ун. № 759/22633/24
пр. № 2/759/2864/25
25 лютого 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,
за участю: відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Позиція сторін у справі
у жовтні 2024 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.09.2020 у розмірі 46608 грн 00 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.09.2020 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 22.09.2020. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначени документів, що складають Договір та зобов?язується виконувати його умови. Відповідач отримав кредит у розмірі 26000 грн 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, АТ «Універсал Банк» свої зобов?язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, проте відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 25.05.2024 утворилася заборгованість у розмірі 46608 грн 00 коп., яка складається: 46608 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом.
25.02.2025 відповідачем подано до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні підстави вважати, що при укладені договору з відповідачем позивач дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими позивач. Сума у розмірі 46608 грн 00 коп., яку позивач у розрахунку називає тілом кредиту є необгрунтованою та перевищує насправді надану суму тіла кредиту на 20608 грн 00 коп. Крім того, на виконання своїх кредитних зобов?язань відповідач здійснила погашення заборгованості, на загальну суму у розмірі 13480 грн 00 коп., внаслідок чого, розрахунок заборгованості не можна вважати належним, допустимим і достатнім доказом на обґрунтування позовних вимог позивача, заявлена позивачем сума до стягнення не ґрунтується на умовах кредитного договору, а тому не підлягає задоволенню.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.10.2024 справу розподіллено на суддю Ул'яновську О.В. (а.с 43-44).
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19.12.2024 позовні вимоги задоволено частково (а.с. 53-57).
Ухвалою суду від 31.01.2025 заяву про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19.12.2024 задоволено, скасовано заочне рішення суду від 19.12.2024, призначено загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче засідання (а.с. 78-80).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.02.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 92).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у повному обсязі.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено, що 22.09.2020 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило останньому поточний рах. за особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем №02E530A789C83A839060C95637586EB2DC68A114E41C501C84BCBEB11B7207EA32 спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі до 26000 грн 00 коп.
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився і погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав анкету заяву до договору про надання банківських послуг та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи (а.с. 12-31).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 25.05.2024 становить 46608 грн 00 коп. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) (а.с. 9-11).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досянуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума заборгованості відповідача по виконанню кредитного договору станом на 25.05.2024 становить 46608 грн 00 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) та підлягає стягненню з відповідача на користь АТ «Універсал Банк».
V. Розподіл судових витрат
відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -
позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 21133352) суму заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 46608 (сорок шість тисяч шістсот вісім) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 21133352) судовий збір по справі у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 28.02.2025