Справа № 755/3064/25
№ 1-кс/755/677/25
"24" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшої слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, з середньою освітою, не працюючому, розлученому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000612 від 21.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Старша слідча СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000612 від 21.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлені досудовим розслідуванням місці, спосіб та час, але не пізніше 21 лютого 2025 року, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи у порушення п. 8.8 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також, боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21.08.1998 року, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, придбав корпус ручної гранати Ф1 з вибуховою речовиною та запал до ручної гранати типу УЗРГМ, які почав зберігати та носити без передбаченого законом дозволу. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння та зберігання вибухових речовин, ОСОБА_5 помістив придбані ним корпус ручної гранати Ф1 з вибуховою речовиною та запал до ручної гранати типу УЗРГМ у власний наплічник кольору «Хакі» та почав зберігати їх при собі.
У подальшому, 21.02.2025 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин, по бульвару Миколи Руденка, 7-б, в м. Києві ОСОБА_5 був виявлений бригадою ШМД № 166 у складі парамедика ОСОБА_7 та парамедика ОСОБА_8 , у зв'язку з отриманням виклику на спецлінію «103» щодо виявлення особи в стані сильного алкогольного сп'яніння. У зв'язку з поганим самопочуттям ОСОБА_5 , бригадою ШМД було прийнято рішення про його госпіталізацію до наркологічного відділення № 2 КМП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 20. Перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, медичними працівниками карети швидкої медичної допомоги, при складанні відповідної медичної документації та здійсненні опису речей пацієнта ОСОБА_5 , у його особистих речах було виявлено корпус ручної гранити Ф-1 та запал до ручної гранати типу УЗРГМ.
У подальшому, 21 лютого 2025 року, в період часу з 22 години 11 хвилин до 22 години 26 хвилин, працівниками поліції під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, за участі ОСОБА_5 , у присутності двох понятих, було вилучено корпус ручної гранати Ф-1 з вибуховою речовиною та запал до ручної гранати типу УЗРГМ, які останній придбав, зберігав та носив без передбаченого законом дозволу.
Згідно акту перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів, об'єкти вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, є корпусом ручної гранати Ф-1 та запал типу УЗРГМ.
22 лютого 2025 року, у порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідків; протоколом огляду місця події; довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів та актами перевірки об'єктів на наявність вибухових матеріалів; протоколом допиту підозрюваного; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На даний час, існують ризики, передбачені п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що,усвідомлюючи про неминучість покарання за інкримінований злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 7 років, ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, не з'являтися за викликами до слідчого, прокурора, з метою затягування досудового розслідування вказаного провадження, що в свою чергу, може впливати на строки досудового розслідування, а в подальшому, і до суду, з метою затягування судового розгляду вказаного провадження.
Також, підозрюваний не має стабільних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, своїми діями може створювати небезпеку для оточуючих, у тому числі здійсненням тиску на свідків, з метою уникнення відповідальності за інкримінований йому злочин.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так, обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків та попередження вчинення інших кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене, є достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, у подальшому, може переховуватись від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, тяжкість покарання є визначним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та суду при обранні запобіжного заходу.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування останнього, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Тому, саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому, зазначивши, що на даний час, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може вчиняти нові кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим, є доцільним застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думки прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Поряд з цим, положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою Цієї статті.
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідча мотивує клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Так, відповідно до практики Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, 8eгieз А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, що виправдати подальше розслідування або звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка особа стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчої дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Заслухавши думки прокурора, захисника та підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а також, на конкретні обставини кримінального провадження та його особу, у зв'язку з чим, приходить до висновку про задоволення клопотання, однак вважає за необхідне заборонити підозрюваному залишати місце свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, в період часу з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин
Керуючись, ст. ст. 3, 176-178, 181, 184, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшої слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до місць укриття чи бомбосховища з 23 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, у межах строку досудового розслідування, тобто до 21 квітня 2025 року включно.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Копію ухвали для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: