27 лютого 2025 року
м. Київ
справа №580/6073/24
адміністративне провадження № К/990/6447/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі - відповідач, Університет), у якому просив:
- визнати протиправними дії Харківського національного університету Повітряних Сил, щодо не вірного нарахування та виплат позивачу з 29.01.2020 по 08.05.2024 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати Харківський національного університету Повітряних Сил, перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020, грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова 704), визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Харківський національного університету Повітряних Сил, перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 Постанови № 704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Харківський національного університету Повітряних Сил, перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з розрахунку місячного грошового забезпечення, із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 Постанови № 704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Харківський національного університету Повітряних Сил, виплатити позивачу матеріальну допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в розмірі місячного грошового забезпечення із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 Постанови № 704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Харківський національного університету Повітряних Сил, перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 Постанови № 704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Харківський національного університету Повітряних Сил, виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік в розмірі місячного грошового забезпечення із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 Постанови № 704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Харківського національного університету Повітряних Сил, перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 01.01.2024 по 08.05.2024, грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 Постанови № 704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Харківський національного університету Повітряних Сил, виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік в розмірі місячного грошового забезпечення із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 Постанови № 704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 24.06.2024 Черкаського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 580/6073/24 передано до Харківського окружного адміністративного суду, оскільки позивач та відповідач зареєстровані в Харкові, а отже саме цей суд за правилами територіальної підсудності має розглядати цей спір.
Рішенням від 22.10.2024 Харківського окружного адміністративного суду, яке залишене без змін постановою від 25.11.2024 Другого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з приводу використання протягом 01.01.2020-31.12.2020 під час нарахування та виплати ОСОБА_1 усіх видів грошового забезпечення військовослужбовця показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - 1 762 грн;
- зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 усі види одержаного грошового забезпечення військовослужбовця протягом 01.01.2020-31.12.2020, обчислені із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - 2 102 грн з урахуванням раніше проведених платежів;
- визнано протиправними дії Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з приводу використання протягом 01.01.2021-31.12.2021 під час нарахування та виплати ОСОБА_1 усіх видів грошового забезпечення військовослужбовця показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - 1762 грн;
- зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 усі види одержаного грошового забезпечення військовослужбовця протягом 01.01.2021-31.12.2021, обчислені із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - 2 270 грн з урахуванням раніше проведених платежів;
- визнано протиправними дії Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з приводу використання під час нарахування та виплати ОСОБА_1 виду грошового забезпечення - грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік, виду грошового забезпечення - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - 2 102 грн;
- зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 виду грошового забезпечення - грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік, виду грошового забезпечення - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, обчислених із грошового забезпечення, обрахованого із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - 2 102 грн з урахуванням раніше проведених платежів;
- визнано протиправними дії Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з приводу використання під час нарахування та виплати ОСОБА_1 виду грошового забезпечення - грошова допомога на оздоровлення за 2021 рік, виду грошового забезпечення - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - 1 762 грн;
- зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 виду грошового забезпечення - грошова допомога на оздоровлення за 2021 рік, виду грошового забезпечення - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, обчислених із грошового забезпечення, обрахованого використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - 2 270 грн з урахуванням раніше проведених платежів.
Позов у решті вимог - залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 по справі № 580/6073/24 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 18.07.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти та зобов'язання Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2022 по 18.07.2022, грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, з розрахунку місячного грошового забезпечення, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 18.07.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2022 по 18.07.2022, грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, з розрахунку місячного грошового забезпечення, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 по справі № 580/6073/24 залишено без змін.
Університет, не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся до Верховного Суду з цією касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ухвалою від 26.07.2024 Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін.
За частиною першою статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини 5 цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Скаржник зазначає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки потребує врегулювання проблема правомірності (чинності) постанов приватних виконавців про стягнення з боржника основної винагороди як виконавчого документа після закінчення виконавчого провадження за умови, що стягнення суми заборгованості за рішенням фактично не відбулося і право на отримання основної винагороди приватним виконавцем не здобуто.
У цьому випадку слід зазначити, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах тощо.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.
Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов'язковим для всіх судів та суб'єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини п'ятої статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
Проте, наведені скаржником доводи не свідчать про наявність жодної із вказаних вище умов, скаржник жодним чином не посилається на різноманітність такої практики, не зазначає норму права та правовідносини, які вона врегульовує, що потребують висновку Верховного Суду стосовно питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Вживання законодавцем слова «фундаментальне» несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, скаржником не наведено.
Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Водночас колегія суддів зауважує, що потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики виникає передусім у тих випадках, коли практики з певного питання немає взагалі і її потрібно сформувати, або відсутня єдність у вже сформованій практиці з певного питання.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, приписами пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Водночас підстав, визначених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України скаржником не наведено.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновком суду першої інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
Обмеження переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судом першої та апеляційної інстанції, та/або переоцінювати їх.
З аналізу доводів касаційної скарги слідує, що скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду цієї справи.
Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, прийняті у справі, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів попередніх інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов