Справа № 504/3685/24
Номер провадження 2/504/1316/25
30.01.2025с-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
головуючої судді - Вінська Н.В.,
з участю секретаря судового засідання - Коцар А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Доброслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 посилався на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його вітчим - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді права власності на земельну ділянку площею 5.48 га., розташована на території Красносільської сільської ради Комінтернівського (нині Одеського) району Одеської області. Вище вказана земельна ділянка належала покійному на підставі державного акту серії III-ОД №086267 від 18.11.2003 року.
В зазначений законом строк позивач не звернувся у відповідності до ст. ст. 1223,1268, 1269, 1270 ЦК України до Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області для отримання спадщини, оскільки проживав з померлим разом та вважав, що фактично вступив в спадщину.
Проте коли позивач вирішив оформити спадщину йому було відмовлено та пропоновано звернутися до суду для вирішення цього питання.
В судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які під присягою повідомили суду, що померлий ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 дійсно проживали однією сім'єю як відчим та пасинок. Згідно з показами свідків позивач проживав із померлим з 1996 року та після смерті ОСОБА_2 - ОСОБА_1 займався його похованням.
Представник позивача ОСОБА_5 просила проводити подальший розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши покази свідків суд, дійшов наступного висновку.
Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 від 18.01.2016 року, виданого Органом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі, актовий запис №653, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після ОСОБА_2 до складу спадкового майна також увійшла земельна ділянка площею 5,48 га, яка знаходиться на території Красносільської сільської ради Комінтернівського(нині Одеського) району Одеської області, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД№ 086267 від 18 листопада 2003 року.
Відповідно до акту, складеного депутатом Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області Чумак О.А, підтверджується, що ОСОБА_1 проживав разом з відчимом ОСОБА_2 з 2010 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 і поховав його за власний кошт.
17.05.2024 року за заявою ОСОБА_1 державним нотаріусом Лиманської державної нотаріальної контори Одеської басті відкрито спадкову справу майна померлого ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно даної спадкової справи позивач ОСОБА_6 єдиний хто заявив про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовляє в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншихосіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1264 ЦК України - у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зазначено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чиним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Відповідно до ч.2 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 21 Пленуму Верховного Суду Українивід 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст.1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути що найменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом норми статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1216, 1217 та 1220 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) та здійснюється за заповітом, або за законом та відкривається внаслідок смерті цієї особи.
Згідно ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 321, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1258, 1261, 1264 Цивільного кодексу України і ст. 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задовольнити.
Встановити юридичний факт проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю з ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, а саме з 2010 року.
Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку, площею 5.48 га., розташована на території Красносільської сільської ради Комінтернівського (нині Одеського) району Одеської області, у порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя : Вінська Н. В.