Справа № 357/5576/21
Провадження № 2/357/1316/25
27.02.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Махненко Б. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 10 травня 2022 року провадження у справі було зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у Збройних Силах України, що переведені на воєнний стан.
26 лютого 2025 року судом за вх. № 10656 отримано клопотання відповідача ОСОБА_1 про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме просив суд приєднати до матеріалів справи довідку Форми 5 та витяг з наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), як докази, що підтверджують його перебування на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та є підставою для зупинення провадження по справі.
Суд вивчивши подане клопотання відповідача, дійшов наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що "межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі".
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19 (провадження № 61-5782св22) вказано, що:"22 серпня 2022 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини НОМЕР_2 від 08 серпня 2022 року № 2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі №753/19628/17.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, приймають участь у виконанні бойових завдань.
Звертаючись до суду з вказаним клопотанням, відповідач надав суду: копію довідки форми 5 за № 1750/682 від 25 лютого 2025 року, яка видана старшому лейтенанту ОСОБА_1 про те, що останній перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» в військовій частині НОМЕР_2 з 24.02.2025 року, за підписом командира військової частини НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_2 ; копію Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 56 від 20.02.2025; копію посвідчення офіцера Серії НОМЕР_3 .
Проте, надані відповідачем копії вищевказаних письмових доказів не підтверджують наявності підстав для продовження зупинення провадження у справі, оскільки з них не вбачається, що військова частина в якій відповідач перебуває на військовій службі переведена на воєнний стан, а відповідач виконує бойові завдання у зоні бойових дій, у зв'язку з чим не має можливості приймати участь у розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження по справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановлює ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, позицію Верховного суду, суд дійшов висновку, що відпали обставини за яких відповідач ОСОБА_1 не мав можливості брати участь у судових засіданнях по справі, суд дійшов висновку, що підстави для продовження зупинення провадження по справі відпали, а тому провадження у справі підлягає поновленню.
Частиною 3 ст. 254 ЦПК України провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
Керуючись ст. ст. 254, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Поновити провадження у цивільній справі за позовом за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Судове засідання у справі призначити на 24 березня 2025 року о 16 год. 00 хв. у залі суду № 2 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (м. Біла Церква, вул. Волонтерська, 7).
Про час і місце судового засідання повідомити учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О. І. Орєхов