Справа №752/10151/23
Провадження №2/752/605/25
04 лютого 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
прокурора Сердюк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Халіна Олега Валерійовича в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію та визнання недійсними правочинів,-
Керівник Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Халін Олег Валерійович в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію та визнання недійсними правочинів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. прийнято рішення № 58497320 про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень (з відкриттям розділу), згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2374502580000, номер запису 42274639).
Реєстрацію проведено на підставі довідки про показники об'єкта нерухомого майна від 17.05.2021 № 1706 та технічного паспорта від 17.05.2021 № 1287, виданих ТОВ «Ніка ЛТД» на замовлення ОСОБА_1 .
У подальшому, 09.06.2021 між ОСОБА_1 (від імені та в інтересах якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини вищевказаного житлового будинку літ. «А», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за № 387.
Крім того, 09.06.2021 між ОСОБА_1 (від імені та в інтересах якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини вищевказаного житлового будинку літ. «А», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за № 388.
Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. прийнято рішення № 58644180 від 09.06.2021 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 по 1/2 частині вищевказаного житлового будинку.
На теперішній час, власником вказаного нерухомого майна є ОСОБА_2 .
Земельна ділянка за вищевказаною адресою в установленому законом порядку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 або іншим фізичним чи юридичним особам у власність чи користування, в тому числі для будівництва, не передавалась, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не отримувались та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно речові права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровані.
ОСОБА_2 , зареєструвавши право власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , 21.06.2021 замовив у ФОП ОСОБА_4 виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , надавши на підтвердження свого права власності на вказаний об'єкт витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2021 за № 260713562.
У подальшому за заявою ОСОБА_4 та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) державним кадастровим реєстратором відділу у м. Кам'янці-Подільському районі та м. Кам'янці-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 10.08.2021 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:142:0021.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.04.2023, проведеного в рамках кримінального провадження № 42022102010000214 від 13.12.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:79:142:0021) по АДРЕСА_1 вільна від капітальної забудови, об'єктів незавершеного будівництва, споруд тощо.
Рішенням Київської міської ради від 25.08.2022 №4917/4958 «Про перейменування АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_4.
Державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок літ. «А» загальною площею 38,3 кв. м по АДРЕСА_1 , що проведена на підставі рішень державних реєстраторів №58497320, №58644180 здійснена у порушення вимог законодавства та підлягає скасуванню, а договори купівлі-продажу №388 від 09.06.2021, №387 від 09.06.2021 мають бути визнані судом недійсними.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) (в редакції на час проведення реєстрації) передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, за умови якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення (зокрема, реєстрація права власності на нерухоме майно в Бюро технічної інвентаризації).
Пунктом 42 Порядку № 1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Згідно матеріалів реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна №2374502580000 державна реєстрація права власності проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. на підставі довідки №1706 від 17.05.2021 та технічного паспорту №1287 від 17.05.2021, виданого ТОВ «Ніка ЛТД» на замовлення ОСОБА_1 .
Будь-які відомості, зокрема, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, в матеріалах вищевказаної реєстраційної справи відсутні.
Згідно інформації Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 16.11.2022, Департамент не видавав та не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та не приймав об'єкти будівництва в експлуатацію за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з електронною базою даних Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та даних Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва по АДРЕСА_1 не надавалися.
Згідно інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.12.2022 в реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві» відсутні відомості про документи щодо присвоєння житловому будинку поштової адреси АДРЕСА_1 .
Процедура присвоєння поштової адреси вказаному об'єкту нерухомого майна Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією не здійснювалася.
ОСОБА_2 05.08.2021 подано до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації заяву на присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна 05.08.2021, однак, у зв'язку з поданням неповного пакету документів, районною адміністрацією надано відмову.
На час здійснення державної реєстрації приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 38,3 кв.м по АДРЕСА_1 , вказана поштова адреса не присвоювалась об'єкту нерухомості.
