27 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 688/262/25
Провадження № 33/820/213/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
Постановою суду встановлено, що 12 січня 2025 року близько 03 год. 16 хв., по вул. Соборності, 102 в м. Шепетівка Хмельницької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння проводився в медичному закладі, у встановленому законом порядку, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» № 1 від 12.01.2025. Під час проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, поліцейськими застосовувались технічні засоби відеозапису.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Вважає постанову суду протиправною, прийнятою з порушенням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Апелянт звертає увагу на відсутність доказів перебування ним в стані алкогольного сп'яніння 12.01.2025 року, тобто під час керування транспортним засобом, як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки є недоведеним факт керування ним транспортним засобом. Водночас в матеріалах справи наявні докази, які спростовують факт керування, а саме покази свідка ОСОБА_2 .
Окрім того, відсутні були і причини для зупинки транспортного засобу передбачені ЗУ «Про національну поліцію», «Про дорожній рух» і ПДР.
Вказує на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, що в свою чергу не відповідає ознакам алкогольного сп'яніння відповідно до Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року.
Також у ньому не вказані свідки, не додано доказів, що саме поліцейський ОСОБА_3 є тією відповідальною особою, якій надано дозвіл на копіювання та видачу відеозапису події, не надсилалась і його копія ОСОБА_1 .
Розписка про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу складена працівниками поліції 25.01.2025 року, в той час як подія мала місце 12.01.2025 року.
Апелянт зазначає і про те, що відеозапис, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, є об'єктивно сумнівним доказом, оскільки такий вівся не безперервно, складається з двох частин, є коригованим та скопійованим.
Разом з тим, посилається і на те, що через свою розгубленість та необізнаність у порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, сприйняв цю процедуру як порушення щодо перебування в стані алкогольного сп'яніння в громадському місці, а не під час керування транспортним засобом.
Стверджує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції йому не роз'яснено прав, передбачених ст.63 КУ та не забезпечено права на доступ до правової допомоги.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду провадження за його скаргою в апеляційному суді, в суд не з'явився про причини своєї неявки суд не повідомив, тому суд вважає доцільним розглянути апеляційну скаргу у його відсутності в порядку ст. 268 КупАП.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №218917 від 12.01.2025 року, з якого вбачається, що 12 січня 2025 року близько 03 год. 16 хв., по вул. Соборності, 102 в м. Шепетівка Хмельницької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння проводився в медичному закладі, у встановленому законом порядку, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» № 1 від 12.01.2025. Під час проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, поліцейськими застосовувались технічні засоби відеозапису(а.с. 1);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 не проводився у зв'язку з його відмовою (а.с.7);
- висновку №1 від 12.01.2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджується, що ОСОБА_1 вказаного дня проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня». За висновком лікаря - перебування у стані алкогольного сп'яніння (а.с.3);
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР 1 №218917 від 12.01.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 . В ході спілкування працівник поліції виявив у водія ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. На пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alkotest 6810», проте в подальшому пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», результат - 1,60 ‰, з яким погодився (а.с. 8,15).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Доводи апелянта в частині того, що він не керував автомобілем Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 , спростовуються дослідженими судом доказами.
А саме відеозаписом події 12.01.2025 року, з якого вбачається перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 , із увімкненим двигуном. При перевірці необхідних документів працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота) та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому ОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкогольних напоїв.
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_2 , оскільки матеріали справи, в тому числі відеозаписи, не містять даних про присутність на місці події такого. Крім того, під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не заявляв, що за кермом перебував ОСОБА_2 , а тому доводи апелянта в частині недоведеності факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає обраною тактикою захисту, яка спрямована виключно на уникнення відповідальності.
Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписах інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами, а тому є належним та допустимим доказом по справі.
Посилання апелянта на відсутність причини для зупинки транспортного засобує безпідставними та такими, які направлені лише на створення штучних підстав для скасування судового рішення, враховуючи наступне.
З матеріалів справи і відеозапису подій від 12 січня 2025 року, вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено близько 03 годин 16 хвилин, тобто під час дії комендантської години, встановленої на території міста Шепетівка на час дії воєнного стану.
За змістом Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також відповідно до Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ №573 від 08.07.2020 р., на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Перепустка - це виданий комендатурою документ, що надає особам, зокрема тим, які керують транспортними засобами, дозвіл на перебування в певний період доби на території, де запроваджено комендантську годину.
Контроль за дотриманням особами комендантської години здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Під час дії комендантської години Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності.
Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема, перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, документи, що підтверджують законність перебування на території України, перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи, за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021р. №1456 уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Всі наведені вимоги нормативних актів узгоджуються з ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Також, апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Отже, за вказаних обставин зупинення поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 під час дії комендантської години і перевірка його документів є законними.
Посилання на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, що в свою чергу не відповідає ознакам алкогольного сп'яніння відповідно до Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року, апеляційний суд до уваги не бере враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, стан сп'яніння включає вищевказані ознаки алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд також відхиляє доводи апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано свідків, оскільки за змістом ст.266 ч.2 КУпАП, обов'язкова присутність свідків під час огляду особи на стан сп'яніння на місці зупинки, передбачена виключно у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. З урахуванням наявності такого відеозапису, залучення двох свідків у даному провадженні не обов'язкове.
Вимог щодо обов'язкової участі двох свідків при фіксації огляду на стан сп'яніння не містять і положення ст.130 КУпАП України.
Апеляційний суд не бере до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що копія протоколу про адміністративне правопорушення йому не надсилалась, оскільки як вбачається з відеозапису, останній отримав копію вказаного документу.
Доводи апелянта про те, що розписка про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу складена працівниками поліції 25.01.2025 року, в той час як подія мала місце 12.01.2025 року,апеляційний суд відкидає та вважає це очевидною опискою, яка не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.
Безпідставними є доводи і про те, що долучений відеозапис є сумнівним доказом у справі, так як він не є безперервним, оскільки, як вбачається із дисків, які надані працівниками поліції, на них зафіксовані відеозаписи з нагрудної камери поліцейських. Дані відеозаписи взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують одні і ті самі обставини справи.
З переглянутого в апеляційному суді відеозапису, вбачається, що він містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що 12 січня 2025 року близько 03 год. 16 хв., по вул. Соборності, 102 в м. Шепетівка Хмельницької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння проводився в медичному закладі, у встановленому законом порядку, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» № 1 від 12.01.2025.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення.
Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не роз'яснювались права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд відкидає, оскільки з переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що під час складання протоколу водію були роз'яснені його права, передбачені ст.268 КУпАП, ст. 63 Конституції України. Вматеріалах справи також міститься розписка про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 КУ та ст.268 КУпАП, з власноручним підписом водія транспортного засобу ОСОБА_1 (а.с.4). Його підпис наявний і у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №218917 від 12.01.2025 року (а.с. 1).
Твердження апелянта про те, що працівники поліції не забезпечили участь захисника під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки вимогами закону не передбачено забезпечення працівниками поліції участі захисника під час проходження особою огляду на стан сп'яніння, як і обов'язкової участі захисника під час його проведення. До того ж ОСОБА_1 не заявляв працівникам поліції про бажання негайно скористатися послугами захисника при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги також є безпідставними та необгрунтованими, а тому не беруться до уваги та не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАПу виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. У даному провадженні суд вважає, що ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі, згідно встановлених норм закону України.
Враховуючи викладене, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною, набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя: