Справа № 529/798/24
Провадження № 1-кп/529/49/25
іменем України
27 лютого 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря c/з - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції, матеріали об'єднаного кримінального провадження № 12020220420000013, 12020220420000106, 12021220420000005, 12022221090000122 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Жовтень, Сахновщинського району Харківської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
-вироком Сахновщинського районного суду Харківської області від 05.12.2019 за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.104,75 КК України звільненого з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 24.12.2024 звільненого від призначеного покарання за вироком Сахновщинського районного суду Харківської області від 05.12.2019 на підставі ч.2 ст.74 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 162 та ч.2 ст. 186 КК України
встановив:
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 направлено до Диканського районного суду Полтавської області згідно розпорядженням голови Верховного суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 “Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» згідно якого змінено територіальну підсудність судових справ Сахновщинського районного суду Харківської області на Диканський районний суд Полтавської області.
Згідно протоколу авторозподілу справа розподілена судді ОСОБА_1 02.09.2022 та прийнята до провадження.
Ухвалою суду від 05.12.2022 у підготовчому засіданні об'єднано кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.3 ст.185 КК України. Зупинено провадження відносно ОСОБА_5 до його звільнення з військової служби.
Ухвалою суду від 06.03.2023 зупинено провадження відносно ОСОБА_6 до його звільнення з військової служби.
Ухвалою суду від 15.07.2024 відновлено провадження відносно ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 10.09.2024 виділено в окреме провадження матеріали щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України. Також вказаною ухвалою виділене провадження об'єднано з кримінальним провадження відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Ухвалою суду від 22.10.2024 закрите кримінальне провадження № 12020220420000013 в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за епізодом таємного викрадення чужого майна 31.01.2020 у потерпілої ОСОБА_7 на суму 722,90 грн, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України з підстав втрати чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.
24.02.2025 до суду надійшов обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні № 12021220420000005 відносно ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України відповідно до якого дії ОСОБА_5 перекваліфіковані з ч.3 ст.185 на ч.1 ст.162 КК України.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив наступні кримінальні правопорушення.
Епізод 1
12.12.2019 близько 17 год неповнолітній ОСОБА_5 , перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , в якому знаходився з дозволу потерпілої, таємно, умисно, з корисливою метою та мотивом, з куртки потерпілої викрав 2600 грн, після чого з місця скоєння злочину зник та скористався викраденим на власний розсуд, а саме витратив кошти на власні потреби, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріального збитку на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.
Епізод 2
В середині березня 2020 року (точної дати не встановлено) близько 13 год неповнолітній ОСОБА_5 , перебуваючи на земельній ділянці ПрАТ «Сахновщинське ім.Ключки М.О.» неподалік с.Новодмитрівка Сахновщинського району Харківської області, з метою крадіжки чужого майна, таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з кузова вантажного автомобіля марки ГАЗ-53, який знаходився на земельній ділянці викрав три мішки добрива аміачної селітри, загальною вагою 150 кг, вартістю 3270 грн, після чого з місця скоєння злочину зник та скористався викраденим на власний розсуд, а саме продав свідку ОСОБА_9 , чим спричинив ПрАТ «Сахновщинське ім.Ключки М.О.» матеріальний збиток на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.
Епізод 3
26.03.2020 близько 20 год неповнолітній ОСОБА_5 , перебуваючи на території фірми ПрАТ «Сахновщинське ім.Ключки М.О.» за адресою: с.Сугарівське Сахновщинського району Харківської області, шляхом вільного доступу через неогороджену частину ферми, з метою крадіжки чужого майна, таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з території ферми викрав шість мішків посівного матеріалу ячменю «Геліус» загальною вагою 260,4 кг, вартістю 2708 грн. Після чого з місця скоєння злочину зник та скористався викраденим на власний розсуд, а саме продав свідку ОСОБА_10 , чим спричинив ПрАТ «Сахновщинське ім.Ключки М.О.» матеріальний збиток на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.