За обставин не надання ОСОБА_1 документів, що відповідно засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості та підтверджуючих документів права власності на земельну ділянку, реєстрацію права власності житлового будинку літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м по АДРЕСА_1 на підставі лише технічного паспорту та довідки про показники об'єкта здійснено у порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та за відсутності обов'язкових документів, визначених п.п. 41, 42 Порядку № 1127.
Технічний паспорт є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об'єкта, та який свідчить про фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо). Він не є правовстановлюючим документом, а тому не може слугувати самостійною підставою для здійснення державної реєстрації.
Довідка, у свою чергу, складена на підставі проведеної технічної інвентаризації, також не є правовстановлюючим документом чи будь-яким іншим документом, який надає підстави для проведення реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомості.
Крім того, у вказаних документах зазначено, що нежитлова будівля побудована у 1961 році.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто він не може бути особою, яка здійснила будівництво даного об'єкту, а отже не був власником нерухомого майна в розумінні положень Закону.
Згідно вищезазначених матеріалів реєстраційної справи, на запит державного реєстратора Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», яке до 01.01.2013 здійснювало державну реєстрацію права власності на об об'єкти нерухомого майна на території міста Києва, листом від 27.05.2021 повідомило, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, житловий будинок по АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрований.
Відповідно до інформації Комунального підприємства Київської міської ради (КМДА) «Київське міське бюро технічної інвентаризації», яке до 01.01.2013 здійснювало державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна на території міста Києва, від 01.09.2022 встановлено, що згідно з даними реєстрових книг комунального підприємства за адресою в АДРЕСА_1 об'єкти нерухомого майна на праві власності не реєструвалися.
Таким чином, реєстрація за ОСОБА_1 права власності на майно в обхід закону та надання ОСОБА_1 державним органам документів, які не відповідають вимогам законодавства з метою введення держави в оману задля реєстрації права власності на нерухоме майно, не може свідчити про правомірне набуття майна у власність, а відтак є підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права на це майно
Отже, за відсутності законних підстав для здійснення державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок літ. «А» по АДРЕСА_1 , сама по собі державна реєстрація не свідчить про виникнення у нього прав власника на вказане нерухоме майно.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно речові права на земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_1 , на якій розташовано житловий будинок, за будь - якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровані.
Київська міська рада, як власник земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в установленому порядку ОСОБА_1 або іншим фізичним чи юридичним особам у власність чи користування, в тому числі для будівництва, земельну ділянку не передавала, правовстановлюючі документи на неї не отримувались.
Згідно інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 14.11.2022 встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 за даними Міського земельного кадастру не обліковується, за поданням Департаменту рішення щодо передачі (надання) вказаної земельної ділянки фізичним чи юридичним особам у власність (користування) Київська міська рада не приймала, право оренди чи власності на земельну ділянку не реєструвалося.
Таким чином, державну реєстрацію права власності за відповідачами на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 проведено на підставі рішень державних реєстраторів, які не відповідають вимогам законодавства, а тому відповідно до ст. 26 Закону є підстави для їх скасування.
Для забезпечення територіальній громаді м. Києва реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо комунальної земельної ділянки належним способом захисту порушених прав є усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсними правочинів та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.
Державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 є перешкодою в реалізації позивачем речових прав на земельну ділянку, оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно і відповідні відомості формально наділяють відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки та одночасно створюють перешкоди для реалізації своїх прав їх законному власнику - Київській міській раді.
Таким чином, враховуючи відсутність об'єкта нерухомого майна на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , для забезпечення територіальній громаді міста Києва реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо комунальної земельної ділянки, належним способом захисту порушених прав є усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсними правочинів та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.
Земельна ділянка площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:79:142:0021) по АДРЕСА_1 вільна від капітальної забудови та Київською міською радою жодній фізичній чи юридичній особі для будівництва не надавалась.
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не набули права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 в установленому законом порядку.
Як зазначалось вище, ОСОБА_1 не набував у власність на законних підставах житловий будинок літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м по АДРЕСА_1 .
У свою чергу, ОСОБА_2 не міг придбати житловий будинок літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м у тому числі шляхом укладання договорів купівлі-продажу з ОСОБА_1 .
Таким чином, оскаржувані в судовому порядку правочини, спрямовані виключно на створення позаконкурентних умов та підстав, направлених на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, оскільки порушують права та охоронювані законом інтереси держави в особі Київської міської ради, як органу, уповноваженого розпоряджатися землями територіальної громади міста Києва.
Отже, оскільки ОСОБА_1 не набував права власності на спірне майно, то не мав права у подальшому його відчужувати шляхом укладання договорів купівлі-продажу із ОСОБА_2 , у зв'язку з чим договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку літ. «А» від 09.06.2021 № 388 та договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку літ. «А» від 09.06.2021 № 387 підлягають визнанню недійсними у судовому порядку, як такі, що суперечать вимогам ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 60 цього Закону закріплено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Таким чином, реалізація правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, у тому числі спірною земельною ділянкою, належить органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Київська міська рада.
Голосіївська окружна прокуратура міста Києва зверталась до Київської міської ради із листом від 08.11.2022 № 10.51-43-7636вих-22, в якому повідомила про порушення вимог чинного законодавства та необхідності вжиття заходів реагування з метою усунення вказаних порушень інтересів.
Разом з тим, Київською міською радою зазначений лист передано на розгляд до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), яким 14.11.2022 надано відповідь, що Департаментом опрацьовуються питання стосовно вжиття заходів з захисту порушених прав територіальної громади міста Києва.
У подальшому, Голосіївська окружна прокуратура міста Києва звернулась до Київської міської ради з листом від 16.02.2023 № 43-1357вих-23 в якому повідомляла про порушення вимог чинного законодавства при використанні спірної земельної ділянки комунальної власності та щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру Київською міською радою у спірних правовідносинах.
Вказаний лист Київською міською радою передано на розгляд до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), яким надано відповідь, згідно якої встановлено, що заходи цивільно-правового характеру з метою усунення перешкод в розпорядженні земельної ділянки шляхом скасування незаконної реєстрації права власності Київською міською радою не вживалися.
Отже, незважаючи на факт проведення незаконної реєстрації права власності об'єкту нерухомості, Київською міською радою жодних заходів, у тому числі позовного характеру не вжито, що свідчить про невиконання останньою як уповноваженим органом покладених на неї функцій по захисту інтересів держави.
Нездійснення Київською міською радою захисту порушених інтересів держави у даному спорі є очевидним.
Вказана бездіяльність Київської міської ради є підставою для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура листом від 12.05.2023 повідомляла Київську міську раду про намір звернутися до Голосіївського районного суду міста Києва з вказаним позовом в інтересах держави, який отримано Київською міською радою.
Отже, прокурором була надана достатня можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо спірної земельної ділянки, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації та відновлення порушених інтересів держави.
Проте, Київська міська рада з позовом про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію та визнання недійсними правочинів не звернулась, що свідчить про нездійснення Київською міською радою повноважень по захисту державних інтересів.
Таким чином, вказане свідчить про нездійснення Київською міською радою повноважень по захисту державних інтересів, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред'явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.
З урахуванням викладеного подання цього позову беззаперечно становить державний інтерес, оскільки стосується суспільно значущих правовідносин.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла Київська міська прокуратура, становить 10736 грн., тобто судовий збір, сплачений за чотири вимоги немайнового характеру.
Просив:
усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ 22883141) у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:79:142:0021), шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02.06.2021, індексний номер 58497320 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на житловий будинок загальною площею 38,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;
усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ 22883141) у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:79:142:0021), шляхом визнання недійсним договору купівлі продажу 1/2 частини житлового будинку від 09.06.2021, укладеного між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 387;
усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ 22883141) у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:79:142:0021), шляхом визнання недійсним договору купівлі продажу 1/2 частини житлового будинку від 09.06.2021, укладеного між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 388;
усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ 22883141) у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:79:142:0021), шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.06.2021 індексний номер 58644180 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на житловий будинок загальною площею 38,3 кв.м по АДРЕСА_1 , припинивши вказане право ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку літ «А» по АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право 42407266) та 1/2 частину житлового будинку літ «А» по АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право 42407204).
стягнути судові витрати.
25.05.2023 постановлено ухвалу про забезпечення позову.
16.06.2023 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
09.11.2023 постановлені ухвали про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та про закриття підготовчого провадження.
Відповідач ОСОБА_1 своїм право на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
28.07.2023 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Корнієнко О.О. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що доводи позивача, про те, що ОСОБА_2 , зареєструвавши право власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , замовив 21.06.2021 у ОСОБА_4 виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд потребують доведення у рамках кримінального провадження № 12021100010002228 від 18.09.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2, 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2,3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2,3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, за яким ОСОБА_2 є підозрюваним.
Разом з тим провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому оскільки фактичні обставини є не доведеними і підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, подання керівником прокуратури позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію та визнання недійсними правочинів є передчасним.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс відповідач становить 10000 грн.
04.09.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, яку суд залишає без розгляду, з огляду на пропуск строку на її подання.
Київська міська рада надала пояснення, в яких просила задовольнити позовну заяву, проводити розгляд справи без участі її представника.
Прокурор Сердюк К.В. підтримала заявлений позов, підтвердила доводи, викладені в позовній заяві.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.05.2023 №333028148 02.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. прийнято рішення №58497320 про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень (з відкриттям розділу), згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2374502580000, номер запису 42274639).
Реєстрацію проведено на підставі довідки про показники об'єкта нерухомого майна від 17.05.2021 №1706 та технічного паспорта від 17.05.2021 № 1287, виданих ТОВ «Ніка ЛТД» на замовлення ОСОБА_1 .
Відповідно до листа Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.05.2021 згідно з даними реєстрових книг Бюро, житловий будинок по АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрований.
09.06.2021 між ОСОБА_1 (від імені та в інтересах якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини вищевказаного житлового будинку літ. «А», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за №387.
Також 09.06.2021 між ОСОБА_1 (від імені та в інтересах якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини вищевказаного житлового будинку літ. «А», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за №388.
09.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. прийнято рішення №58644180 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 по 1/2 частині вищевказаного житлового будинку.
21.06.2021 ОСОБА_2 замовив у ФОП ОСОБА_4 виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , надавши на підтвердження свого права власності на вказаний об'єкт витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2021 за №260713562
Відповідно до листа Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 01.09.2022 згідно з даними реєстрових книг комунального підприємства за адресою в АДРЕСА_1 об'єкти нерухомого майна на праві власності не реєструвалися.
Також зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 було електронне звернення від 26.05.2021 для підтвердження факту реєстрації права власності на нерухоме майно та оформлено замовлення №842, замовник приватний нотаріусам Кравець О.О.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 25.08.2022 №4917/4958 «Про перейменування АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_4.
Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадарстру у м. Києві від 01.09.2022 за заявою ОСОБА_4 та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) державним кадастровим реєстратором відділу у м. Кам'янці-Подільському районі та м. Кам'янці-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 10.08.2021 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:142:0021.
Відповідно до листа Голосіївської районної в місті Києві державною адміністрації від 14.11.2022 ОСОБА_2 05.08.2021 та 24.01.2022 було подано заяву на присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, однак, у зв'язку з поданням неповного пакету документів, районною адміністрацією надано відмову.
Згідно інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 14.11.2022 земельна ділянка по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:79:142:0021) за даними Міського земельного кадастру не обліковується, за поданням Департаменту рішення щодо передачі (надання) вказаної земельної ділянки фізичним чи юридичним особам у власність (користування) Київська міська рада не приймала, право оренди чи власності на земельну ділянку не реєструвалося.
Згідно інформації Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 16.11.2022, Департамент не видавав та не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та не приймав об'єкти будівництва в експлуатацію за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.12.2022 за електронною базою даних Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та даних Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва по АДРЕСА_1 не надавалися.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.04.2023, проведеного в рамках кримінального провадження № 42022102010000214 від 13.12.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:79:142:0021) по АДРЕСА_1 вільна від капітальної забудови, об'єктів незавершеного будівництва, споруд тощо.
16.05.2023 ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2, 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.
