Справа № 752/24393/24
Провадження №: 1-кп/752/1434/25
20 січня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ),
перекладача ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ) в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220490000661 від 16.02.2018 за обвинуваченням
ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пулате Жондорського району Бухарської області Республіки Узбекистан, громадянина Узбекистану, неодруженого, без постійного місця реєстрації та проживання на території України, раніше судимого Оболонським районним суд м. Києва від 22.06.2022 за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю 3 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, п.п. 1, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15 п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,
На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ), оскільки останній обвинувачується у вчиненні умисних, насильницьких, корисливих, особливо тяжких злочинів, які мають значний ступінь суспільної небезпеки. Мотивував тим що обвинувачений, будучи громадянином іншої держави, усвідомлюючи те, що за вчинення даного злочину у разі доведення його вини в суді законом передбачене найбільш суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що є достатні підстави вважати, що обвинувачений може спробувати здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З огляду на вказане просив продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Захисник з приводу заявленого прокурором клопотання поклався на розсуд суду, а обвинувачений не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ) строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ) обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, п.п. 1, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15 п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115, п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
Обвинуваченого 03.01.2024 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався обвинуваченому. Строк дії попередньої ухвали суду спливає 20.01.2024.
Зважаючи на характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, даних про його особу, який раніше судимий, не має постійного місця реєстрації та проживання на території України, ураховуючи розмір покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності винуватості, суд дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних, насильницьких, корисливих, особливо тяжких злочинів, які мають значний ступінь суспільної небезпеки, будучи громадянином іншої держави, усвідомлюючи те, що за вчинення даного злочину, у разі доведення його вини в суді, законом передбачене найбільш суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може спробувати здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Аналізуючи ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК Україні в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Так, ризиком того, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватись від суду є те, що він має громадянство іншої країни, а саме Республіки Узбекистан, та приїхавши на територію України, не отримав посвідку на постійне або тимчасове проживання на території України, не вчиняв дій щодо узаконення свого довготривалого перебування на території України, тобто не має наміру у подальшому залишитись в державі, тому у разі звільнення його з під варти, останній може вжити заходів щодо перетнути кордон України.
Крім цього, у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, з 05:30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі. Частина території України є тимчасово окупованою. Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією. Вказана обставина впливає на можливість контролю безперешкодного пропуску осіб через кордон із країною агресором, з якою можливість обміну інформацією в порядку міжнародного співробітництва унеможливлена.
Крім цього, перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_7 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані останньому кримінальні правопорушення, може здійснити дії, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, з метою зміни показань або безпідставної відмови від них, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, та експерта, знаючи їх анкетні дані та адреси роботи і проживання, шляхом тиску, підбурювання, вмовляння, залякування чи підкупу, що буде перешкоджанням здійсненню об'єктивного судового розгляду, як цього вимагають норми кримінально процесуального законодавства України.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного КПК України (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, ч. 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Щодо ризику впливу на експертів у провадженні, колегія суддів виходить з того, що висновки судових експертиз, які отримані у кримінальному провадженні є одними з ключових доказів, можуть бути знівельовані або ж знецінені у разі впливу на експерта задля надання свідчень на користь обвинуваченого.
Ризиком того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що, перебуваючи на волі, не маючи постійного місця роботи та джерела доходів, будучи іноземцем на території України, останній може вчинити інший особливо тяжкий, корисливий злочин для забезпечення своїх майнових потреб. Крім цього, встановлено, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 22.06.2022 ОСОБА_7 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення возі, що у свою чергу є ризиком, який передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, з огляду на суспільну небезпечність інкримінованих обвинуваченому дій, характер їх наслідків, колегія суддів вважає не безпідставним висновок про наявність високої ймовірності вчинення обвинуваченим зазначених позапроцесуальних дій з метою створення перешкод судовому розгляду або ж загрози суспільству.
Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід. Заявлені ризики на даний час не зменшились, та виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 , так як не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки останнього.
Враховуючи викладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, колегія суддів приходить до висновку, що менш суворі запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, взяття на поруки, застави чи домашнього арешту не є та не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам, оскільки лише перебування ОСОБА_7 під вартою зможе забезпечити запобіганню: можливості переховуватися від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне провадження, а також не зможуть забезпечити виконанню покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
При продовженні обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу колегія суддів також врахує особу останнього, який не має постійного місця проживання, не працює, не має міцних соціальних зв'язків, його вік, майновий стан, обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується, характер вчинення яких свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі, до норм закону, а також до цінності людського життя, її недоторканості, а саме вчинення особливо тяжких злочинів, які мають надзвичайно високий ступінь зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому. Наявність у кримінальному провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, а також те, що кримінальне правопорушення вчинене проти життя особи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїми рішеннями повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, колегія суддів врахує правову норму, передбачену п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до якої суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 193-197, 199, 372, 376, 384, 392-395 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ) задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», тобто до 21 березня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Контроль за виконанням ухвали в частині застосованих запобіжних заходів покласти на прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 .
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду першої інстанції до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3