Справа № 580/6324/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК
19 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
Рух справи.
24.06.2024 ОСОБА_1 подав до суду позов до Черкаської міської ради в якому, з урахуванням заяви про уточнення від 18.07.2024 (а.с.34), просить:
- визнати бездіяльність та рішення Черкаської міської ради протиправними та скасувати рішення Черкаської міської ради від 08 квітня 2024 № 55-67 "Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, інвалід 3 групи)";
- зобов'язати Черкаську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачу у власність шляхом безоплатної передачі громадянину України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0900 га кадастровий номер 7110136700:02:020:0764 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач подав до відповідача погоджений проект землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , проте відповідач з порушенням встановленої процедури прийняв спірне рішення, яким відмовив у задоволені заяви щодо передачі землі, яке позивач вважає протиправним та просить скасувати.
Позивач наголосив, що враховуючи теперішні обставини, зокрема, введення в державі воєнного стану, є всі підстави для відстрочення виконання рішення до припинення (скасування) такого стану.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у задоволені позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про необґрунтованість позовних вимог суд першої інстанції наголосив, що позивач не надав відповідних доказів на спростування висновків відповідача, оскільки чинним законодавством визначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються положеннями Земельного кодексу України з урахуванням особливостей, внесених зокрема пп. 5 п. 27 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, що забороняють, зокрема, безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, при цьому передбачається лише 2 виключення із вказаної заборони: безоплатна передача земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), та безоплатна передача у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
Щодо доводів про порушення процедури прийняття рішення суд першої інстанції також зазначив, що наведене не підтверджено належними доказами.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його постановлені, та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Крім того, апелянт наголосив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги усі доводи апелянта, зокрема те, що 14.02.2022 Черкаським окружним адміністративним судом у справі № 580/9800/21 було визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради від 08.04.2021 № 5-112 "Про відмову у передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, інвалід 3 групи)", та було зобов'язано Черкаську міську раду у встановленому законом порядку на сесії міської ради повторно розглянути проект землеустрою ОСОБА_1 щодо передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0900 га, кадастровий номер 7110136700:02:020:0764, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та відповідно до вимог Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки суду наданої у цьому рішенні суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 року відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 справу призначено до слухання.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій наголосив на правильності висновків суду першої інстанції.
Позивач також подав заяву про слухання справи за його відсутності у зв'язку з перебуванням на лікуванні, та в цій же заяві зазначив додаткові письмові аргументи обґрунтованості позовних вимог.
19.02.2025 сторони у відкрите судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, що передбачено ч.2 ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
14.02.2022 Черкаським окружним адміністративним судом у справі № 580/9800/21 було визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради від 08.04.2021 № 5-112 "Про відмову у передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, інвалід 3 групи)", та було зобов'язано Черкаську міську раду у встановленому законом порядку на сесії міської ради повторно розглянути проект землеустрою ОСОБА_1 щодо передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0900 га, кадастровий номер 7110136700:02:020:0764, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та відповідно до вимог Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки суду наданої у цьому рішенні суду (а.с.61).
У цьому рішенні було зазначено наступне: « 08.04.2021 на сесії Черкаської міської ради розглянуто питання про затвердження позивачу проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0900 га, кадастровий номер 7110136700:02:020:0764, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийнято рішення від 08.04.2021 №5-112 про відмову позивачу у затвердженні цього проекту землеустрою. Так, підставою для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою слугувала лише та підстава, що за рішення про затвердження такого проекту землеустрою дозволу депутати Черкаської міської ради не проголосувати, тому одразу було внесено на розгляд депутатів питання про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою, яке підтримано більшістю голосів депутатів - що не відповідає положенням Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій». На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 08.04.2021 №5-112 «Про відмову у передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, інвалід 3 групи)».
19.08.2022 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області було відкрито виконавче провадження ВП№69680198 з приводу виконання рішення суду у справі № 580/9800/21 та відповідача двічі було оштрафовано за невиконання судового рішення, зокрема, 29.05.2023 та 28.02.2024 (а.с. 73, 82).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 у цій же справі відстрочено виконання судового рішення до завершення/припинення воєнного стану (а.с.66).
