П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 522/10706/24
Головуючий першої інстанції Свячена Ю.Б.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 04.09.2024
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення, -
02.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування постанови від 31.05.2024 серії ПН МОД №011238 щодо накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100грн., за скоєння ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП, а саме за порушення встановленого строку перебування іноземців в Україні більш як на 30 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірна постанова про накладення адміністративного стягнення є безпідставною, винесеною без з'ясування всіх обставин справи та за відсутності належних доказів про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 203 КУпАП.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 04.09.2024 відмовлено у задоволенні позову, оскільки відповідачем надано належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняте нове про задоволення позовних вимог.
Апелянт зазначає, що його дії не містять ознак адміністративного правопорушення за ч.2 ст.203 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню..
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Німеччини та прибув на територію України 18.02.2024.
30.05.2024 посадовою особою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МОД №011138 щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП, а саме порушення встановленого строку перебування іноземців в Україні більш як на 30 днів. /а.с.9-10/
Постановою від 31.05.2024 серії ПН МОД №011238, відповідно до ч.2 ст.203 КУпАП, на ОСОБА_1 накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100грн. /а.с.11-12/
Не погоджуючись з притягненням до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.9 КУпАП саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).
Частиною 1 ст.23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.203 КУпАП порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Згідно з положеннями статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Положеннями ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме на Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області покладається обов'язок щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Так, 30.05.2024 посадовою особою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МОД №011138 щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП, а саме порушення встановленого строку перебування іноземців в Україні більш як на 30 днів. /а.с.9-10/
Згідно п.2 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150 іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території, зокрема, не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено законодавством та міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
Згідно п.п.1, 4 Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2015 №884 громадяни держав з безвізовим порядком в'їзду можуть тимчасово перебувати на території України не більше ніж 90 днів протягом 180 днів, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.
Під час перебування на території України обчислення дозволеного іноземцю строку перебування здійснюють посадові особи ДМС шляхом відрахування 180 днів назад від дня контролю (дня, на який необхідно визначити законність перебування іноземця на території України). Іноземець не порушив зазначений строк, якщо в межах цього 180-денного періоду він перебував на території України не більше 90 днів.
Отже, чинним законодавством встановлено, що громадяни держав з безвізовим порядком в'їзду можуть тимчасово перебувати на території України не більше ніж 90 днів протягом 180 днів, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.
Згідно ч.ч.1-2 ст.203 КУпАП перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні не більш як на 30 днів, а так само недодержання ними встановлених законодавством вимог транзитного проїзду через територію України або вимог декларування чи реєстрації місця проживання (перебування) - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що частиною 1 ст.203 КУпАП передбачена відповідальність іноземця за перевищення встановленого строку перебування в Україні не більш як на 30 днів, а частиною 2 ст.203 КУпАП передбачена відповідальність іноземця за перевищення встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 прибув на територію України на підставі паспорту громадянина Німеччини 18.02.2024, а тому мав законні права перебування в Україні не більше ніж 90 днів, а саме до 18.05.2024.
30.05.2024 посадовою особою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ПР МОД №011138 щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП, а саме порушення встановленого строку перебування іноземців в Україні більш як на 30 днів. /а.с.9-10/
Разом з тим, станом на 30.05.2024 ОСОБА_1 порушив строк перебування в Україні, не більш як на 30 днів, що свідчить про неправильну класифікацію суб'єктом владним повноважень вчиненого позивачем адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, постанова Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 31.05.2024 серії ПН МОД №011238 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100грн., за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП, прийнята за відсутності у його діях порушення встановленого строку перебування іноземців в Україні більш як на 30 днів, а тому є протиправною.
З огляду на викладене, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому в порядку ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 272, 286, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Приморського районного суду Одеської області від 04 вересня 2024 року скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 31.05.2024 серії ПН МОД №011238 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100грн., за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП.
Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв