Справа № 743/220/25
Провадження №1-кп/743/38/25
28 лютого 2025 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді: ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні в селищі Ріпки обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025275470000007 по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Кротинь Ріпкинського району Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, невійськовозобов'язаного, особою з інвалідністю не є, народним депутатом або депутатом органів місцевого самоврядування не являється, такого, що на утриманні неповнолітніх дітей не має, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України, сторони кримінального провадження: прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_4 , цивільний позивач Національна служба здоров'я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство «Ріпкинська центральна лікарня» Ріпкинської селищної ради, -
ОСОБА_2 , 13.01.2025 р. близько 16 год 00 хв, знаходячись за адресою проживання в АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті неприязних сімейних відносин, з особистих мотивів, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є особою похилого віку, з якою спільно проживають однією сім'єю, проте не перебувають у шлюбі між собою, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров'ю і бажаючи їх настання, умисно наніс один удар металевою кочергою в область голови своєї співмешканки ОСОБА_4 , чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої тім'яної ділянки голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS № 210) Стамбул, 11.05.2011 р. (далі Стамбульська конвенція), п. b ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Вказаними умисними діями ОСОБА_2 у відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вчинив фізичне домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , з якою спільно проживають однією сім'єю, проте не перебувають у шлюбі між собою.
Вказані обставини не оспорюються учасниками судового провадження, про що зазначено у письмовій заяві обвинуваченого від 25.02.2025 р., складеній у присутності захисника, та письмовій заяві потерпілої ОСОБА_4 від 25.02.2025 р.
Зі змісту цих заяв також вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість та йому і потерпій роз'яснено зміст обмежень права апеляційного оскарження.
Окрім того разом з обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов Національної служби здоров'я України, поданий Чернігівською окружною прокуратурою, про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілої від кримінального правопорушення на суму 1404, 40 грн.
Цивільний позов обґрунтовано тим, що внаслідок кримінального правопорушення закладом охорони здоров'я було витрачено бюджетні кошти при наданні медичних послуг пов'язаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_4 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні КНП «Ріпкинська центральна лікарня».
Обвинувачений у письмовій заяві від 25.02.2025 р., складеної у присутності захисника, цивільний позов визнав в повному обсязі.
Відповідальність за кримінальний проступок, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На виконання положень вказаної норми та ч. 2 ст. 382 КПК України суд не досліджує докази щодо обставин, які не заперечуються учасниками судового провадження .
Судом досліджено наступні матеріали кримінального провадження:
- витяги з ЄРДР у кримінальному провадженні, внесеному 14.01.2025 р;
- заяву потерпілої від 13.01.2025 р;
- постанову про визначення групи дізнавачів від 14.01.2025 р;
- повідомлення про початок досудового розслідування від 14.01.2025 р;
- постанову про призначення групи прокурорів від 14.01.2025 р.,
- копії паспортів обвинуваченого та потерпілої;
- постанови про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 14.01.2025 р.;
- довідку ВП № 2 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області від 22.01.2025 р. № 379/124/48.2/2025, з якої вбачається, що обвинувачений до адміністративної відповідальності притягувався неодноразово за ч. 2 ст. 1732 КУпАП;
- довідку ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.01.2025 р. № 4в/2/385 про те, що обвинувачений строкову військову службу проходив в період з 12.05.1979 р.;
- довідки КНП «Ріпкинська ЦЛ» від 21.01.2025 р. № 16 та № 14, з яких вбачається, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває;
- характеристику Голубицького старостинського округу № 5 Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 20.01.2025 р. № 2/16-03, згідно якої обвинувачений на території села проживає більше 10 років. Пенсіонер. Розлучений, на даний час проживає зі співмешканкою ОСОБА_4 . За час проживання нічим себе з позитивної сторони не проявив. Веде прихований спосіб життя, громадську активність не проявляє, особливого спілкування з жителями села не веде. За час проживання на території села ніде не працював. Буває що зловживає спиртними напоями, часто між ним і співмешканкою на фоні вживання спиртних напоїв виникають конфлікти словесного характеру та бійки. Має агресивну поведінку відносно співмешканки;
- вимогу УІАП ГУНП України в Чернігівській області від 20.01.2025 р. № 837/124/48.2/2025 та довідку № 25020575307184045556;
- довідку ВП № 2 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області від 06.02.2025 р. № 603/124/48.2/2025, з якої вбачається, що обвинувачений з 12.09.2022 р. перебуває на обліку відділення поліції № 2 (смт Ріпки) Чернігівського РУП під категорією «Кривдник»;
- пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого;
- постанову про перекваліфікацію кримінального проступку по кримінальному провадженню від 17.02.2025 р;
- повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 24.02.2025 р.,
- пам'ятку про процесуальні права та обов'язки підозрюваного;
- протокол роз'яснення права на захист від 24.02.2025 р;
- протоколи роз'яснення ч. 2 ст. 302 КПК України від 24.02.2025 р;
- постанову про доручення призначити адвоката від 24.02.2025 р.,
- копію доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 24.02.2025 р. № 005-250000461;
- постанову про залучення захисника від 24.02.2025 р;
- повідомлення про подання прокуророві зібраних матеріалів дізнання та повідомлення про підозру від 24.02.2025 р;
- розписки про отримання копій матеріалів кримінального провадження потерпілою, підозрюваним та захисником від 25.02.2025 р.;
- розписку про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову підозрюваним та захисником;
- заяву щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;
- заяву потерпілої про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні,
Проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що обвинувачений своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обставинами, які обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та з якою винний перебуває у сімейних відносинах; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття.
При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_2 перебуває у органі поліції на профілактичному обліку «Кривдник», в заяві потерпілої про надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні останньою не зазначено, що вона пробачила обвинуваченого за допущене правопорушення.
Також з відповіді органу поліції від 22.01.2025 р. № 379/124/48.2/2025 вбачається, що обвинувачений неодноразово притягувався до відповідальності за ч. 2 ст. 1732 КУпАП.
Відтак, на думку суду, обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, застосувавши покарання у виді штрафу.
При вирішенні цивільного позову суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частиною 1 ст. 129 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За положеннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відтак цивільний позов підлягає задоволенню.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Витрати процесуального характеру відсутні. Запобіжний захід не обирався та обранню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 91, 107, 302, 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 381, 382, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України.
Призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700, 00 гривень (одну тисячу сімсот гривень 00 копійок).
Початок строку відбування покарання обчислювати після набрання вироком законної сили.
Цивільний позов Національної служби здоров'я України, поданий Чернігівською окружною прокуратурою в її інтересах, до ОСОБА_2 про відшкодування витрат задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету (отримувач: ГУК у м. Києві,/Шевченківський р-н/24060300; код одержувача: 37993783; банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); розрахунковий рахунок: UA978999980313080115000026011; код класифікації доходів бюджету: 24060300 «Інші надходження») витрати на лікування у сумі 1404, 00 гривень (одна тисяча чотириста чотири гривні 00 копійок).
Речові докази: металевий предмет зі слідами речовини бурого кольору, металеву палицю, змиви та контрольний змив речовини бурого кольору знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з особливостями, передбаченими статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня отримання особою копії вироку.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1