Справа № 373/462/25
Провадження № 3/373/189/25
27 лютого 2025 року м. Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Лебідь В.В. розглянув матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Магнітогорськ Російської Федерації, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої; на утриманні діти 2009, 2014 р.н.; працюючої начальником зміни ТОВ «Костал Україна», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 допустила невиконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», що призвело до того, що її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 06.02.2025 на перерві у класі у Переяславській гімназії № 5 нецензурно висловлювався та штовхав однокласника ОСОБА_3 . Таким чином, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнала повністю, щиро розкаялась у вчиненні адміністративного правопорушення за наведених у протоколі обставин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП окрім визнання вини підтверджується й письмовими доказами в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 710008 від 11.02.2025; письмовими поясненнями свідків від 06.02.2025: рапортом інспектора сектору ювенальної превенції Відділу превенції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області Занєвської Л.В.; іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.
У діянні ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, що правильно кваліфікований як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Обставиною, що пом'якшує адміністративну відповідальність, є щире розкаяння.
Обставин, що обтяжували б відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, не встановлено.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Крім того, обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені у ст. 150 СК України, згідно з якою батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Накладаючи на особу, що вчинила правопорушення, адміністративне стягнення, суд бере до уваги вимоги ст. 33 КУпАП, а саме: характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, і вважає, що на винну слід накласти адміністративне стягнення у вигляді попередження, що буде достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нового адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 283-284 КУпАП,
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за якою накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Строк пред'явлення постанови до виконання складає три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