Справа № 505/387/25
№ 3/505/660/2025
27 лютого 2025 року м. Подільськ
суддя Котовського міськрайонного суду України Ващук О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
ОСОБА_1 , 16 січня 2025 року близько 11 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо створення належних умов для проживання її малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме допустила порушення санітарно-гігієнічних норм (брудна постільна білизна, сміття на підлозі, брудний не придбаний посуд, відповідно до акту обстеження умов).
Такими діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей).
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала. Як вбачається зі змісту протоколу ОСОБА_1 було відомо, що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення, який буде розглядатися у Котовському міськрайонному суді Одеської області, про що свідчить її підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, а також про час та місце розгляду справи її було повідомлено шляхом надіслання у додаток « Viber» смс повідомлення.
У рішенні Європейський Суд з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголосив на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
З огляду на зазначене, та приймаючи до уваги, що участь особи при розгляді справ за ст.184 КУпАП не є обов'язковою, суд у відповідності до ч.1 ст. 268 КУпАП вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи та надані докази, приходжу до наступних висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підтверджується наступними безпосередньо дослідженими судом доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 611441 від 20 січня 2025 року, який складено відносно ОСОБА_1 , згідно якого 16 січня 2025 року близько 11 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо створення належних умов для проживання її малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого у неї 16 січня 2025 року о 11 годині за місцем мешкання були порушенні санітарно-гігієнічні норми, а саме брудна постільна білизна, сміття на підлозі, брудний не придбаний посуд, відповідно до акту обстеження умов;
- копією матеріалів ЄО №676 від 18 січня 2025 року;
- листом №62 від 17 січня 2025 року начальника служби у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області Єфімової А.;
- актом обстеження умов проживання від 16 січня 2025 року;
- письмовими поясненнями від 20 січня 2025 року ОСОБА_1 , яка підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, визнала свою вину та зазначила, що в подальшому не буде вчиняти таке правопорушення;
- копії фототаблиці до протоколу ВАД «611441 від 20 січня 2025 року;
- копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;
- копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого вона є її матір'ю;
- даними роздруківок з системи «Армор» стосовно ОСОБА_1 .
Оцінюючи зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена і її дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.184 КУпАП, як невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка б передбачала можливість накладення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом.
Натомість ст.22 КУпАП надає можливість органу (посадовій особі), уповноваженій вирішувати справу, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначне правопорушення це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення та її письмових пояснень не працює, на її утриманні перебуває малолітня дитини, на підставі ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності, оголосивши усне зауваження.
Керуючись ст.ст. 22, 283, 284 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та на підставі ст.22 КУпАП від адміністративної відповідальності звільнити, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Котовський міськрайонний суду Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Ващук