про повернення позовної заяви
27 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/2630/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черноліхов С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо відмови йому в пільговому обчисленні вислуги років при проходженні служби в органах внутрішніх справ;
- зобов'язати відповідача внести зміни до наказу №742 о/с від 10.12.2010, зарахувавши до вислуги років період проходження служби в органах внутрішніх справ у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 ст. 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у пільговому обчисленні - один місяць за півтора місяця за період з 16.03.2009 по 20.12.2010.
Ухвалою судді від 06.02.2025 вказана позовна заява була залишена без руху. В ній позивачу визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме: шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач надав заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. При цьому посилається на те, що копію наказу про звільнення №742 о/с від 10.12.2010 він отримав лише 25.12.2024, після чого звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про пільгове обчислення вислуги років при проходженні служби в органах внутрішніх справ за період з 16.03.2009 по 20.12.2010, однак позов було повернуто 07.01.2025 (справа № 240/24146/24). Стосовно наявності в матеріалах справи довідки Головного управління Національної поліції в Житомирській області №Ч-191/12/01-2023 від 01.12.2023 вказав, що в ній не зазначено пільговий стаж, отже йому не стало з неї відомо про порушення його прав.
Надаючи оцінку зазначеному клопотанню, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області внести зміни до наказу №742 о/с від 10.12.2010, зарахувавши до вислуги років період проходження служби в органах внутрішніх справ у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 ст. 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у пільговому обчисленні - один місяць за півтора за період з 16.03.2009 по 20.12.2010.
Тобто, саме з моменту ознайомлення з вказаним наказом позивач знав або повинен був дізнатися про порушені права.
При цьому позивач зазначає, що копію вказаного наказу він отримав лише 25.12.2024 і саме з цієї дати почався перебіг строку звернення до суду.
Суд зауважує, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Із матеріалів позовної заяви слідує, що позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавив себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, при цьому не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка Головного управління Національної поліції в Житомирській області №Ч-191/12/01-2023 від 01.12.2023, в якій також зазначено про оспорюваний наказ та про зарахований позивачу стаж. Тобто, позивачу було достеменно відомо про відомості, зазначені в наказі №742 о/с від 10.12.2010, ще до отримання його копії у грудні 2024 року.
В свою чергу, відповідно до поштового штемпеля на конверті позивач з вказаним позовом звернувся лише 27.01.2025, що свідчить про порушення місячного строку звернення до суду.
Ураховуючи викладене, суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду поважними.
Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
У цій справі позивач звернувся до суду із пропуском установленого процесуальним законом строку, при цьому звернення до суду з позовом напряму залежало від його волевиявлення, а тому наведені ним обставини не можна визнати поважними причинами пропуску цього строку, що унеможливлює його поновлення.
Відтак, установлені судом обставини свідчать про те, що позивач знав про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, у тому числі мав можливість вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах установлених строків звернення до суду, але не скористався такою за відсутності поважних причин.
Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, окрім іншого встановлено, що якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, зважаючи на неповідомлення позивачем суду необхідних для вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду обставин, що могли б перешкоджати йому звернутись до суду та ненадання будь-яких відповідних доказів, станом на теперішній час підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, слід визнати неповажними, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.В. Черноліхов