СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19487/24
пр. № 2/759/834/25
28 лютого 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва, у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
У вересні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 38 962,97 грн. Понесені судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.02.2022 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №316889 про надання коштів на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 5 555,56 грн. на строк 20 тижнів.
29.02.2022 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №29022022, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до Боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 від 29.02.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло грошової вимоги до відповідача у сумі 12 928,22 грн., з яких: 5 555,56 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 372,66 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Всупереч умовам договору відповідач не виконала свого зобов'язання, після відступлення права вимоги не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок первісного кредитора.
Також позивач вказує, що 18.02.2022 року між ТОВ «ФК Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №20232-02/2022 про надання коштів на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 4 000,00 грн. на строк 30 днів, тип процентної ставки - фіксована.
08.12.2022 року між ТОВ «ФК Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №08122022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК Інвеструм» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК Інвеструм» права вимоги до Боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло грошової вимоги до відповідача у сумі 12 076,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 076,00 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Всупереч умовам договору відповідач не виконала свого зобов'язання, після відступлення права вимоги не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок первісного кредитора.
Крім того, 19.12.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77136152 про надання коштів на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 14 100,00 грн. на строк 30 днів, тип процентної ставки - фіксована, 1,99%.
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до Боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло грошової вимоги до відповідача у сумі 7 176,05 грн., з яких: 7 176,05 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу.
Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконала свої зобов'язання за вказаним договором позики позивач просить стягнути з боржника на свою користь заборгованість у загальному розмірі 7 176,05 грн.
Також, 03.02.2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 823701254, на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 4 600,00 грн. на строк 30 днів, тип процентної ставки - фіксована.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права вимоги до Боржників, вказаних у реєстрі боржників.
31.12.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №175 від 05.05.2022 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло грошової вимоги до відповідача.
20.10.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до Боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №2 від 06.03.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло грошової вимоги до відповідача у сумі 6 782,70 грн., з яких: 4600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, - 2 182,70 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Всупереч умовам договору відповідач не виконала свого зобов'язання, після відступлення права вимоги не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок первісного кредитора.
Зважаючи на викладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н. О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками направлялась за адресою її зареєстрованого місця проживання згідно інформації Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА: АДРЕСА_1 .
Згідно наявних у матеріалах справи доказів, поштовий конверт повернувся до суду без вручення. На довідці про причини повернення / досилання стоять відмітки «повертається» та «за закінченням встановленого строку».
Суд повторно направив ухвалу про відкриття провадження у справі із примірником позовної заяви на зареєстроване місце проживання відповідача.
Поштовий конверт повторно повернувся до суду без вручення. На довідці про причини повернення / досилання стоять відмітки «повертається» та «за закінченням терміну зберігання».
Частина 1 ст. 131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 Верховний Суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Зазначене також узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13.05.2024 по справі №755/4829/23.
Судом також враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористалася, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк була повідомлена в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи, відзив на позовну заяву не подала, суд прийшов до висновку про можливість вирішення питання про стягнення заборгованості.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні не подавалися.
З підстав наведених вище, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 23.02.2022 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 316889 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідач отримала позику у розмірі 5 555,56 грн., строком на 140 днів, стандартною процентною ставкою 10% в день користування, 0,70% в день - знижена процентна ставка з другого дня користування.
У відповідності до п.п. 1.1. Кредитного договору, укладання Кредитного договору здійснюється Сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.
Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ITC Товариства. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.1. Кредитного договору. Кредит надається Товариством у безготівковій формі у розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті, і яка зазначена в даному п.п. Кредитного договору. У розмірі 555, 56 грн. перераховується на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з плати процентів згідно у мов п.3.3. Договору.
Згідно із п.п. 2.4. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта.
29.02.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №29022024, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно із п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно із п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №29022022 від 29.02.2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 12 928,22 грн., з яких: 5 555,56 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 372,66 грн. - сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
З наданого позивачем розрахунку, складеного ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», вбачається, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за Кредитним договором № 316889 про надання споживчого кредиту у розмірі 12 928,22 грн.
Крім того, 18.02.2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 20232-02/2022, шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п. 7 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 договору Товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 4 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Договору, невід'ємною частиною є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розмішені на сайтах Товариства. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
08.12.2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 08122022, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 08122022 від 08.12.2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 20232-02/2022, в сумі 12 076,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 076,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також, 19.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 77136152 про надання коштів на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 14 100,00 грн. на строк 30 днів, процентна ставка 1,99 (фіксована).
Відповідно до п. 4 Договору проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики та, у випадку дострокового її повернення, підлягають відповідному перерахунку.
Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що ознайомлена на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». А також підтверджує, що до моменту підписання договору позики вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть , об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України в укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Умовами цього договору позики сторони передбачили, що цей договір укладено дистанційно , в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Пунктом 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Додатковими угодами №2 від 28.07.2021 року, № 12 від 27.10.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» погодили внести зміни до договору факторингу №14/06/21.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року до Договору факторингу №14/06/21, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло грошової вимоги до відповідача у сумі 7 176,05 грн., з яких: 7 176,05,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В силу ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Уст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Суд зазначає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» обґрунтовані тим, що розмір заборгованості за вказаними кредитними договорами, укладеними з відповідачем, становить ту суму, що зазначена у додатках до договорів факторингу, за якими позивач набув право вимоги до відповідача як кредитор у зобов'язаннях.
Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 укладено кредитні договори про надання кредитних коштів. Вказані кредитні договори укладені у формі електронного документу, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.
Проте, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитної заборгованості, її дійсний розмір та період, за який необхідно розраховувати розмір заборгованості.
У матеріалах справи відсутні докази зарахування кредитних коштів за договором №316889 від 23.02.2022 року, за договором № 20232-02/2022 від 18.02.2022 року, за договором позики № 77113652 від 19.12.2021 року на платіжну картку відповідача.
Будь-яких доказів (відомостей) на підтвердження зазначених у позові обставин щодо користування ОСОБА_1 кредитними коштами за договором №316889 від 23.02.2022 року, за договором № 20232-02/2022 від 18.02.2022 року, за договором позики № 77113652 від 19.12.2021 року матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що додатки до договорів факторингу (акти прийому-передачі реєстру боржників та витяги з реєстру боржників, в яких зазначено прізвище, ім'я та по батькові боржника, номер договору, дата його укладання та сума боргу) без банківської виписки з особового рахунку позичальника, жодним чином не підтверджують, яку суму коштів отримав відповідач за укладеними договорами, яка частина тіла кредиту та відсотків за їх користування була сплачена ним, а яка частина не була сплачена в межах строку кредитування.
Суд вважає, що лише виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному рахунку, вміщують записи про операції та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами, проте вони суду надані не були. Сам по собі такий розрахунок Товариства не підтверджує суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений документ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку.
Будь-яких клопотань про витребування доказів на підтвердження зазначеного ТОВ «ФК «ЄАПБ» суду не заявляло.
При цьому, в суду відсутній обов'язок вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує позивач, оскільки відповідно до приписів ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Щодо договору кредитної лінії № 3823701254 від 03.02.2022 року суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 03.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 3823701254 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який було направлено позичальнику на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів та який було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства
Згідно платіжного доручення від 03.02.2022 року ОСОБА_1 було перераховано на вказаний нею картковий рахунок грошові кошти у розмірі 4 600,00 грн.
28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, та позивач вказує, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3823701254 від 03.02.2022 року.
20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, та позивач вказує, що відповідно до умов реєстру прав вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3823701254 від 03.02.2022 року.
На підставі досліджених вище доказів суд дійшов висновку, що на момент укладення договору факторингу в 2018 році ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та боржником, тобто у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018 року.
Суд вважає за необхідне вказати на те, що оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно боржника ОСОБА_1 у зобов'язанні не набуло, а тому таке право не могло бути в подальшому передане цим товариством на підставі договору факторингу від 20.10.2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ».
З урахуванням наведеного, суд вважає позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» є неналежним позивачем у спірних правовідносинах, оскільки товариство не набуло права вимагати від боржника ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором №3823701254 від 03.02.2022 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша-третя, п'ята, шоста статті 203 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 року у справі N 752/8842/14-ц).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 03.02.2022 року, натомість, договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником, і у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018 року.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно відповідача, як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не могло бути передане цим товариством на підставі договору факторингу від 20.10.2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке за вищенаведених обставин не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитним договором №3823701254 від 03.02.2022 року, укладеним між відповідачем та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Враховуючи викладені обставини, зважаючи на те, що договір факторингу укладений між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 року, до моменту виникнення у первісного кредитора права вимоги до відповідача за кредитним договором № 3823701254 від 03.02.2022 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 3823701254 від 03.02.2022 року, оскільки на момент відступлення права вимоги шляхом укладення договору факторингу вимога до боржника не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення.
Доводи сторони позивача про те, що договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, на підставі якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було передано ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача за кредитним договором №3823701254 від 03.02.2022 року, був чинний на момент укладення позивачем договору факторингу, що викладені у позові, суд вважає необґрунтованими, оскільки додатковими угодами лише продовжувався строк дії договору факторингу, який укладений між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», при цьому, обсяг прав та обов'язків сторін по договору факторингу від 28.11.2018 року додатковою угодою не змінений, по своїй суті вона не є новим договором факторингу, і не свідчить жодним чином про перехід до ТОВ «Таліон Плюс» від первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права вимоги до відповідача у даній справі за кредитним договором, який було укладено 03.02.2022 року.
На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, сплачений судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. суд залишає а позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 лютого 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко