Справа № 139/287/24
Провадження № 2/139/96/24
27 лютого 2025 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.
з участю:
представника позивача адвоката Кришини А.М.,
секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,
розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 2011 року і мають двох спільних малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявляючи про фактичне припинення подружніх стосунків, формальне існування шлюбу та неможливість примирення з відповідачем позивачз позовом про розірвання шлюбу 11 квітня 2024 року звернулася до суду.
У відповідності до ч. 8 ст. 187 ЦПК України 12 квітня 2024 року суддею із Єдиного державного демографічного реєстру отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача в с. Малий Обухів Могилів-Подільського (раніше - Мурованокуриловецького) району Вінницької області.
Ухвалою від 12 квітня 2024 року (а.с. 18) позовну заяву прийнято до розгляду Мурованокуриловецького районного суду, відкрито провадження у справі та ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвала про відкриття провадження з копією позовної заяви та додатками до неї 12 квітня 2024 року були направлені для відома відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, не були вручені, оскільки адресат за місцем реєстрації відсутній (а.с. 21-22).
Ухвалою від 02 травня 2024 року (а.с. 23) справу призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 09 годину 27 травня 2024 року.
Ухвалу (про розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін) направлено позивачу та отримано нею 03 травня 2024 року (а.с. 28). 22 травня 2024 року від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, про підтримання позовних вимог в повному обсязі (а.с. 32).
Ухвала про розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін, ухвала про відкриття провадження з копією позовної заяви та додатками до неї були направлені для відома відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, не були вручені відповідачу, оскільки він за місцем реєстрації відсутній (а.с. 30-31). Вище вказані документи також було направлено відповідачу до застосунку Viber на зазначений у позовній заяві номер мобільного телефону (а.с. 25). Також повістку-повідомлення відповідачу розміщено на офіційному сайті суду (а.с. 27).
Відповідно до довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1079 «П» від 08.05.2024 (а.с. 29), відповідач ОСОБА_2 26 лютого 2022 року призваний по загальній мобілізації.
Ухвалою суду від 27 травня 2024 року (а.с.33-34) провадження у справі було зупинено до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
25 червня 2024 року від відповідача засобами поштового зв'язку надійшло клопотання (а.с. 36) про поновлення провадження у справі.
Ухвалою суду від 26 червня 2024 року (а.с. 41) поновлено провадження у справі, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справу було призначено до розгляду по суті на 15 липня 2024 року.
01 липня 2024 року відповідач ОСОБА_2 у суді знайомився з матеріалами справи (а.с. 44) і за результатами такого ознайомлення подав заяву (а.с. 46), в якій просив надати строк на примирення з позивачем строком на три місяці. Одночасно, 04 липня 2024 року засобами поштового зв'язку до суду надійшла підписана відповідачем 28 червня 2024 року заява про визнання позову (а.с. 47).
Ухвалою від 15 липня 2024 року (а.с. 54-55) задоволено клопотання відповідача і сторонам було надано строк для примирення терміном три місяці.
11 жовтня 2024 року провадження у справі було поновлено (а.с. 57-58) та призначено судове засідання з розгляду справи на 06 листопада 2024 року.
Судова повістка-повідомлення позивачу була направлена на вказану нею у позовній заяві електронну пошту (а.с. 60). Судова повістка для відповідача повернулася без вручення адресату, оскільки він відсутній за вказаною адресою (а.с. 62-63).
Ухвалою суду від 06 листопада 2024 року було зупинено провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
10 лютого 2025 року до Мурованокуриловецького районного суду через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кришиної А.М. про поновлення провадження у справі. Підставою названо факт, що відповідач ОСОБА_2 самовільно залишив військову частину і, відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 03 січня 2025 року, його виключено з грошового, речового та продовольчого забезпечення.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року (а.с. 83) провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу поновлено, справу призначено в судове засідання на 11-ту годину 27 лютого 2025 року.
Сторони в судове засідання не з'явилися. З врахуванням обставин, що участь в судовому засіданні приймає представник позивача, сама позивач попередньо подавала заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 32), а відповідачу достеменно відомо про наявність на розгляді в суді цієї справи, крім того, він подавав заяву про визнання позову і про розгляд справи без його участі (а.с. 47), а з 02 січня 2025 року вважається таким, що самовільно залишив військову частину (а.с. 79, зворот а.с. 79, а.с. 80), судом було ухвалено про розгляд справи без участі позивача та відповідача.
Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з врахуванням такого:
Зі свідоцтва про шлюб (копія на а.с. 13) слідує, що сторони із 25 вересня 2011 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, а із свідоцтв про народження (копії на а.с. 9, 11), - що мають спільних малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу за відсутності згоди одного з подружжя вже є таким, що буде суперечити його інтересам, виходячи з положень ч. 1 ст. 24 СК України.
Позивач у позовній заяві обґрунтувала свою вимогу про розірвання шлюбу фактичним припиненням подружніх стосунків, формальним існуванням шлюбу та неможливість примирення з відповідачем.
Представник позивача в судовому засіданні ствердила, що такі обставини продовжують існувати уже рік. Відповідач своєю поведінкою в сім'ї лякає дітей, а діями створює неможливість відновлення подружніх стосунків. Зокрема, після події, коли в травні 2024 року ОСОБА_2 заподіяв собі в присутності позивача та малолітніх дітей ножове поранення в область серця, а також коли в липні 2024 року діти вимушені були тікати від нього, позивач перестала віддавати йому дітей, а їх спілкування відбувається дуже рідко і лише в телефонному режимі. Наразі позивач з дітьми проживає в м. Києві, а відповідач вдруге вдався до СЗЧ і переховується.
Відповідач в одній зі своїх заяв по суті (а.с. 47) визнав позов.
На підставі викладеного, суд вважає, що цей шлюб вичерпав своє значення для сторін, він не відповідає принципам, встановленим законом і суспільством для такого союзу, а тому його необхідно розірвати.
Позивач просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_5 . Така вимога відповідає ст. 113 СК України, а тому має бути задоволена.
Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 7, 12, 259, 263- 265, 268, 275, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити. Розірвати шлюб, укладений 25 вересня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області за актовим записом № 74 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Після припинення шлюбу позивачу залишити прізвище ОСОБА_5 .
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: _________