Епізод 4
21.12.2020 близько 17 год ОСОБА_5 , знаходився неподалік домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_11 . Реалізуючи протиправний умисел, у зв?язку з тим, що вхідну хвіртку йому ніхто не відчинив та не дозволив увійти на територію домоволодіння, бажаючи досягти протиправного результату, спрямованого на порушення недоторканості житла, умисно, діючи всупереч ст.30 Конституції України, що гарантує кожному громадянину право на недоторканість житла, протиправно, тобто без добровільної згоди власника ОСОБА_11 зайшов на територію її домоволодіння. В подальшому протиправно, без добровільної згоди ОСОБА_11 , таємно, шляхом відкриття навісного замка, за допомогою викрутки проник до приміщення сараю, що розташований на території вказаного домоволодіння.
Також продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 26.12.2020 близько 17:30 год бажаючи досягти протиправного результату, спрямованого на порушення недоторканості житла, умисно, діючи всупереч ст.30 Конституції України, що гарантує кожному громадянину право на недоторканість житла, протиправно, тобто без добровільної згоди власника ОСОБА_11 , таємно умисно, шляхом навісного замка за допомогою викрутки проник до господарського приміщення сараю, що розташований на території вказаного домоволодіння.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Епізод 5
18.02.2022 близько 23 год ОСОБА_5 , перебуваючи неподалік центральної площі с.Сахновщина Харківської області, а саме у дворі по АДРЕСА_1 , де розміщені гаражні приміщення, з мотиву заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров?я, з метою незаконного збагачення, умисно, підійшов до раніше знайомого ОСОБА_12 та реалізуючи свій злочинний намір, застосував до останнього удар долонею правої руки в область лівого ока, після чого ОСОБА_12 не втримавши рівноваги впав на спину на асфальтне покриття. Скориставшись тим, що останній знаходився у напівлежачому положенні, ОСОБА_5 наніс йому ступнею правої ноги взутої у кросівок декілька ударів в область тулуба, а саме по ребрах з обох боків. Надалі, використовуючи свою перевагу у фізичній силі ОСОБА_5 схопився обома руками за комір куртки ОСОБА_12 де помітив мобільний телефон марки Ergo B181 чорного кольору, IMEI 1 НОМЕР_1 , IME 2 НОМЕР_2 та речі, які не мають матеріальної цінності для потерпілого, а саме цигарки, якими ОСОБА_5 відкрито заволодів та втік у напрямку площі.
Після чого потерпілий ОСОБА_12 підвівшись направився в бік привокзальної площі та проходячи повз ліхтаря вуличного освітлення на перехресті доріг вул.Поштової та вул.Центральної смт.Сахновщина, дістав з кишені одну купюру номіналом 200 грн, після чого його одразу ззаду наздогнав ОСОБА_5 та наніс йому один удар кулаком правої руки в область лівого вуха та щелепи, після чого наніс декілька ударів кулаком правої руки по ребрам з лівої сторони. Від нанесених ударів ОСОБА_12 впав на асфальт на спину, а ОСОБА_5 різким рухом вирвав з рук потерпілого купюру номіналом 200 грн, тим самим повторно відкрито заволодів чужим майном, після чого покинув місце злочину та розпорядився вказаними речами на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріального збитку на загальну суму 580 грн.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, вчинене повторно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , в режимі відеоконференції, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнав повністю. Вказав, що дійсно усі епізоди, які йому інкрімінуються мали місце, він їх вчинив, свою вину визнає, розкаюється у вчиненому. Просив призначити мінімальне покарання.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, В матеріалах справи наявна заява про розгляд провадження у її відсутність (а.п.93 т.1)
Представник потерпілого ПрАТ «Сахновщинське ім.Ключки М.О.» в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином.
Потерпіла ОСОБА_13 не з'явилась, В матеріалах справи наявна заява про розгляд провадження у її відсутність (а.п.101 т.4)
Потерпілий ОСОБА_12 в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи наявна заява про розгляд провадження у його відсутність, претензій до обвинуваченого не має (а.п.28 т.3)
Законний представник ОСОБА_5 - служба у справах дітей Сахновщинської селищної ради в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, окрім визнання вини обвинуваченим, підтверджується сукупністю доказів.
По епізоду № 1 щодо викрадення грошових коштів у потерпілої ОСОБА_8 сторона обвинувачення та сторона захисту не наполягала на дослідженні усіх матеріалів досудового розслідування, у зв'язку із визнанням вини обвинуваченим, тому судом досліджено заяву обвинуваченого про видачу грошових коштів 200 грн, які були викрадені у потерпілої, постанову про визнання речовим доказом 200 грн (а.п.128 т.1) Як зазначив обвинувачений в судовому засіданні інші кошти в розмірі 2400 грн ним були повернуті під час досудового розслідування.
По епізоду № 2 та 3 щодо викрадення майна в ПрАТ «Сахновщинське ім.Ключки М.О.» вина ОСОБА_5 підтверджується: витягом з ЄРДР від 04.04.2020 про вчинення злочину за ч.2 ст.185 КК України, довідкою про розмір збитку товариству, протоколом огляду місця події з фототаблицею, висновком товарознавчої екпертизи, протоколом проведення слідчого експерименту (а.п.97-126, 144-148 т.1), копією зберігаючих розписок, постановою про визнання речовими доказами.
По епізоду № 4 щодо незаконного проникнення до іншого володіння ОСОБА_11 сторона обвинувачення та сторона захисту не наполягала на дослідженні усіх матеріалів досудового розслідування, у зв'язку із визнанням вини обвинуваченим, тому судом досліджено розписку потерпілої та постанови про визнання речовими доказами (а.п.118-120 т.4)
По епізоду № 5 щодо відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, вина ОСОБА_5 підтверджується витягом з ЄРДР від 22.02.2022, протоколом прийняття заяви від потерпілого, протоколом огляду місця події від 21.02.2022 з фототаблицею, протоколом проведення слідчого експерименту від 22.02.2022 з фототаблицею та іншими матеріалами в їх сукупності (а.п.1-108 додаток до т.3)
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що вони є достовірними, належними та допустимими, логічно узгодженими між собою та такими, які переконливо, поза розумним сумнівом, вказують на вчинення ОСОБА_5 інкрімінованих кримінальних правопорушень.
За таких обставин суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.162 та ч.2 ст.186 КК України.
Щодо клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження № 12020220420000013 від 10.01.2020 за ч.2 ст.185 КК України по епізоду крадіжки майна у потерпілої ОСОБА_7 у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлено протиправність діяння, то таке задоволенню не підлягає, оскільки ухвалою суду від 22.10.2024 розглянуто аналогічне клопотання та закрито кримінальне провадження № 12020220420000013 в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за епізодом таємного викрадення чужого майна 31.01.2020 у потерпілої ОСОБА_7 на суму 722,90 грн, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України з підстав втрати чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.
Щодо клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження № 12021220420000005 від 07.01.2021 за ч.3 ст.185 КК України по епізоду крадіжки майна у потерпілої ОСОБА_11 у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлено протиправність діяння, то таке задоволенню не підлягає, оскільки прокурором змінено обвинувачення в цій частині та перекваліфіковано дії обвинуваченого по цьому епізоду на ч.1 ст.162 КК України про що надано змінений обвинувальний акт.
Щодо клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження за ч.1 ст.162 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності згідно ст.49 КК України суд зазначає наступне.
Відповідно до санкції ч.1 ст.162 КК (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачено покарання у виді штрафа від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Згідно ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до кримінального проступку.
Пунктом 2 ч.1 ст.49 КК визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
У даному випадку закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.162 КК України мав би сплинути 26.12.2023
Проте ч.3 ст.49 КК вказує, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Як вбачається з матеріалів провадження та встановлено судом в ході судового розгляду, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України 18.02.2022, тобто до закінчення трирічного строку, визначеного п.2 ч.1 ст.49 КК України, тому перебіг такого строку перервався.
Обчислення трирічного строку давності у цьому разі слід обчислювати з дня вчинення нового злочину тобто з 18.02.2022, який сплинув 18.02.2025.