14.08.2023 затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021100010002228 від 18.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини друга, третя статті 215 ЦК України).
За загальним правилом частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В силу ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.
Разом з тим, частиною 3 даної статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
За ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.
Частиною 1 ст. 9 Земельного кодексу України встановлено, зокрема, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями територіальної громади міста;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Нормами ст. ст. 90, 95, 102-1 Земельного кодексу України визначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі та особи, які набули право користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
При цьому, згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Пунктом 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Законом України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на час реєстрації права власності на об'єкт нерухомості) передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів ; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва (ст. 5 Закону).
Визначення територій для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою (ч. 1 ст. 21 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Таким чином, для реалізації права на забудову відповідної земельної ділянки особа зобов'язана у встановленому законом порядку набути право власності або користування на неї.
Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (надалі - Порядок № 1127), передбачено, що він визначає умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до п. 40 Порядку № 1127 (в редакції на час проведення реєстрації) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону та цим Порядком.
Пунктом 41 Порядку №1127 (в редакції на час проведення реєстрації) визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подається вичерпний перелік документів, в тому числі документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалась в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник у поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Пунктом 42 Порядку №1127 (в редакції на час проведення реєстрації) визначено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на житловий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Частиною 5 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що адреса (крім реквізиту, визначеного п. 10 ч. 4 цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчих органам районних в місті рад.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час проведення реєстрації) у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ним особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а також їх внесення до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень'передбачено, що записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться у документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведено реєстраційні дії.
Положеннями ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей із Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Особливості державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, встановлені статтею 31 Закону.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність (ч. 1 ст. 31 Закону).
Разом з тим, пунктом 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (далі - Порядок № 1127) в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються:
1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
З огляду на викладене, рішення суду про визнання недійсним договору саме по собі не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав.
У разі визнання недійсним договору, що стало підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію прав.
Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним ЦК України право власності виникає з моменту його реєстрації.
Це відповідає позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 .
При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є передусім встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), а також у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 № 925/1121/17, від 17.04.2019 № 916/675/15, від 22.12.2021 № 917/1970/20, від 10.11.2021 № 911/2216/19, від 10.11.2021 № 916/1988/20, від 04.11.2021 № 725/3303/16-ц, від 04.11.2021 № 927/934/20, тобто є сталою правовою позицію касаційного суду.
Як зазначалось вище, 02.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. прийнято рішення № 58497320 про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень (з відкриттям розділу), згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2374502580000, номер запису 42274639).
Державна реєстрація права власності проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. на підставі довідки №1706 від 17.05.2021 та технічного паспорту №1287 від 17.05.2021, виданого ТОВ «Ніка ЛТД» на замовлення ОСОБА_1 , які були долучені до вказаної реєстраційної справи.
Разом з тим, суд зазначає, що технічний паспорт є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об'єкта, та який свідчить про фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо).
При цьому, технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, а відтак не може слугувати самостійною підставою для здійснення державної реєстрації.
Довідка, у свою чергу, складена на підставі проведеної технічної інвентаризації, також не є правовстановлюючим документом чи будь-яким іншим документом, який надає підстави для проведення реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомості.
Водночас, будь-які документи, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси в матеріалах справи відсутні.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно речові права на земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_1 , на якій розташовано житловий будинок, за будь - якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровані.
Отже, за відсутності законних підстав для здійснення державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок літ. «А» по АДРЕСА_1 , сама по собі державна реєстрація не свідчить про виникнення прав власника на вказане нерухоме майно.
09.06.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладені договори купівлі-продажу по 1/2 частини вищевказаного житлового будинку літ. «А», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за № 387 та № 388.
09.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. прийнято рішення №58644180 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 по 1/2 частині вищевказаного житлового будинку.
Судом встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 або іншим фізичним чи юридичним особам у власність чи користування, в тому числі для будівництва, не передавалась, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не отримувались та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно речові права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровані.
Крім того, така адреса як АДРЕСА_1 не присвоювалась, відомості про неї в реєстрі адрес у місті Києві відсутні.