Вказана ухвала суду у справі № 580/9800/21 набрала законної сили і в судовому порядку не скасована.
Проте, відповідач через прийняття державним виконавцем постанов про накладення штрафів приймає 04.04.2024 на засіданні сесії Черкаської міської ради рішення № 55-67 "Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, інвалід 3 групи)".
Вказане рішення мотивовано, що відмовлено у передачі у власність шляхом безоплатної передачі громадянину України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0900 га кадастровий номер 7110136700:02:020:0764 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), відповідно до Закону України № 2145-IX від 24.03.2022, та у зв'язку із відсутністю на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна.
Зазначене рішення приймалося з урахування пакету документів, який був оформлений, зокрема наявна: пояснювальна записка заступника начальника управління земельних ресурсів, землеустрою та інспектування, лист-погодження проекту рішення щодо відмови у передачі землі ОСОБА_1 , пропозиції постійної комісії з питань земельних відносин та архітектури (а.с.85-87).
Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 стосовно тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України вказано, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.2 ст.3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Стаття 140 Конституції України зокрема визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною 1 статті 5 Закону № 280/97-ВР визначено систему місцевого самоврядування яка включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Статтею 25 та 26 Закону 280/97-ВР визначені загальна компетенція сільських, селищних, міських рад та виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закон № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини першої та другої статті 59 Закону 280/97-ВР місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, і ці рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара.
Абз. 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно з ч. 9-11 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Стаття 118 ЗК України передбачає три альтернативні варіанти правомірної поведінки уповноваженого органу: а) затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність; б) надання мотивованої відмови у передачі земельної ділянки у власність; в) залишення клопотання без розгляду.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та тривав як станом на час прийняття спірного рішення, так і триває станом на час розгляду цієї справи.
Відповідно до пп. 5 п. 27 Земельного кодексу (у редакції чинній станом на час прийняття спірного рішення) під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
Отже, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються положеннями Земельного кодексу України з урахуванням особливостей, внесених зокрема пп. 5 п. 27 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, що забороняють, зокрема, безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність. При цьому передбачається лише 2 виключення із вказаної заборони.
Висновки суду.
Отже, системний аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що відповідач мав право та повноваження приймати таке спірне рішення, оскільки це входить до його повноважень, і таке рішення має прийматися, хоч і на виконання судового рішення, проте з урахуванням норм чинного законодавства, яке діє на час його прийняття.
Приймаючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції правильно наголосив, що чинним законодавством визначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються положеннями Земельного кодексу України з урахуванням особливостей, внесених зокрема пп. 5 п. 27 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, що забороняють, зокрема, безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, при цьому передбачається лише 2 виключення із вказаної заборони: безоплатна передача земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), та безоплатна передача у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
Отже, з урахуванням вказаної норми та встановлених обставин, зокрема, що позивачу спірна земельна ділянка у період до введення в дію воєнного стану в користуванні не виділялась і на цій земельній ділянці позивач не має у власності нерухомості, то й підстав для передачі цієї земельної ділянки під час дії воєнного стану не має.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки апелянтом протилежне не доведено.
З приводу наявності судового рішення у справі № 580/9800/21, то як встановлено, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 у цій же справі відстрочено виконання рішення від 14.02.20222 до завершення/припинення воєнного стану (а.с.66), тобто у відповідача не має зобов'язання виконувати вказане рішення до завершення/припинення воєнного стану у державі.
Щодо інших доводів апелянта, то вони є такими що також не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду, а саме те, що доводи апелянта з приводу порушення порядку/процедури прийняття спірного рішення, через те, що відповідач такі твердження спростував належними доказами.
Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відсутність підстав для скасування спірного рішення відповідача через те, що позивачем не доведено протиправність спірного рішення та порушення порядку його прийняття.
Надаючи оцінку всім іншим доводам апелянта, судова колегія приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Повний текст виготовлено 21.02.2025.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 р.- залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль