Справа № 128/199/25
Іменем України
26 лютого 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності касира ФОП ОСОБА_1 , громадянки України:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,
Під час проведення фактичної перевірки магазину ФОП ОСОБА_1 , що в АДРЕСА_2 , 15.01.2025 о 09:53 год. ОСОБА_2 вчинила правопорушення, яке було виявлено при купівлі вакуумної пакувальної машини W 3310В вартістю 2 200 грн за готівку, дану розрахункову операцію не проведено через РРО (ПРРО), відповідний розрахунковий документ не створено та не видано, чим порушено п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями).
Своїми діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлена за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, при складанні якого ОСОБА_2 була присутня та з його змістом ознайомлена та копію якого отримала, про що і підписалася у даному протоколі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Документів на підтвердження поважних причин неявки до суду не надано.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За вказаних обставин, на підставі ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Так, згідно п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахуноквих операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 75.1, 75.1.3 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно п. 80.4 ст. 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Оглянувши надані суду матеріали, судом встановлено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 56 від 15.01.2025, який містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , зокрема і про те, що їй роз'яснено право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання тощо, в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 зазначила, що під час проведення розрахунку за придбаний товар фізично не встигла вчасно провести касову операцію; копією Акта (довідки) фактичної перевірки від 15.01.2025 № 820/02-32-07-05/253260446, відповідно до якого 15.01.2025 о 09 год 35 хв. проведено перевірку господарської одиниці інтернет-магазин, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , перевіркою встановлено, що при продажі вакуумної пакувальної машини W 3310 В по ціні 2 200 грн розрахункову операцію не проведено через ПРРО, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано, на час перевірки ПРРО відсутнє. При цьому зауваження до акта перевірки відсутні, з актом перевірки касир ОСОБА_2 ознайомлена, копію отримала.
Згідно ч. 1 ст. 155-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. За змістом ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, суб'єктом даного правопорушення можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , як особа, що здійснює розрахункові операції, є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши матеріали адміністративної справи, суд вважає доведеним, що своїми діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, що було допущено особою, яка здійснює розрахункові операції.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують його відповідальність, судом також не встановлено.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення ОСОБА_2 , обставини його вчинення, дані про її особу, суд дійшов висновку про можливість застосування щодо неї адміністративного стягнення у виді накладення штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_2 слід стягнути судовій збір у розмірі 605, 60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 280, 283, 294, ч.1 ст. 155-1 КУпАП, ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
Визнати винною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 гривні.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохіддержави судовий збір, що становить 605, 60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя: