печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5106/25-к
13 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши судове провадження за заявою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід старшого слідчого ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024040000001459 від 01.12.2024,-
04.02.2025 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід старшого слідчого ОВС ГСУ НП ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024040000001459 від 01.12.2024.
Мотивуючи заявлений відвід адвокат вказує, що 02.01.2025 року в ізоляторі тимчасового тримання Головного управління Національної поліції у м. Києві службовими особами, а саме заступником начальника УП ОСОБА_6 , начальником УДКР ОСОБА_7 на підставі дозволу слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_5 були проведені незрозумілі слідчі дії за участі підзахисного ОСОБА_4 без участі захисників останнього, чим було порушено право на захист.
Відповідно до інформації отриманої від ОСОБА_4 дані особи при спілкуванні з ним здійснювали моральний тиск на нього, щоб він визнав себе винним в скоєній ДТП та дав покази, що викривають його.
Таким чином, адвокат вважає, що таким діями старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 свідомо обмежує участь підозрюваного ОСОБА_4 в доступі до правосуддя, права на захист та порушує права підозрюваного, що є недопустимим.
Окрім цього, старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 перевищив свої повноваження перевівши підозрюваного ОСОБА_4 до Ізолятора тимчасового тримання ГУНП у м. Києві.
З врахуванням зазначеного, адвокат просить слідчого суддю відвести старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, за матеріалами досудового розслідування, внесеними до ЄРДР за № 12024040000001459 від 01.12.2024 року, відносно підозрюваного за ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Заявник у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Слідчий в судове засідання подав заяву без фіксування технічними засобами, просив відмовити.
Суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність сторін.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали заяви та клопотання, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Так, судовим розглядом встановлено, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, за № 12024040000001459 від 01.12.2024 року, відносно підозрюваного за ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зокрема, досудове розслідування здійснюється слідчим ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до 30.01.2025 року включно.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Формою процесуального реагування на прояви упередженого ставлення слідчого до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, є подання такою особою заяви про відвід слідчого в порядку ст.77 КПК України.
Рекомендація Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Державам - членам СЕ, прийнята Комітетом Міністрів 12.05.2004 на 114-й сесії «Про підвищення ефективності внутрішніх засобів правового захисту» декларує, що кожен, чиї права і свободи, викладені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, що діяли як офіційні особи.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. (Рішення ЄСПЛ «Chahal v. UK, n. 145).
На національному рівні, у ч. 2 ст. 80 КПК України законодавчо закріплено право осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заявляти відвід слідчому з підстав передбачених ст.77 КПК України.
Зміст п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України визначає одну з підстав для застосування відводу слідчого - існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Своєю чергою, термін «неупередженість» є структурним елементом такого базового принципу кримінального провадження, як законність (ст. 9 КПК України).
Більше того, вимога щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження є головним обов'язком слідчого, що зафіксовано в ч. 2 ст. 9 КПК України.
Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенці ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий безумовно підлягає відводу, визначений частиною 1 ст. 77 КПК України.
Між тим, згідно з ч. 3 ст. 77 КПК України, слідчий не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. (Рішення ЄСПЛ «Chahal v. UK, n. 145).
На національному рівні, у ч. 2 ст. 80 КПК України законодавчо закріплено право осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заявляти відвід слідчому з підстав передбачених ст.77 КПК України.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий безумовно підлягає відводу, визначений частиною 1 ст. 77 КПК України.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав відводу, що передбачені вищевказаними нормами КПК України, оскільки з зазначеної заяви вбачається, що заявник намагається у позапроцесуальний спосіб оскаржити дії слідчого в рамках кримінального провадження.
З урахуванням викладених обставин та норм законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, про необґрунтованість та безпідставність заявленого відводу, а відтак приходить до переконання, що заявлений відвід слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 9, 22, 77, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід старшого слідчого ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 , від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024040000001459 від 01.12.2024, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8