Таким чином, право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виникало взагалі, як і сам спірний об'єкт не був створений (побудований) фізично.
Принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89)) передбачає, що відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 100)). Фактичне володіння нерухомим майном здійснюється шляхом оголошення в реєстрі права на нерухоме майно. Володіння, оголошення (як і будь-який факт) не можуть бути скасовані.
Право власності на спірний об'єкт саме як на об'єкт нерухомого майна не належало і не належить жодній особі.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що інститут реєстрації права власності - це за своєю суттю є підтвердження державою права власності на майно за відповідною особою. При цьому, держава наділена повноваженнями підтвердити таке право особи виключно у тому випадку, якщо ця особа набула майно у власність законно. Набуття особою у власність майна в обхід закону та надання державі документів, які не відповідають вимогам законодавства з метою ведення держави в оману задля реєстрації права власності на майно, не може свідчити про правомірне набуття особою майна у власність, а відтак є підставою для скасування відповідної державної реєстрації на це майно.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об'єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника землі (ч. 2 ст. 152 ЗК України).
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).
Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).
Однак, не допускається набуття права власності на споруджені об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, право власності на об'єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону, зокрема про набуття земельної ділянки окремо від об'єкта нерухомості, який на ній розміщений, чи про набуття такого об'єкта окремо від земельної ділянки, якщо таке набуття не допускається в силу закону (пункт 61 постанови від 22.06.2021 № 200/606/108 та пункт 179 постанови від 23.11.2021 № 359/3373/16-ц).
ОСОБА_1 , зареєструвавши право власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 38,3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2374502580000, номер запису 42274639), жодного речового права на спірну земельну ділянку не мав.
Оскільки ОСОБА_1 не набував права власності на спірне майно, то останній також не мав права у подальшому його відчужувати шляхом укладання договорів купівлі-продажу із ОСОБА_2 , а тому в останнього, жодного речового права на спірну земельну ділянку та житловий будинок також не виникло.
З урахуванням приведеного вище, суд приходить до висновку, що укладені договори купівлі-продажу часток житлового будинку, укладені між відповідачем ОСОБА_2 , як покупцем, з однієї сторони, та відповідачем ОСОБА_1 , як продавцем, з іншої сторони, вчинені з порушенням вимог закону, а тому підлягають визнанню недійсними.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, беручи до уваги всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог належними, допустимими доказами, а обраний ним спосіб захисту порушеного права відповідає приписам чинного законодавства України.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Разом з тим, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином, заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Голосіївського районного суду міста Києві від 25.05.2023 продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів, окремо з кожного, на користь платника Київської міської прокуратури за подання позовної заяви керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Халіна Олега Валерійовича в інтересах держави в особі Київської міської ради підлягає стягненню судовий збір в розмірі 12078 грн. за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, оскільки позовні вимоги були задоволені.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Халіна Олега Валерійовича в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити.
Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:79:142:0021) шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02.06.2021, індексний номер 58497320 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 38,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,1 га кадастровий номер 8000000000:79:142:0021) шляхом визнання недійсним договору купівлі продажу 1/2 частини житлового будинку від 09.06.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та зареєстрованого в реєстрі за №387.
Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:79:142:0021) шляхом визнання недійсним договору купівлі продажу 1/2 частини житлового будинку від 09.06.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 388.
Усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,1 га кадастровий номер 8000000000:79:142:0021) шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.06.2021 індексний номер 58644180 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 на житловий будинок загальною площею 38,3 кв.м по АДРЕСА_1 , припинивши вказане право ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку літ «А» по АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право 42407266) та 1/2 частину житлового будинку літ «А» по АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право 42407204).
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , окремо з кожного, на користь Київської міської прокуратури судовий збір в розмірі 6039 (шість тисяч тридцять дев'ять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в повному обсязі складено 14.02.2025.
Позивач: керівник Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Халін Олег Валерійович (місцезнаходження: м. Київ, вул. Антоновича, б. 107) в інтересах держави в особі Київської міської ради (місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, б. 36).
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ж. І. Кордюкова