Справа №523/2678/25
Провадження №1-кс/523/521/25
24 лютого 2025 року слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маяки Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючому у Нижньодністровському національному природному парку на посаді начальника Маяківського природоохоронного науково дослідного відділення Нижньодністровського національного природного парку, раніше не судимого.
Зареєстрованого та фактично проживаючого: АДРЕСА_1
підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.28 ч.2, 249 ч.1; 28 ч.2, 364 ч.2 КК України,
Встановив:
До Суворовського районного суду м. Одеси звернувся прокурор Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .
Відповідно до клопотання слідчого вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України за №1033 від 13.11.2008 року на території Білгород-Дністровського, Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області створений Нижньодністровський національний природний парк і підпорядковано його Міністерству охорони навколишнього природного середовища. За змістом встановлених Положень любительський та спортивний лов риби дозволяється всім громадянам, які законно перебувають на території Парку, який є бюджетною, природоохоронною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою.
ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника Маяківського природоохоронного науково дослідного відділення Нижньодністровського національного природного парку відповідно Наказу директора Парку за №25-0 від 15.07.2021р., являючись службовою особою, яка здійснює дії, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи навмисно всупереч наданих йому повноважень, зловживаючи службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе з використанням службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило інтересам держави тяжкі наслідки, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 19.07.2024 року за попередньою змовою групою осіб спільно з начальником Біляївського природоохоронного науково-дослідного відділення Нижньодністровського національного природного парку ОСОБА_6 під виглядом виконання службових зобов'язань та прикриття злочинної діяльності виписав подорожній лист плавзасобу №113 з 19.07.2024р. по 21.07.2024р., після чого маючи можливість безперешкодно перебувати на будь-яких водних об'єктах території Нацпарку, шляхом використання службового судна UMS-450, ОДА31 56К, на якому знаходились підготовлені знаряддя незаконного вилову водних живих біоресурсів - 8 сітних полотн довжиною близько 150 метрів кожне, розставили їх для незаконного вилову водних біоресурсів за маршрутом плавання на ділянці Дністровського лиману від гирла річки Глибокий Турунчук до єрика на озері Тіора в районі «Пісків», яка відноситься до заповідної зони Парку.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 20.07.2024 року приблизно о 7:00 годині ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , прибувши на службовому човні на вказану ділянку, вибрали з води раніше незаконно встановлене знаряддя вилову, за допомогою якого було виловлено живі біоресурси, а саме рибу товстолоб у кількості 14 шт., рибу карп у кількості 33 шт., рибу судак у кількості 7 шт., рибу сом у кількості 8 шт., рибу лящ, жерех, карась у кількості 1 шт. кожного виду, тобто займалися незаконним рибним промислом шляхом відлову водних біоресурсів на території Парку, після чого причалили до берега річки Дністра, де були виявлені співробітниками Національної поліції України.
Тим самим своїми протиправними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спричинили водним біоресурсам України, тобто державним інтересам значної матеріальної шкоди у сумі 1105567,92грв., що відповідно до п.4 примітки ст.364 КК України є тяжкими наслідками.
За вказаним фактом 21.03.2022 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022164250000043 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364 ч.2, 249 ч.1 КК України.
Відповідно матеріалів клопотання, 23.12.2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364; ч.2 ст.28, ч.1 ст.249 КК України за кваліфікуючими ознаками ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило інтересам держави тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ст.ст.28 ч.2, 249 ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками, як незаконне зайняття рибним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб
Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 відповідно долучених до клопотання матеріалів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом огляду місця події від 20.07.2024р., актом №000829 від 20.07.2024р. приймання-передачі на відповідальне зберігання; актом №000829 від 20.07.2024р. про вилучення знарядь незаконного добування, протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 5.12.2024р., протоколами допиту свідків, речовими доказами, вилученими 20.07.2024р. та іншими матеріалами у їх сукупності.
Прокурор Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , мотивуючи клопотання тим, що підозрюваний здійснив тяжкий злочин, передбачений ст.364 ч.2 КК України, санкція статті якої, у разі визнання особи винною, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; внаслідок вчинених дій державним інтересам завданий значний матеріальний збиток, що є тяжкими наслідками, у зв'язку з чим є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, оскільки обізнаний про їх анкетні дані, місця проживання та роботи, а також незаконно впливати на експертів, так як вирішується питання щодо призначення конкретних експертних досліджень, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність, зловживаючи своїм службовим становищем яке ОСОБА_5 може використовувати.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав своє клопотання, просив задовольнити, посилаючись на те, що поведінка підозрюваного не виключає, що він може переховуватись від органів досудового розслідування, умисно ухилятися від явки до суду та слідчого з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, вбачається ймовірність ризику впливу на свідків, оскільки підозрюваний, використовуючи своє службове становище, може вжити заходів для впливу на осіб з метою надання ними необхідних для нього показань, перекручування або спотворення обставин. Більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора не забезпечать належної поведінки підозрюваного.
