Справа №293/1680/24
Провадження № 1-кп/293/101/2025
27 лютого 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_5 ,
захисника в режимі відео конференції ОСОБА_6
законного представника особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024060410000677 від 20.09.2024 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, інвалід ІІ групи з дитинства, раніше не судимий,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України
03.12.2024 року до суду надійшло клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні.
Зі змісту клопотання встановлено, що 20.09.2024 близько 06 год. 50 хв. ОСОБА_5 перебував у будинку АДРЕСА_1 .
У цей же день, час та місці, знаходячись у приміщенні однієї з кімнат вказаного будинку, за допомогою бумаги та соломи, яку поклав між постільною білизною, що знаходилася у шафі та сірників, підпалив папір та солому, чим вчинив підпал, внаслідок чого розпочалася пожежа, що розповсюдилася на все приміщення будинку, у зв'язку з чим вогнем знищено 60 кв.м. площі вказаного будинку, що належить ОСОБА_8 , та перебуває у користуванні ОСОБА_4 , а також майна останньої, а саме:
-телевізора торгівельної марки «Artel», моделі «А43KF5500», вартістю 9639 грн 20 коп,
-холодильника торгівельної марки «Еdlег», моделі «ED-230 DBW», вартістю 7283 грн 20 коп;
-холодильника торгівельної марки «Grunhelm», моделі «DDH-N177D91-X», вартістю 19 176 грн 80 коп,
-морозильної скрині торгівельної марки «Liberton», моделі «LCF- 200Н», вартістю 6803 грн 20 коп, що перебувало в середині домоволодіння, чим спричинив матеріальної шкоди на загальну суму 42 902 грн. 40 коп.
В подальшому, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник.
Вказані суспільно небезпечні діяння ОСОБА_5 містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та просив суд прийняти рішення про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Потерпіла в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення поданого прокурором клопотання. Також вказала, що ОСОБА_5 є її рідним сином. На час настання події проживали разом в буд. АДРЕСА_1 . Останній весь час говорив, що підпалить хату, кине у шафу жар, погрожував фізичною розправою ножем. Так, 20.09.2024 вона пішла вранці на роботу, та через деякий час їй повідомили працівники по роботі, що горить її будинок. Була викликана пожежна служба, яка не могла вже врятувати майно, яке повністю вигоріло. Як пояснював їй ОСОБА_5 , що причиною підпалу є те, що ОСОБА_4 відмовилась від його опікунства. Вказаним підпалом завдав їй великих матеріальних збитків. Перед цією подією також ОСОБА_5 підпалював старий хлів, сіно, вчиняв підпали по всьому селі.
В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив обставини, викладені в клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру. Пояснив суду, що спалив хату, в якій проживав разом з матір'ю ОСОБА_4 . До підпалу він завчасно підготовився: коли мати вранці 20.09.2024 пішла на роботу, він взяв солому з бумагою, підпалив сірниками, поклав під білизну в шафу, подмухав, щоб розгорілось і пішов в сторону с. Іванкова. Пояснив, що підпалив хату на зло матері, бо вона відмовилась від його опіки. Не заперечив щодо призначення йому примусового лікування.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в режимі відео конференції підтримав позицію свого підзахисного, вказавши що факт вчинення ним суспільно-небезпечного діяння знайшов підтвердження у судовому засіданні, однак, просив врахувати, що деяке пошкоджене майно, а саме: два холодильники та телевізор належали ОСОБА_5 .
Законний представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора, просила його задовольнити.
Факт вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України та вчинення його саме ОСОБА_5 , окрім пояснень останнього та потерпілої, також підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні письмових доказів, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20.09.2024 ОСОБА_4 з приводу умисного знищення майна, шляхом підпалу, а саме будинку АДРЕСА_1 її сином ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду місця події від 20.09.2024 проведеного за адресою: будинок АДРЕСА_1 , під час якого зафіксовано пошкодження вказаного будинку від дії вогню, внаслідок підпалу;
- висновком про причину пожежі від 20.09.2024, у якому вказано, що причиною пожежі є підпал;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 20.09.2024, яка вказала, що її син ОСОБА_5 психічно хворий та постійно погрожував їй фізичною розправою та підпалом її будинку з мотивів помсти. 20.09.2024 вона пішла на роботу о 04.40 год., а ОСОБА_5 залишився вдома. Перебуваючи на роботі ОСОБА_4 дізналася, що горить її домоволодіння, та одразу всіх повідомила про те, що це зробив її син ОСОБА_5 . Разом з цим, ОСОБА_4 вказала, що ОСОБА_5 не перший раз підпалює речі, та постійно їй погрожував, що вчинить підпал домоволодіння. Раніше вчинював підпали господарських приміщень сусідів, що проживають поблизу;
- висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/106-24/16463-ТВ від 07.11.2024;
- висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/106-24/16464-ТВ від 07.11.2024;
- висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/106-24/1643 6-ТВ від 07.11.2024;
- висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/106-24/16465-ТВ від 07.11.2024;
- висновком судової пожежо-технічної експертизи №890/2024-25 від 08.11.2024;
- висновком судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_5 від 27.11.2024;
- повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України від 28.11.2024.
