(про відмову у роз'ясненні судового рішення)
26 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/7895/24
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2024, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду по суті рапорту ОСОБА_1 від 19.04.2024 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 19.04.2024 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
10.02.2025 до Житомирського окружного адміністративного суду представник Військової частини НОМЕР_1 подав заяву про роз'яснення судового рішення. Вважає, що Військову частину не зобов'язано повторно розглянути рапорт позивача від19.04.2024, а тому є незрозумілим порядок виконання судового рішення в частині зобов'язання.
Розгляд поданої заяви судом відкладався, у зв'язку із перебуванням судді Єфіменко О.В. у період з 24.02.2025 по 25.02.2025 у відпустці.
Розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснюється у порядку письмового провадження без участі учасників справи, відповідно до ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України в Житомирській області.
Визначаючись щодо наявності підстав для роз'яснення судового рішення, суд зазначає про таке.
Частиною 1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст.254 КАС України).
Положеннями ч.3 ст.254 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.4 ст.254 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст.252 КАС України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Так, у поданій заяві представник Військової частини НОМЕР_1 просить роз'яснити резолютивну частину рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 прийнятого у справі №240/7895/24, а саме, що стосується зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 19.04.2024 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Втім, слід відмітити, що в прийнятому у даній справі рішенні судом встановлено що відповідач належним чином по суті не надав відповідь на рапорт позивача про звільнення з військової служби та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, а тому суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є необхідність зобов'язати відповідача розглянути зазначений рапорт позивача про звільнення з військової служби на підставі пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII по суті, та за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.
При цьому, позовні вимоги щодо звільнення з військової служби ОСОБА_1 не підлягали задоволенню, як передчасні, оскільки відповідачем, в свою чергу, на цей час фактично не вчинено жодних дій, які б свідчили про розгляд по суті рапорту позивача про звільнення.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо нерозгляду по суті рапорту ОСОБА_1 від 19.04.2024 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" є протиправною.
З огляду на викладене, суд вважає, що зміст прийнятого у даній справі рішення викладено чітко та зрозуміло. Крім того, у судовому рішенні зазначені обґрунтовані підстави, які слугували для зобов'язання відповідача вчинити вказані дії.
Таким чином, суд вважає, що рішення викладено з додержанням норм, передбачених КАС України.
З огляду на викладене та враховуючи раціональність вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяви представника відповідача про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду прийнятого у даній справі необхідно відмовити, оскільки підстави для задоволення такої заяви відсутні.
Керуючись статтями 243, 248, 254, 256 КАС України суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Єфіменко