27 лютого 2025 року
м. Київ
справа №120/7416/24
адміністративне провадження №К/990/828/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Сушка О.О., суддів Залімського І.Г., Мацького Є.М.,
І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
2. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 13 серпня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 травня 2018 року. Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 травня 2018 року, виходячи з фіксованої величини 4083,84 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. В іншій частині позовних вимог відмовив.
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала 11 вересня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 вересня 2024 року залишив без руху та запропонував особі, яка її подала, у п'ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати оригінал документа про сплату судового збору.
4. Ухвалою від 07 жовтня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд указану апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала, оскільки скаржник не виконав вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
5. 09 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 жовтня 2024 року залишив без руху та запропонував скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази сплати судового збору.
6. 24 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків з клопотаннями про поновлення строку на подання апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору.
7. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 листопада 2024 року відмовив у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Продовжив військовій частині НОМЕР_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року та запропонував скаржнику протягом п'яти днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.
8. 11 листопада 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків з клопотанням надати додатковий строк для сплати судового збору.
9. Ухвалою від 18 листопада 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд указану апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала, оскільки скаржник не виконав вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
10. 21 листопада 2024 року військова частина НОМЕР_1 втретє подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
11. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 25 листопада 2024 року визнав неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року. У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року відмовив. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року залишив без руху. Запропонував скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, та надати докази сплати судового збору.
12. 05 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків з клопотаннями про поновлення строку на подання апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору.
13. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 грудня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
15. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування практики Європейського суду з прав людини та Верхового Суду. Скаржник посилається на відсутність фінансової можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, що подаючи апеляційні скарги вдруге та втретє військова частина НОМЕР_1 діяла у максимально короткий строк після повернення попередніх апеляційних скарг, що відповідач вживав усі заходи для усунення недоліків апеляційних скарг, що у зв'язку з дією воєнного стану військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 докладають всіх зусиль з метою виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, що у військовослужбовців юридичних підрозділів Збройних Сил України значно зросло навантаження, а численні повітряні тривоги та періодичне відключення електроенергії унеможливлює роботу посадових осіб військової частини, що доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, а й реальним, що надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Військова частина НОМЕР_1 стверджує про наявність підстав для поновлення їй пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкриття апеляційного провадження у справі.
IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
16. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 03 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
17. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
18. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 26 лютого 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами на 27 лютого 2025 року.
ІV. Джерела права й акти їхнього застосування
19. Приписами статей 13, 293 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.
20. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
21. За правилами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
22. Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
23. За приписами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
V. Позиція Верховного Суду
24. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №120/7416/24 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
25. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
26. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов'язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
27. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
28. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
29. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
30. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.
31. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплюють дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
32. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається з апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
33. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
34. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має ураховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має ураховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.
35. Згідно із позицією Верховного Суду, неодноразово висловленою, строк на апеляційне оскарження судового рішення у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первинне звернення з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулося у межах строку апеляційного оскарження, установленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення попередньої скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та вжито усіх можливих і залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, й такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення, та які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
36. Як випливає із матеріалів справи №120/7416/24, копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року, ухваленого за результатом розгляду справи у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження, доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 13 серпня 2024 року (18:10), що підтверджується довідкою відповідального працівника Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року про доставку електронного листа, а 11 вересня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 вересня 2024 року залишив без руху через невідповідність вимогам КАС України у частині сплати судового збору, а ухвалою від 07 жовтня 2024 року повернув цю скаргу скаржнику в зв'язку з невиконанням ним вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
37. 09 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 жовтня 2024 року залишив без руху через невідповідність вимогам КАС України, запропонував скаржнику звернутися з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази сплати судового збору. 24 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків з клопотаннями про поновлення строку на подання апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 листопада 2024 року відмовив у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору та продовжив їй термін для усунення недоліків апеляційної скарги. 11 листопада 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків з клопотанням надати додатковий строк для сплати судового збору. Ухвалою від 18 листопада 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд указану апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала, оскільки скаржник не виконав вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
38. 21 листопада 2024 року військова частина НОМЕР_1 втретє подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 25 листопада 2024 року визнав неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року. У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року відмовив. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року залишив без руху. Запропонував скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, та надати докази сплати судового збору.
39. 05 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків з клопотаннями про поновлення строку на подання апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору.
40. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 грудня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
41. Постановляючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у поданій на виконання вимог ухвали від 25 листопада 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху заяві про усунення недоліків скаржник указує підстави, які ним уже наводилися у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження при поданні 21 листопада 2024 року апеляційної скарги, які визнані апеляційним судом неповажними. Суд апеляційної інстанції наголосив, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто в установлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, установлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі. Апеляційний суд зауважив, що з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою пройшло майже два місяці, що не може вважатися зверненням до суду без невиправданих зволікань. Разом із тим, скаржник не додав до заяви нових доказів підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, окрім тих, що вже надавалися суду. Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції констатував, що не вбачає підстав для визнання викладених скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження причин пропуску такого строку поважними. Також апеляційний суд указав, що, згідно із відомостями Реєстру підтверджень оплат із Казначейства, станом на 06 грудня 2024 року відсутня інформація про сплату відповідачем судового збору.
42. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
43. Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
44. Верховний Суд уважає, що, постановляючи оскаржувану ухвалу від 06 грудня 2024 року, суд апеляційної інстанції правомірно виходив із того, що військовою частиною НОМЕР_1 не було доведено таких обставин, які б давали підстави для поновлення їй строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року в справі №120/7416/24.
45. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до апеляційного суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, оскільки в такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності. У контексті визнання поважними причин пропущення скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення варто урахувати тривалість пропущеного військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року (копію цього рішення доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 13 серпня 2024 року (18:10), а втретє апеляційну скаргу подано 21 листопада 2024 року), а також взяти до уваги, що дві попередні апеляційні скарги були повернуті військовій частині НОМЕР_1 у зв'язку з неусуненням недоліків цих скарг (несплатою судового збору) в строк, установлений апеляційним судом, й подаючи апеляційну скаргу втретє, військова частина НОМЕР_1 знову не сплатила судовий збір. При цьому, у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не надає суб'єкту владних повноважень права в будь-який час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення та не може слугувати належною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
46. До того ж, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропущення з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
47. Введений в Україні воєнний стан, безумовно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й без підтвердження її належними і допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
48. Отож, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках. Обставини, пов'язані з воєнним станом в Україні, ураховуючи завдання та функції військових частин, могли утруднити дотримання скаржником установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення. Втім, самі по собі посилання на воєнний стан на території України, виконання військовою частиною відповідних завдань, а також численні повітряні тривоги та періодичне відключення електроенергії не можуть слугувати безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги для суб'єкта владних повноважень (державної установи), який не надав доказів того, що саме ці обставини унеможливили виконання відповідних процесуальних дій/обов'язків у встановлені законом строки. У контексті вказаного варто урахувати і віддалене від зони проведення активних бойових дій місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), а також те, що така обставина як значна навантаженість не може вважатися поважною причиною пропущення відповідачем строку на апеляційне оскарження судового рішення у межах цієї справи.
49. Приписи статті 44 КАС України закріплюють обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
50. Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
51. Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання скаржником вимог процесуального закону не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд судового рішення після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а тому не підтверджують наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
52. Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися відповідних правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
53. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року в справі №120/7416/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки військова частина НОМЕР_1 не навела достатніх обґрунтувань та не надала допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення їй строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
54. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.
55. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
56. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 без задоволення, а оскаржуваної ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року - без змін.
VІ. Судові витрати
57. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року в справі №120/7416/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В. М. Соколов
С. А. Уханенко