Відповідно до усталеної судової практики під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство чи судовий розгляд. При цьому суд має з'ясувати, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду.
Практика Верховного суду зводиться до того, що зупинення досудового розслідування чи судового провадження у зв'язку з розшуком підозрюваного/обвинуваченого саме собою не свідчить про ухилення від слідства чи суду. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України в такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення від органів досудового розслідування чи суду. Тобто мають бути наявні дві обставини, доведений факт ухилення від слідства чи суду, та наявність процесуального рішення (у якому цей факт зафіксовано) про зупинення провадження і вжиття відповідних заходів.
Докази ухилення ОСОБА_5 від суду відсутні. Дані про оголошення у розшук ОСОБА_5 відсутні, а зупинення судового провадження у зв'язку з перебуванням останнього в ЗСУ суд не оцінює як ухилення від суду.
Таким чином клопотання захисника в частині закриття кримінального провадження за ч.1 ст.162 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності згідно ст.49 КК України є обґрунтованим.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинили злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно із ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Також суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є нетяжким, тяжким злочином та кримінальним правопорушенням, їх кількість, спосіб їх вчинення, позиції потерпілих, які не мають матеріальних претензій до обвинуваченого, часткове повернення викраденого майна.
Відповідно до висновку досудової доповіді на обвинуваченого існує високий рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та високий рівень ймовірної небезпеки для суспільства, при цьому орган пробації вважає, що застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив крадіжки чужого майна у неповнолітньому віці (епізод 1,2,3), інші кримінальні правопорушення вчинені у повнолітньому віці (епізод 4,5), раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, відповідно до довідки сільської ради компрометуючих матеріалів немає, не працює.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому, в межах санкцій ч.2 ст.185, ч.1 ст.162, ч.2 ст.186 КК України із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України.
При цьому оскільки в діях обвинуваченого має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст.32 КК України і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією частиною статті Особливої частини КК України (у даному випадку дії ОСОБА_5 за епізодом 1,2,3 кваліфіковані за ч. 2 ст.185 КК України) тому суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією частиною статті Особливої частини КК України та призначає покарання, передбачене її санкцією.
Також суд враховує, що ОСОБА_5 був засуджений вироком Сахновщинського районного суду Харківської області від 05.12.2019 за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.104,75 КК України звільнений з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Проте ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 24.12.2024 ОСОБА_5 звільнений від призначеного покарання за вироком Сахновщинського районного суду Харківської області від 05.12.2019 на підставі ч.2 ст.74 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Відповідно до ч.3 ст.88 КК України особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або із звільненням від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, кримінальна протиправність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості.
Таким чином положення ст.71 КК України застосуванню не підлягають.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід по даному провадженню не обирався. Разом з тим ОСОБА_5 в рамках іншого кримінального провадження обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись статтями 369-371, 373-374, 392, 393, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.162, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
-за ч.1 ст.162 КК країни у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
-за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч.5 ст.74 КК України, з урахуванням ст.49 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного йому покарання за ч. 1 ст.162 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно норм ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Строк покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Речові докази:
-грошові кошти 200 грн, які вилучені в обвинуваченого та поміщені на зберігання до кімнати речових доказів Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області - повернути ОСОБА_8 ;
-три мішки зерна ячменю, які передані на зберігання представнику ПрАТ «Сахновщинське ім.Ключки М.О.» - повернути власнику ПрАТ «Сахновщинське ім.Ключки М.О.»;
-мішок аміачної селітри вагою 49,65 кг, який переданий на зберігання представнику ПрАТ «Сахновщинське ім.Ключки М.О.» - повернути власнику ПрАТ «Сахновщинське ім.Ключки М.О.»;
-б/в металевий навісний замок та зерно пшениці, що поміщено в полімерні мішки, вагою 111,1 кг, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_11 - повернути ОСОБА_11 .
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області, а обвинуваченим який перебуває під вартою з моменту отримання вироку суду.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча ОСОБА_1