Номер провадження 3/754/213/25
Справа №754/174/25
Іменем України
24 лютого 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Деснянського УП ГУ НП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомо,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 12.12.2024 близько 23.56 год. по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ухилялась від належного виконання своїх обов'язків по вихованню малолітньої дитини - доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягало у не створенні належних умов для проживання дитини та постійні конфлікти в сім'ї, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 за викликом суду втретє не з'явилась, причини неявки суду невідомі.
З будь-якими клопотаннями щодо неможливості явки до суду з поважних причин, ОСОБА_1 не зверталась, доказів поважності причин неявки за викликом для розгляду матеріалу, суду не надала, виходячи з тих обставин, що особа зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а відтак суд приходить до висновку про достатність підстав для розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей , тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується письмовими матеріалами справи.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження.
Згідно з вимогами п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", підлягає стягненню з особи судовий збір у розмірі 605,60 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 33, 184, 251, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України "Про судовий збір" суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.1 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до вимог ст.310 КУпАП, постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.
Повний текст постанови суду виготовлено 27.02.2025.
Суддя: Т.А.Зотько