Справа № 523/20108/24
Провадження №2/523/192/25
(заочне)
"17" лютого 2025 р.
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Кисельова В.К.,
за участю секретаря Дзюби Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 21 в м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Служба у справах дітей Одеської міської ради, про визначення прізвища, ім'я та по батькові новонародженої дитини,-
До Суворовського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Обертович Дмитро Миколайович, до ОСОБА_2 , треті особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Служба у справах дітей
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з громадянином Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_2 , зареєстрованому Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 10.10.2017 року, який рішенням суду від 27.11.2023р. розірвано. Рішення набрало законної сили 28.12.2023р., а ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дитини чоловічої статі, що підтверджується копією довідки, виданою Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок №5" Одеської міської ради від 25.12.2023 року. Оскільки дитина народилась до набрання рішенням про розірвання шлюбу законної сили, тому згідно законодавства України батьком вважається ОСОБА_2 . При спробі здійснити реєстрацію новонародженої дитини, позивач фактично отримала відмову від органів ДРАЦС, оскільки за умови неможливості надання одного із зазначених у п. 21 Правил державної реєстрації актів цивільного стану документів, а також неможливості матері або батька дитини подати спільну заяву про державну реєстрацію народження, запропоновано вирішувати питання про присвоєння прізвища дитині для проведення державної реєстрації народженої відповідно до ст. 133 СК України в органах опіки та піклування або в судовому порядку. Отримати згоду чоловіка на присвоєння прізвища дитини позивач не має змоги, оскільки не відоме його місце знаходження/перебування.
На підставі викладеного представник позивача просив при державній реєстрації народження дитини чоловічої статі, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий будинок № 5» Одеської міської ради від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визначити дитині прізвище за прізвищем матері « ОСОБА_3 », ім'я « ОСОБА_4 », по-батькові « ОСОБА_5 ».
Після надходження та реєстрації зазначеного позову, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою суду від 09 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз'яснено про право на подання відзиву на позовну заяву, третій особі про право на подання заперечення проти позову.
В судове засідання сторони до суду не з'явились.
На адресу суду 17.02.2025 року (вх. № 5386) надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Обертовича Д.М. щодо можливості розгляду справи за відсутності сторони позивача, згідно якої представник зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку відповідно до вимог п.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення про дату, місце та час судового засідання на сайті суду та Судової влади України, а також шляхом направлення судової повістки за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, які повернулись на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач про причини не явки суду не повідомив, не надав заперечень щодо позову.
Представники третіх осіб: відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Служби у справах дітей Одеської міської ради про час та місце слухання справи повідомлені, до суду не з'явилися, про причини не явки суду не повідомили.
Таким чином, судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, представник позивача надав заяву про слухання справи за його відсутності, відповідач та представники третіх осіб повідомлені, а відтак підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не встановлено.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, викладення сторонами свої правової позиції у заявах по справі, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає розглянути за відсутності її учасників.
Відповідно до положень ст.ст.280,281 ЦПК України, суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Звертаючись до суду з зазначеним позовом щодо визначення дитині чоловічої статі, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий будинок № 5» Одеської міської ради від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , позивач зазначила, що у зв'язку з тим, що місце знаходження відповідача, як батька дитини не відомо, остання не має можливості здійснити реєстрацію народженої дитини, що відповідно є порушенням ЗУ «Про охорону дитинства».
Згідно копії рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27.11.2023р. по справі №523/17157/23 шлюб зареєстрований 10 жовтня 2017р. у Малиновському районному у м. Одесі відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, реєстровий номер 2874, між громадянином Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_2 та громадянкою України ОСОБА_1 - розірвано. Рішення набрало законної сили 28.12.2023р.
На підтвердження факту народження дитини позивачем надано медичний висновок №С24В-Т562-4КАА-С34Н, та довідку №1646 від 25.12.2023р., видані Комунальним некомерційним підприємством «Пологовий будинок №5» Одеської міської ради, згідно яких зазначено: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину чоловічої статі.
Судом досліджено лист відповідь відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 16.02.2024 року № 3/24.29-116 згідно якої зазначено, що у разі, якщо мати або батько дитини не можуть подати спільну заяву про державну реєстрацію народження, заявником подається письмова заява згода батьків (одного з них) про присвоєння дитини прізвища, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Дана відповідь надана відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану п.21 глави 1 розділу ІІІ 21, якщо батьки дитини мають різні прізвища. За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.
Судом встановлено, що батько народженої дитини згоди на визначення прізвища не надав, місце знаходження останнього не відоме, до суду не з'явився.
Так, згідно ст.133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік-батьком дитини. Пунктом 2 Глави 1 Розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 з послідуючими змінами Підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є:
а) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.
Пунктом 21 Правил передбачено, якщо батьки мають спільне прізвище, це прізвище присвоюється і дітям.
У разі різних прізвищ за згодою батьків, що підтверджується спільною заявою про державну реєстрацію народження, дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запис у графі «Для відміток» актового запису про народження, який засвідчується підписами обох батьків, крім випадків, коли відповідно до цих Правил проведення такої реєстрації здійснюється без їх присутності.
У разі присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають у заяві про державну реєстрацію народження, з якого прізвища (батька чи матері) має починатись прізвище дитини.
У разі якщо мати та/або батько дитини не можуть подати спільну заяву про державну реєстрацію народження, її та/або його письмова згода про присвоєння прізвища дитині, справжність підпису на якій має бути нотаріально посвідчено, може бути подана через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.
За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина з моменту народження має право на ім'я та громадянство. Місце і порядок реєстрації народження дитини визначаються сімейним законодавством, реєстрацію актів цивільного стану, а підстави і порядок набуття та зміни громадянства визначаються Законом України "Про громадянство України", іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікована Постановою Верховної Ради № 789-XII від 27.02.91 свідчить, що дитина реєструється відразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я.
Відповідно до ч.ч.1,3,4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Статтею 145 СК України передбачено, що прізвище дитині визначається за прізвищем батьків.
Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.
Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ.
Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Судом встановлено, що позивач намагалась зареєструвати народження дитини у відділі РАЦС, але їй було відмовлено у цьому, у зв'язку з тим, що для реєстрації народження дитини, батьки якої мають різні прізвища необхідно подати батькам спільну заяву про присвоєння дитині прізвища батька чи матері. Однак подача спільної заяви не можлива, оскільки місцезнаходження відповідача не відоме.
Відсутність реєстрації народження дитини порушує її особисте немайнове право на ім'я. Тому в інтересах дитини питання щодо визначення прізвища дитини підлягає розгляду в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У зв'язку з неможливістю реєстрації народження дитини в органах РАЦС без спільної заяви батьків, що мають різні прізвища, ефективним способом захисту особистих немайнових прав малолітнього сина позивачки є визначення судом прізвища дитини за прізвищем матері « ОСОБА_3 ».
Рішення суду про визначення прізвища дитини необхідно для реєстрації народження дитини в органах ДРАЦС.
Відповідно до ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1ст.144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.
Згідно ч.3ст.144 Сімейного кодексу України, реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.
Приймаючи до уваги викладені заявником обставини, підтвердження їх належними доказами, відсутність заперечень з боку заінтересованих осіб, з метою захисту прав особи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Суд виходить з вимог ст. ст.12,81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України.
Зважаючи на те, що місце перебування відповідача невідоме, та те, що мати й батько мають різні прізвища суд приходить до висновку, що вимоги про те, що при державній реєстрації народження дитини чоловічої статі, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий будинок № 5» Одеської міської ради від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визначити дитині прізвище за прізвищем матері « ОСОБА_3 », ім'я « ОСОБА_4 », по-батькові « ОСОБА_5 »- підлягають задоволенню, оскільки визначення прізвища новонародженої дитини за прізвищем матері не буде суперечити її інтересам, не порушує прав відповідача.
Вказане рішення є підставою для відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) для державної реєстрації народження дитини чоловічої статі, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий будинок № 5» Одеської міської ради від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визначити дитині прізвище за прізвищем матері « ОСОБА_3 », ім'я « ОСОБА_4 », по-батькові « ОСОБА_5 », та видачі свідоцтва про народження.
Керуючись ст. ст.115, 122, 133, 141, 144, 145 СК України, ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Служба у справах дітей Одеської міської ради, про визначення прізвища, ім'я та по батькові новонародженої дитини - задовольнити.
2. При державній реєстрації народження дитини чоловічої статі, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий будинок № 5» Одеської міської ради від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визначити дитині прізвище за прізвищем матері « ОСОБА_3 », ім'я « ОСОБА_4 », по-батькові « ОСОБА_5 ».
3. Встановити порядок виконання рішення суду відповідно до якого рішення суду, після набрання ним законної сили, є підставою для державної реєстрації народження (внесення відповідного актового запису про народження) дитини чоловічої статі, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Одесі, Одеської області, у Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий будинок № 5» Одеської міської ради від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
вказавши в графі відомості про народжену дитину: ОСОБА_6 , дата народження, ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Україна, Одеська область, м. Одеса
у графі відомості про батька: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин Хашимітського Королівства Йорданії,
у графі відомості про матір: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянка України.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 -ти денний строк з дня отримання рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 -ти денний строк з дня отримання повного тексту рішення.
Суддя В.К. Кисельов
Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2025р..