Окрім цього, свідок ОСОБА_9 в судовому засідання надала покази, що працює директором Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області». У вересні 2024 року до центу надійшла інформація, що в с. Вільськ ОСОБА_5 здійснив підпал будинку, що був у користуванні ОСОБА_4 .
Також факт вчинення підпалу ОСОБА_5 підтверджується показами свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні вказала, що разом з потерпілою ОСОБА_4 працюють на одній роботі. У вересні 2024 року близько 7 год ранку, вона, проїжджаючи на велосипеді повз будинок АДРЕСА_1 , бачила, як горів будинок, в якому проживали ОСОБА_4 зі своїм сином ОСОБА_5 . Через декілька днів після пожежі вона випадково зустрілась з ОСОБА_5 в м. Житомирі та останній погрожував, що спалить і її будинок. До вказаної події ОСОБА_4 розповідала їй, що ОСОБА_5 раніше погрожував підпалити будинок, в якому вони проживали.
На підставі викладеного, оцінюючи зібрані та дослідженні у кримінальному провадженні докази у їхній сукупності, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.194 КК України - умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчинене шляхом підпалу.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №220-2024 від 15.10.2024 встановлено, що ОСОБА_5 під час інкримінованого йому діянні страждав на помірну деменцію з вираженими характерологічними змінами особистості внаслідок епілепсії з рідкими судомними нападами. В момент скоєння злочину не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 в даний час виявляє клінічні ознаки помірної деменції з вираженими характерологічними змінами особистості внаслідок епілепсії з рідкими судомними нападами. На даний час потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у виді його госпіталізації до психіатричного закладу (відділення) зі звичайним наглядом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.512 КПК України судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.
Частиною 2 ст.513 КПК України передбачено, що визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно з вимогами зі ст.92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
У силу ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку (ч.3 ст. 94 КК України).
Виходячи з роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності по справі обґрунтованого висновку експертів психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність, викликають потребу в застосування щодо неї таких заходів. Для об'єктивної оцінки ступеню небезпечності хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з'ясувати думку експертів, психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім з урахуванням висновків експертів та характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру.
При вирішенні питання про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру суд враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого суспільно-небезпечного діяння, дані про його особу, стан психічного здоров'я, думку учасників судового провадження, та вважає за необхідне застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
При визначенні виду і міри медичного характеру, суд враховує не тільки характер душевного захворювання та рекомендації експертів, але й те, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке відноситься до тяжких злочинів, яке завдало шкоду в особливо великих розмірах, а тому невжиття відносно ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру може спричинити загрозу спричинення безпосередньої або неминучої шкоди цій особі або іншим особам.
Окрім того, суд зазначає згідно п.6 Правил застосування примусових заходів медичного характеру в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.08.2017 року № 992 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2017 р. за № 1408/31276, примусові заходи медичного характеру застосовуються у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до місця проживання пацієнтів. Мережа спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги затверджується наказом Міністерства охорони здоров'я України.
Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати по справі відсутні. Арешт не накладався.
Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Відповідно до ст.124 КПК України процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку. Стягнення процесуальних витрат при застосуванні примусових заходів медичного характеру КПК України не передбачено. Тому процесуальні витрати, пов'язані з проведенням у кримінальному провадженні судових експертиз, не підлягають розподілу.
Керуючись ст. ст. 19, 92-94 КК України, ст. ст. 370, 372, 376, 505, 513, 516 КПК України, суд
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024060410000677 від 20.09.2024 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, у зв'язку із вчиненням ним суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Речові докази:
-обвуглені залишки деревини, які поміщені до чотирьох паперових конвертів - знищити,
-телевізор торгівельної марки «Artel», моделі «А43KF5500», холодильник торгівельної марки «Еdlег», моделі «ED-230 DBW», холодильник торгівельної марки «Grunhelm», моделі «DDH-N177D91-X», морозильну скриню торгівельної марки «Liberton», моделі «LCF- 200Н», залишити ОСОБА_4 , як власниці.
Роз'яснити, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її проголошення через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Головуюча суддя ОСОБА_11