Справа № 752/22578/24
Провадження № 1-кп/752/1383/25
Суддя ОСОБА_1
20.02.2025 місто Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за №62021100020000289 від 19.08.2021 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору та про повернення суми застави,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_4 ,
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021100020000289 від 19.08.2021 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник, позицію якого підтримав обвинувачений, заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору з тих підстав, що ОСОБА_3 не є і не може бути суб'єктом інкримінованого злочину, оскільки повноваження голови тендерного комітету не витікають з повноважень заступника голови Укрінфрапроекту і не пересікаються між собою, а також стороною обвинувачення при складанні обвинувального акту було не вірно визначено правову кваліфікацію інкримінованого злочину та суб'єктивну сторону злочину, що унеможливлює призначення до розгляду такого обвинувального акту.
Прокурор в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання захисника, вказавши, що його твердження є помилковими і обвинувальний акт містить всі обов'язкові відомості, передбачені ст. 291 КПК України
Також захисник, позицію якого підтримав обвинувачений, заявив клопотання про повернення застави - ОСОБА_3 , в розмірі 60560 грн., внесену, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.08.2024 року у зв'язку з тим що, прокурором не подавалось клопотання про продовження дії запобіжного заходу або про обрання нового.
Прокурор заперечувала щодо задоволення клопотання захисника, оскільки ОСОБА_3 неодноразово порушував свої процесуальні обов'язки.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, суд дійшов таких висновків.
Щодо клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурора, то суд виходить з такого.
Положеннями ст. 109 та 291 КПК України визначено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції, допускається лише у разі порушення прокурором, слідчим чи дізнавачем цих вимог.
Як вбачається з вимог п. 3. ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.
Щодо посилань адвоката про те що, ОСОБА_3 не є і не може бути суб'єктом інкримінованого злочину, а також про невірну кваліфікацію, суд зазначає, що на стадії підготовчого засідання не виявляється можливим встановити фактичні обставини справи, тоді як обвинувальний акт відповідає вимогам передбаченим ст. 109 та 291 КПК України, за своєю формою та змістом.
Як вбачається з вимог ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Таким чином, судом не встановлено допущення органом досудового розслідування суттєвих порушень вимог кримінального процесуального закону під час подання до суду обвинувального акта, який відповідає вимогам, передбаченим ст. 109 та 291 КПК України, за своєю формою та змістом.
Стосовно клопотання про повернення застави, що заявив захисник обвинуваченого, суд приходить до висновку.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом, є, зокрема, застава.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Тобто, з моменту внесення застави, підозрюваний є особою, відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.
Разом із цим, закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу, яким в даному випадку є застава і не являється підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.
При цьому, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії.
Керуючись ст. 128,182, 314-316 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення суми застави - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 24.02.2025.
Суддя ОСОБА_1