Справа № 522/3471/25-Е
Провадження № 2/522/4160/25
про залишення позовної заяви без руху
27 лютого 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Абухін Р.Д., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», треті особи Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «СУЗІР'Я ПЛЮС», Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про захист прав споживачів, визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, визнання майнових прав на об'єкти будівництва (інвестування),
Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», треті особи Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «СУЗІР'Я ПЛЮС», Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про захист прав споживачів, визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, визнання майнових прав на об'єкти будівництва (інвестування).
В якості підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
У висновку Верховного Суду викладеного у постанові 20.05.2021 у справі № 607/1569/19 та у постанові від 20.05.2021 у справі № 607/1569/19 зазначене те, що договір про послуги з будівництва житла, укладений між будівельною компанією (виробником) і споживачем (замовником будівництва), є змішаним, містить елементи також договору підряду, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо стягнення пені.
Тобто, правовідносини у даній справі не є подібними, оскільки, у вказаних постановах КЦС ВС суд вирішував питання про стягнення пені крізь призму частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», тоді як предметом даного спору є визнання майнового права та зобов'язання вчинення певних дій.
Отже, наведені обставини не є підставою для звільнення сплати судового збору, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Позивачка у позові зазначає, що позивачка є членом (асоційованим членом) споживчого товариства «Сузір'я Будова» (далі - Відповідач, СТ «Сузір'я Будова») на підставі укладеного договору асоційованого членства в споживчому товаристві (далі - Договір), а саме: - договору від 17 травня 2018 року № 4/178 та додаткової угоди до нього від 20 лютого 2019р., за яким внесено пай в розмірі 1 125 600,00 грн. за інвестування в будівництво квартири АДРЕСА_1 , на 12 поверху, загальною площею 46,9 м2 (Додаток 2); Згідно вказаного Договору Позивачка профінансувала будівництво об'єктів у житловому будинку з вбудованими приміщеннями, та підземним паркінгом, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Об'єкт будівництва).
У позові зазначено, що позов не містить вимог майнового характеру.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Зі змісту положень п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно з ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі № № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4 ст. 65 СК). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
У відповідності до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості, тобто ринкова вартість на день подання позову.
Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Водночас, враховуючи, що ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання даного позову становить 11256 грн.
Однак позивачем до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору у розмірі.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 11256 грн або надати докази наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору чи відстрочення, розстрочення його сплати.
Заяву про усунення недоліків необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 185, 258, 260, 261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», треті особи Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «СУЗІР'Я ПЛЮС», Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про захист прав споживачів, визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, визнання майнових прав на об'єкти будівництва (інвестування) залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення вищезазначених недоліків десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Р. Д. Абухін