, що в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України невиключно, що такими послугами можуть користуватись громадяни рф, з метою забезпечення анонімності та приватності в мережі Інтернет, імітуючи роботу користувача з території України.
При здійсненні вказаної діяльності зловмисники фактично організовують несанкціоноване втручання в інформаційні мережі операторів мобільного зв'язку, що призводить до перекручення інформації про кінцевого користувача. Вказане втручання полягає в перекрученні інформації про ІР-адресу кінцевого користувача, шляхом використання абонентських ІР-адрес українських операторів, які їм не належать.
Згідно закону України «Про електронні комунікації», а саме п. 5 ст. 108 (Обов'язки кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг» кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, зокрема не допускати використання на комерційній основі кінцевого (термінального) обладнання та абонентських ліній електронних комунікаційних мереж для надання електронних комунікаційних послуг третім особам.
Також, в рамках досудового слідства, допитаний свідок, який пояснив, що початку грудня 2024 року знайшов на сайті (платформі онлайн оголошень) «ОLX» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_5 оголошення під назвою « Proxy (40+ Мб/сек ) Мобільні проксі LTE (1200 грн/міс) +ТЕСТ » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_7 яке було опубліковано ІНФОРМАЦІЯ_8 користувачем « ОСОБА_10 » та якому було присвоєно ідентифікатор «ID: 833025038». В даному оголошенні пропонувались послуги з оренди т.зв. мобільних «проксі ферм» строком на один місяць за 1 200 (тисячу двісті) гривень. Також було зазначено, що протягом усього часу оренди кожен день з 09 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. зі мною будуть на зв'язку та готові проконсультувати та допомогти налаштувати, у разі якихось проблем.
04.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, № 760/1906/25 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 в якому знаходились комп'ютерна техніка, яка використовується для функціонування «проксі ферми», в ході якого виявлено та зафіксовано відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також вилучено речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, а саме: Телефон iphone з сім-картою НОМЕР_1 ; IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 .
05 лютого 2025 року вищевказані речі визнано речовими доказами, оскільки являються знаряддям вчинення злочину та можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказав, що для встановлення відомостей, які містяться у вилучених речах надано доручення спеціалістам ДКІБ СБУ на огляд комп'ютерну техніку з метою вирішення питання про призначення комп'ютерно-технічної експертизи, оскільки внаслідок здобутих відомостей під час проведення огляду є підстави вважати, що вищевказані речі є процесуальними джерелами фактичних даних (доказів), на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, надали суду заяви про розгляд клопотання у їх відсутгності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього копії матеріалів кримінального провадження на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбаченого, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Обов'язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого чи прокурора також і ч.3 ст. 132 КПК України.
Разом із цим, на переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що майно вилучене 04.02.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: телефон iphone з сім-картою НОМЕР_1 ; IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та має значення речових доказів для кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100090003285 від 15.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що матеріали клопотання не містять постанову про визнання вилучених в ході обшуку речей речовими доказами.
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи зазначені положення закону, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
А тому, майно, вилучене 04.02.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: телефон iphone з сім-картою НОМЕР_1 ; IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 , слід негайно повернути володільцю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, вилучене у кримінальному провадженні № 12024100090003285 від 15.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361 Кримінального кодексу України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1