Справа № 644/1597/25
Провадження № 3/644/614/25
26 лютого 2025 р. м.Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді Паляничко Д.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Костильова О.В.,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділу поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в СТОВ ім. Ватутіна, не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст.173-2 КУпАП України,
21 лютого 2025 року на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з відділу поліцейської діяльності № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області надійшов адміністративний матеріал за вих. № 750/119-85-92/01-2025 від 18.02.2025 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 ) про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП України (а.с. 14).
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 21.02.2025 справа № 644/1597/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 15).
24 січня 2025 року о 09 годині 55 хвилин ОСОБА_2 за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , вчинив по відношенню до своєї дружини ОСОБА_3 (надалі за текстом - ОСОБА_3 /потерпіла) домашнє насильство психологічного характеру, зокрема: умисно вдарив свою дружину, чим міг завдати шкоди фізичному здоров'ю ОСОБА_3 , чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Частиною 1 ст. 276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно з протоколу серії ВАД № 199744 про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено АДРЕСА_1 , що належить до територіальної юрисдикції Орджонікідзевського районного суду м. Харкова на підставі ст.276 КУпАП.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 399/0/15-23 від 20.04.2023 з 01.05.2023 змінено територіальну підсудність судових справ Шевченківського районного суду Харківської області - Орджонікідзевському районному суду міста Харкова.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи потерпілою особою, на виклик суду не з'явилася, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлялася, шляхом надсилання смс повідомлення на зазначений у матеріалах справи номер мобільного зв'язку (а.с. 17). Заяв, клопотань не надходило. Причини не прибуття не повідомила.
У судове засідання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з'явився, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся, шляхом надсилання смс повідомлення на зазначений у матеріалах справи номер мобільного зв'язку (а.с. 16). Заяв, клопотань не надходило. Причини не прибуття не повідомив.
Суд звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 199744 від 10.02.2025 (а.с.1) ОСОБА_1 повідомлено про судовий розгляд справи в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова, зазначене свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про наявне судове провадження, що підтверджується його особистим підписом у протоколі (а.с.1).
Суд наголошує, що інформація про час та дату судового розгляду справи розміщена на сайті Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за посиланням: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/, що дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності самостійно її переглянути.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (Рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» №3236/03 від 03.04.2008).
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. КУпАП).
Отже відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що сприятиме досягненню завдань, визначених ч.1 ст.245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ч. 2 ст. 277 та 38 КУпАП.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог статей 245, 280 та 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен надати належну оцінку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 07.12.2017 № 2229-VIII (надалі за текстом - Закон № 2229-VIII) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з Законом № 2229-VIII фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (матеріальний склад).
Суд звертає увагу, що у протоколі серії ВАД № 199744 від 10.02.2025 про адміністративне правопорушення не розкрито фізичного характеру домашнього насильства, оскільки описано діяння ОСОБА_1 , яке не визначене, як таке що має форму такого виду домашнього насильства (а.с.1). Зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення такі формулювання як: умисно вдарив потерпілу, чим міг завдати шкода її фізичному здоров'ю, не містить відомостей про те, що конфлікт між вказаними особами був зумовлений певним дискримінаційним ставленням до потерпілої ОСОБА_1 , а також мав на меті підтримання панівного становища стосовно потерпілої або був одним з епізодів у атмосфері домашнього насильства, що склалася між потерпілою та її чоловіком ОСОБА_1 .
Згідно з рапортом помічника чергового ОСОБА_4 від 24.01.2025, вбачається, що 24.01.2025 надійшов виклик від ОСОБА_3 про домашнє насильство, а саме, що її чоловік ОСОБА_1 б'є її(а.с. 3).
Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 24.01.2025 про притягнення до відповідальності її чоловіка, який вдарив її кулаком по голові, чим заподіяв їй головний біль та злякав її (а.с. 4).
З пояснень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є дружиною та потерпілою особою, вбачається, що 24.01.2025 близько 09 години 55 хвилин її чоловік, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, застосував до неї фізичну силу та пішов спати, а вона повідомила про це на 102 для допомоги (а.с. 5).
З пояснень ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що 24.01.2025 він перебував у стані алкогольного сп'яніння, між ним та дружиною відбулася сварка на побутовому підґрунті, під час якої ОСОБА_1 наніс удар кулаком по голові своїй дружині та пішов спати (а.с. 6).
Суд дійшов переконання, що нецензурні, образливі висловлювання та погрози на адресу особи не формують собою домашнє насильство. Так, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП є наявним лише у тому випадку, коли такі словесні образи, погрози, приниження тощо спрямовані на обмеження волевиявлення особи, і якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (матеріальний склад). Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі (матеріальний склад).
Отже, у справах про домашнє насильство обов'язково необхідно встановлювати, які саме негативні наслідки завдано фізичному або психічному здоров'ю постраждалої особи, внаслідок дій кривдника, з урахуванням положень Закону № 2229-VIII.
У зазначеному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення фактично не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, зокрема, у ньому не конкретизовано чи завдана взагалі шкода фізичному здоров'ю потерпілій ОСОБА_1 , хоча це прямо випливає з диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
У силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги рішення у цій справі, суд керується насамперед цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
З огляду на вищенаведене, з урахуванням практики ЄСПЛ та відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та того, що суд не наділений повноваженням збирати докази вини чи невинності особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, недоведений.
Згідно з ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши вказані вище документи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини події, суд дійшов переконання, що не доведено факт вчинення інкримінованого ОСОБА_1 діяння, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та його вину.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв'язку із чим провадження у цій справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності у діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, на підставі викладеного вище, керуючись ч. 1 ст. 173-2, 247, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Суддя Д. Паляничко