26 лютого 2025 року №320/43871/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фістів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548)
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 20.03.2024 року №2-р(ІІ)/2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплачувати призначену ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з урахуванням індексації, доплат та підвищень, як особі з інвалідністю 2 групи та учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України №2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 року з виплатою заборгованості та з урахуванням вже виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII). Дії відповідача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром з 20.03.2024 позивач вважає протиправними, оскільки після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 у справі №3-123/2023(229/23), яким визнано неконституційними припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у чинному законодавстві відсутні правові норми, якими передбачено обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Таким чином, керуючись положеннями ч.6 ст.162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Позивач є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, відповідно до Закону №796-XII, й перебуває на обліку у ГУПФ України в Київській області.
З 01.03.2024 пенсійний орган провів індексацію пенсії позивача, внаслідок якої розмір пенсійної виплати склав 51759,99 грн, тоді як до виплати призначена пенсія у розмірі 23610,00 грн.
Позивач звернувся до ГУПФ України у Київській області із заявою про виплату пенсії без обмеження її максимального розміру.
Відповідач у листі роз'яснив, що індексація (перерахунок) пенсії позивача з 20.03.2024 проведена з урахуванням чинної на момент її здійснення редакції частини третьої статті 67 Закону №796-XII, статті 2 Закону №3668-VI, якими було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, що становить десять розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (23610,00 грн), підстави для перерахунку пенсії після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 - відсутні.
Не погодившись з такою позицією ГУПФ України в Київській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
З огляду на положення статті 1 Закону №796-XII, останній спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною першою статті 54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Згідно з частиною третьою статті 67 Закону №796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Так само, у силу частини першої статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За обставин цього спору позивач оскаржує протиправність дій пенсійного органу щодо невиплати частини пенсії з 01.03.2024, після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, з огляду на обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.
Тому, днем з якого в позивача виникло право на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром з 20.03.2024, а не з 01.03.2024, як помилково вважає позивач.
Суд зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом №3668-VІ, що набрав чинності з 01.10.2011.
За положеннями статті 2 Закону №3668-VІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону №796-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Аналогічне положення з 01.10.2011 передбачене у частині третій статті 67 Закону №796-XII.
Однак 20.03.2024 Конституційний Суд України ухвалив Рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визначено, що припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже з 20.03.2024 - з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність; так само, як і припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, оскільки їх визнано неконституційними.
З урахуванням наведеного вище суд зазначає, що з 20.03.2024 відповідач не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.
Отож з 20.03.2024 позивач має право на отримання пенсії по інвалідності без обмеження максимальним розміром.
У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
За наведених обставин, з метою поновлення права позивача на отримання пенсії по інвалідності без обмеження її максимального розміру внаслідок визнання неконституційними приписів статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУПФ України у Київській області щодо обмеження з 20.03.2024 розміру пенсії позивачу максимальним розміром, зобов'язавши відповідача здійснити з 20.03.2024 нарахування та виплату пенсії позивачу з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та індексації, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений. Інші судові витрати у справі відсутні. Тож підстав для розподілу судових витрат немає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фістів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження з 20.03.2024 розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фістів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) здійснити з 20.03.2024 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та індексації, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.