2/130/125/2025
130/2147/24
"17" лютого 2025 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Верніка В.М.
із участю - секретаря судового засідання Коваль В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
ОСОБА_1 18.07.2024 року звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом із вимогами стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання як повнолітнього сина, який продовжує навчання у розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з моменту подання позову і до досягнення ним 23 років за умови продовження навчання; стягнути з ОСОБА_2 на його користь 2000 грн понесених витрат за надання професійної правничої допомоги; допустити рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця до негайного виконання; судові витрати покласти на відповідача по справі. У позовній заяві позивачем викладена наступна позиція. Вказав, що його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було зареєстровано 28.09.2013 року виконкомом Володіївецької сільської ради Барського району Вінницької області, за актовим записом №5. В теперішній час шлюб між ними розірвано рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04.03.2021 року у справі №130/2654/20. Після розлучення його батьків, він залишився проживати разом з матір'ю. Відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду у справі №2-1059/2009 його батько ОСОБА_2 сплачував аліменти на його утримання до досягнення ним повноліття, згідно виконавчого листа, виданого 20.08.2009 року Жмеринським міськрайонним судом, хоча існувала час від часу заборгованість. Наразі він досягнув повноліття, разом з тим, продовжує навчатися на першому курсі денної державної форми навчання, за спеціальністю "Медицина" Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Стаціонарне навчання розпочалося з 2023 року, на підтвердження чого додає договір про навчання у закладі вищої освіти №31м1/23 від 05.08.2023 року. Після досягнення ним повноліття батько ухиляється від його утримання та матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість, так як є працездатною особою, працює та отримує дохід, і відповідно до ст.199 СК України, він зобов'язаний утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчатися до досягнення ним 23 років. На сьогоднішній день його матеріально повністю забезпечує матір ОСОБА_3 , яка сплачує грошові кошти за його витрати та відповідно надає йому грошові кошти на інші його потреби та витрати, зокрема оплату за гуртожиток, проїзд до місця навчання, на придбання учбової літератури та учбового приладдя, у тому числі на спеціальний медичний огляд, використання в навчанні комп'ютерної техніки. Відповідач у справі добровільно не надає будь-якої матеріальної допомоги, необхідної для його навчання, окрім тієї суми, яку він востаннє перерахував три місяці тому до його повноліття, а він продовжуючи своє навчання на денній формі та ніякого іншого джерела доходів не маючи, не може поєднувати своє навчання з роботою, щоб матеріально себе забезпечувати. Його мати не в змозі повністю самостійно його утримувати, а враховуючи те, що відповідач не є інвалідом, знаходиться у працездатному віці, він зобов'язаний та має можливість утримувати свого повнолітнього сина, тобто його - ОСОБА_1 , який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, тому він змушений поставити питання про стягнення аліментів та звернутись до суду (а.с.1-4).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 12.08.2024 року відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі ОСОБА_3 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Як вбачається з розписки, що міститься в маткріалах справи (а.с.32) позивачу ОСОБА_1 16.08.2024 року вручено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 12.08.2024 року.
Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.35,36) 23.08.2024 року третій особі ОСОБА_3 вручено копію ухвали про відкриття провадження та 26.08.2024 року відповідачу ОСОБА_2 вручено копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви із додатками.
При цьому, клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні, а також інших заяв учасниками справи до суду не подано.
Відтак суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.8-9) вбачається, що відповідач у справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , та з третьою особою ОСОБА_3 перебував з 23.07.2005 року у зареєстрованому шлюбі, розірвання якого зареєстроване 27.02.2009 року.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.7) батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має повнолітній вік, є відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 .
Згідно витягу з реєстру Вінницької територіальної громади від 30.10.2023 року №2023/008816896 (а.с.10) позивач ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 .
З копії договору про навчання у закладі вищої освіти від 05.08.2023 року №31м1/23 (а.с.11-12) вбачається, що між Вінницьким національним медичним університетом ім. М.І. Пирогова та ОСОБА_1 , із участю законного представника - ОСОБА_3 укладено договір про навчання ОСОБА_1 у ВНМУ ім. М.І. Пирогова за денною формою здобуття освіти, за освітньою програмою "Медицина", для здобуття ступеня вищої освіти - магістр, за рахунок видатків державного бюджету, строком до 01.07.2027 року.
Згідно довідки КП "Жмеринкакомунсервіс" від 07.06.2024 року (а.с.14) до складу сім'ї позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , входить його матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З копій довідок від 07.06.2024 року №99 та від 07.06.2024 року №87 (а.с.17) вбачається, що ОСОБА_3 працює у Виробничому підрозділі "Моторвагонне депо Фастів-1" Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на посаді - касир квитковий (роз'їзний) 2 категорії, та загальна сума її доходу за період з грудня 2023 року до травня 2024 року склала 78626,87 грн.
Відповідно до копії виконавчого листа №2-1059/2009, виданого 10.09.2009 року Жмеринським міськрайонним судом, з ОСОБА_2 стягувались на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.08.2009 року до досягнення сином повноліття (а.с.19).
Суд визнає неналежним доказом додану позивачем копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 11.03.2021 року №8513 (а.с.20), оскільки предметом спору у справі не заявлено стягнення пені за прострочення їх сплати, зокрема для якого ці відомості могли мати значення, а також зважаючи, на те, що інформація в ньому міститься станом на 01.03.2021 року, тобто позивачем надано до суду відверто застарілу інформацію та її видача значно передує даті звернення позивачем до суду з даним позовом. При цьому суд зауважує, що будь-яка періодичність спілкування батька з дитиною, наявність заборгованості по сплаті аліментів не виключають обов'язку відповідача надавати утримання власній дитині, проте не є визначеними законом обставинами, що враховуються при визначенні розміру аліментів, які є предметом даного цивільного спору.
Решту вказаних доказів суд вважає належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Так, обставини, що наведені в обгрунтуванні позову, відповідачем ОСОБА_2 не заперечені та не спростовані ні в який спосіб.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив, що оспорюваний до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на ім'я позивача ОСОБА_1 розмір аліментів на його утримання, який має повнолітній вік та продовжує навчання, підлягає визначенню в розмірі у розмірі 1/7 частини від усіх його доходів щомісячно, визнаючи можливим та достатнім надання ним такого утримання в межах потреб сина на придбання канцелярських товарів, оплату проживання в гуртожитку, проїзду до навчального закладу за місцем його знаходження тощо, у сукупності із наданням тотожного утримання з боку матері згідно солідарного обов'язку обох батьків щодо його утримання, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Також визначений судом розмір оспорюваних аліментів не становить надмірного обтяження прав відповідача, не перевищуючи меж встановленого законом обмеження стягнення загалом не більше 1/2 частини заробітку платника.
Відповідно до положень ст.430 ЦПК України суд допускає рішення до негайного виконання в межах суми аліментів за один місяць.
За правилами ст.141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати із сплати судового збору за відповідною ставкою вимог майнового характеру фізичної особи, а саме в розмірі 1211,20 грн, від сплати якого за заявленим предметом спору звільнений позивач, та яка не підлягає іншому зменшенню, незалежно від розміру фактично задоволених позовних вимог.
Ухвалюючи рішення в частині вимог позивача про відшкодування витрат за надану правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до вимог ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 року в справі 820/479/18.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано лише їх попередній розрахунок (а.с.21).
Однак, стороною позивача не надано договору про надання правової допомоги та документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про відмову у стягненні даного виду судових витрат в розмірі 2000 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 3, 11-13, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, ст. 182, 183, 191, 198-200 СК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_1 ) на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканця АДРЕСА_3 ) аліменти на його утримання в розмірі 1/7 частини заробітку (доходу) платника щомісячно, починаючи з 18.07.2024 року до закінчення останнім навчання у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова, а саме до 01.07.2027 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь держави одноразово 1211 гривень 20 копійок судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Київ/м. Київ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, пункт 1.1.2).
У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця, тобто з 18.07.2024 року до 18.08.2024 року, - допустити до негайного виконання.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строків його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Вернік В.М.