Справа № 953/9367/24
н/п 1-кс/953/1408/25
"18" лютого 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000001144 від 07 жовтня 2024 року, про обрання запобіжного заходу відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, із середньою освітою, раніше не судимого, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, працюючого в ТОВ «ХФП Здоров'я» на посаді водія, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України
Встановив:
17.02.2025 старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000001144 від 07 жовтня 2024 року, звернувся до суду з клопотанням відносно ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В обгрунтування вказує, що СУ Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 07.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000001144 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.10.2024 близько 20.20, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем «VW Jetta», р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , рухався по вул. Нескорених в бік вул. Гвардійців Широнінців зі сторони просп. Тракторобудівників м. Харкова зі швидкістю близько 100 км/год.
Біля будинку № 29 вул. Нескорених в м. Харкові, ОСОБА_4 проявив неуважність, діючи необережно, не переконався в безпеці своїх дій і що вони не створять перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, своєчасно не зменшив швидкість руху, не зупинив керований ним автомобіль та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_9 , яка в цей час переходила проїжджу частину з лівої частини дороги на праву по ходу руху автомобіля, чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 .
Згідно з висновком судово-медичної експертизи, у зв'язку із дорожньо-транспортною подією 06.10.2024, у ОСОБА_9 , встановлені такі ушкодження:
- голови та шиї: множинні крововиливи під м?які мозкові оболонки з боку склепіння черепа в правій скроневій, лівій потиличній ділянках, на півкулях мозочка та у м?які покриви голови з боку їхньої внутрішньої поверхні; перелом правого великого рога під?язичної кістки; рана на обличчі справа; синець в правій очно-ямковій ділянці та на підборідді; садно на обличчі;
- тулуба: переломи хребта з розтрощенням 7-го грудного та 11 грудного хребця з ушкодженням спинного мозку; переломи правих та лівих лобкових та сідничних кісток; переломи правої та лівої ключиці; множинні прямі та непрямі переломи правих та лівих ребер; множинні розриви печінки та селезінки; множинні синці на правій молочній залозі та животі;
- кінцівок: повні ампутації правої (на рівні проксимального кінця великогомілкової кістки) та лівої (на рівні суглобової поверхні проксимального кінця великогомілкової кістки) нижніх кінцівок;
- переломи правої малогомілкової кістки на відстані 30см від підошовної поверхні стопи та правої великогомілкової кістки на відстані 35,5см від підошовної поверхні стопи з крововиливом у м?які тканини; розтрощення голівки лівої плечової кістки; переломи лівих променевої та ліктьової кісток; множинні розриви м?яких тканини правої та лівої гомілки; рана на лівому передпліччі; множинні синці та садна на кінцівках. Причиною смерті ОСОБА_9 стала множинна травма тіла.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи у даній дорожній обстановці водій автомобіля «VW Jetta», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній події шляхом виконання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, в діях водія автомобіля «VW Jetta», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією.
Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_4 виразилося в тому, що ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем «VW Jetta», р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , рухався по вул. Нескорених в бік вул. Гвардійців Широнінців зі сторони просп. Тракторобудівників м. Харкова зі швидкістю близько 100 км/год.
Біля будинку № 29 вул. Нескорених в м. Харкові, ОСОБА_4 проявив неуважність, діючи необережно, не переконався в безпеці своїх дій і що вони не створять перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, своєчасно не зменшив швидкість руху, не зупинив керований ним автомобіль та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_9 , яка в цей час переходила проїжджу частину з лівої частини дороги на праву по ходу руху автомобіля, та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
07.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного вказує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а тому просить обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід домашній арешт.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на існування ризиків, не заперечуючи щодо зміни місця домашнього арешту за фактичним місцем проживання підозрюваного.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення даного клопотання, однак вказували, що адреса проживання у підозрюваного інша і заборона спілкування з потерпілими може зашкодити відшкодуванню шкоди.
Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін кримінального провадження та дослідивши надані матеріали встановив, що в провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 07.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000001144 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
07.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри за ч.2 ст. 286 КК України: протоколом огляду місця ДТП від 06.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.12.2024; висновком автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-25/934-ІТ від 23.01.2025.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому, факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України за викладених у клопотанні обставин.
А тому, вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу. Заперечень з даного питання не надійшло.
Слідчий суддя станом на теперішній час враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчиняти незаконний вплив на свідків, потерпілих, що обґрунтовуються суворістю можливого покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується йому, обставинами вчиненого, даними по його особистості, та особливістю процедури допиту потерпілих та свідків в суді. Доводи щодо заборони спілкування з потерпілими не є обгрунтованими, оскільки питання відшкодування шкоди може бути вирішено і без безпосереднього спілкування з потерпілими.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Слідчий суддя враховує всі дані по особі підозрюваного, що він є громадянином України, із середньою освітою, раніше не судимий, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, працює в ТОВ «ХФП Здоров'я» на посаді водія, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 .
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обрання запобіжного заходу має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Запобіжний захід може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та відсутність заперечень з його боку щодо обрання даного запобіжного заходу.
За таких підстав, та з врахуванням того, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати запобіжний захід підозрюваному в межах заявленого клопотання та повноважень слідчого судді з даного питання, саме у вигляді домашнього арешту, і саме цей запобіжний захід є найбільш сприятливий, з врахуванням всіх обставин справи, працевлаштування підозрюваного та графіку його роботи, та забезпечений не порушувати інтереси як держави, так і учасників справи.
Таким чином, спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обрані та продовжені запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про можливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який заявлений у клопотанні та за відсутності заперечень з боку захисту.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Ухвалив:
Клопотання слідчого, погодженого прокурором про обрання запобіжного заходу - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою АДРЕСА_2 строком на 49 діб до 07.04.2025 року, у межах строку досудового розслідування та покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- в період часу з 20:00 до 06:00 наступного дня не залишати житло за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого або прокурора, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища, обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога», чи перебування у безпечному місці під час оголошення сирени «Повітряна тривога»;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та експертами щодо обставин справи у даному кримінальному провадженні,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Ухвалу направити для виконання до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного через слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 та прокурора Харківської обласної прокуратури, яка присутня в залі суду - ОСОБА_3 .
Встановити строк дії ухвали до 07.04.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1