Номер провадження: 22-ц/813/3487/25
Справа № 505/3571/24
Головуючий у першій інстанції Івінський О. О.
Доповідач Громік Р. Д.
27.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 10 вересня 2024 року звернулась до суду першої інстанції із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь аліменти, на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду та до досягнення повноліття сином ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада 2024 року відмовлено ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини на утримання дитини.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали неправильно застосована ч. 9 ст. 165 ЦПК України. Також скаржник вважає, що оскаржувана ухвала порушує її право на отримання аліментів на утримання малолітньої дитини, передбачене ч. 5 ст. 183 СК України. На даний час скаржник тимчасово знаходиться із дитиною за кордоном через агресію російської федерації та не має можливості здобути інформацію про місце перебування боржника, боржник не виконує обов'язок батька щодо утримання дитини.
Порядок розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У вказаній цивільній справі апеляційна скарга подана на ухвалу про відмову у видачі судового наказу (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
З врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 27 лютого 2025 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив знаступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з матеріалів заяви, боржник ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте 21 березня 2023 року був знятий з обліку за заявою власника житла.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Враховуючи, що встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника неможливо, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Однак колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05 листопада 2021 року №1871-IX визначено, що орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи.
Так, враховуючи вказане, суд першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України повинен був звернутись до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи (наприклад Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради) для отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Також відповідно до ч. 7 ст. 165 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Проте, суд першої інстанції звернувся до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області з запитом щодо доступу до персональних даних.
20 листопада 2024 року до суду першої інстанції надійшла відповідь на запит з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, у якому зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте 21 березня 2023 року був знятий з обліку за заявою власника житла.
Також на запиті з відповіддю стоїть штам з наступним змістом: «Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» повноваження з реєстрації місця проживання з 04 квітня 2016 року делеговані органам місцевого самоврядування. Для перевірки актуальної інформації про реєстрацію місця проживання необхідно звернутися до органу реєстрації (відповідно реєстру територіальної громади)».
Відомості про звернення судді до органу реєстрації (відповідного реєстру територіальної громади) з метою з'ясування актуальної інформації щодо реєстрації місця проживання боржника у матеріалах справи відсутні.
Вищезазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до порушення норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Отже, розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада 2024 року скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до Котовського міськрайонного суду Одеської області.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 27 лютого 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: А.І. Дришлюк
М.М. Драгомерецький