Захисник ОСОБА_4 , діючий в захист інтересів ОСОБА_5 , виклавши свої заперечення в письмовій формі, звернув увагу суду, що кримінальне провадження порушене 21.03.2022 року, підзахисному інкримінується зловживання своїм службовим становищем, що він 19.07.204 року, будучи начальником природоохоронного відділення, незаконно разом з Сичовим добували водні біоресурси, але вони займалися правоохоронною діяльність, що входить до їх функціональних обов'язків , і в цей день проводили рейди, склали законний акт виявленого безгоспу, всі вилучені біоресурси передали підприємству, водночас зазначаючи, що аналогічне клопотання 2.01.2025 року було подане до Овідіопольського районного суду Одеської області, яке до теперішнього часу не розглянуте, оскільки знаходиться в Одеському апеляційному суді у зв'язку з заявленим ним клопотанням про визначення підслідності, тобто мали місце грубі порушення норм законодавства, клопотання прокурора продубльовано, тому на думку захисту за доцільне відкласти розгляд клопотання до прийняття рішення Одеським апеляційним судом, разом з цим вказуючи, що підзахисний з серпня 2024 року знаходиться на лікарняному, має необхідність проходити лікування, реабілітацію, на даний момент перебуває у відпустці до 10.03.2025р., у нього наявні міцні соціальні зв'язки, він одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, з'являвся до слідчого та суду, тим самим демонструючи свою належну поведінку, основні свідки вже допитані, експертизи проведені, ризиків як таких не має, у зв'язку з чим за викладених підстав вважав, що обрання запобіжного заходу взагалі не потрібне.
Підозрюваний ОСОБА_5 приєднався до думки захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання, зазначаючи, що його дії не були протиправними, в той день, який йому інкримінують був виявлений безгосп, він приїхав допомогти оформити документи та здати біоресурси на підприємство, яке приймає вилучене майно, при приїзді поліції у їх присутності йшов розрахунок кількості водних біоресурсів, ніяких претензій не було, фактично вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнає, також вказуючи, що весь час залишився на місці, нікуди не зникав, не виїжджав.
Прокурор ОСОБА_3 в якості репліки, в спростування аргументів захисту зазначив, що підслідність визначена за ДБР, підсудність за Суворовським районним судом м. Одеса, тобто всі розбіжності усунуті, тому клопотання підлягає розгляду у даному судовому засіданні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку прокурора, захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Так, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту згідно клопотання є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.28 ч.2, 249 ч.1; 28 ч.2, 364 ч.2 КК України. Метою застосування зазначеного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 також є запобігання спробам незаконного впливу на свідків, переховування від органу досудового розслідування та попередження вчинення ним нового злочину.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст.184 КПК України та містить необхідні відомості, які є обов'язковими в розумінні Закону.
За змістом ст.131 ч.1, ч.2 п.9 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Домашній арешт відповідно ч.1 ст.181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби
Статтею 179 ч.1 КПК України регламентовано, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 ч.5 цього Кодексу, а саме якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ч.2 ст.194 КПК України суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Суд вважає, що при розгляді клопотання прокурор довів обставини передбачені п.1, 2 ст.194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.28 ч.2, 249 ч.1; 28 ч.2, 364 ч.2 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик та обставини передбачені ст.177 КПК України, однак, при цьому прокурор не довів п.3 ст.194 КПК України, а саме неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання існуючих ризиків, зазначених у клопотанні.
Таким чином, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , не оцінюючи докази про доведеність вини підозрюваного, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, зважаючи на всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приймаючи до уваги особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв'язки, утриманців, приймаючи до уваги доводи захисту щодо належного виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням наявних ризиків, суд дійшов до переконання, що обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 не має правових підстав, на теперішній час є не виправданим, з поведінки підозрюваного вбачається, що він не буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим суд вважає, що більш м'який запобіжний захід як особисте зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, нівелювати наявні ризики та забезпечити дієвість кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив:
В задоволенні клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маяки Одеської області, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, а саме до 5.04.2025р.
Відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) Прибувати до слідчого та прокурора за першою вимогою.
2) Не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження.
3) Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи.
4) Утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, визначеними прокурором, а саме свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
5) Здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий.
Строк дії ухвали припиняє свою дію 5.04.2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1