Справа № 615/97/25
Провадження № 2/615/118/25
25 лютого 2025 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Токмакової А.П.,
секретаря судового засідання - Клименко Н.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Восток», про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,
встановив:
17.01.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 6,4636 в умовних кадастрових гектарах із земель колективної власності колишнього КСП «Восток» - агрофірми «Восток» на території Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , на підставі заяви матері ОСОБА_3 про прийняття спадщини відкрито спадкову справу №119/1997. Позивач та його брат ОСОБА_4 подали заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті батька, мати оформила спадкові права та отримала свідоцтво про право на спадщину.
Після смерті матері 04.04.2005 позивач подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщину, на підставі якої заведено спадкову справу №350/2005. Брат ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини після смерті матері, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву. Позивач оформив спадкові права після смерті матері та отримав свідоцтво про право на спадщину.
Вважає, що є єдиним спадкоємцем на майно померлих батька та матері, оскільки брат ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Звернувшись до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини на право на земельну частку (пай) у колишньому КСП «Восток» Валківського району Харківської області, що за життя належало ОСОБА_2 , після смерті якого спадщину прийняла ОСОБА_3 , але не оформила спадкові права, дізнався про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай), яким підтверджується, що батько має право на земельну частку (пай), не видавався.
На думку позивача, ОСОБА_2 за життя набув право на отримання у пайовому фонді земель агрофірми «Восток» земельної частки (паю), так як включений до уточненого переліку громадян-працівників та пенсіонерів колишнього реформованого КСП «Восток» - агрофірма «Восток», що мають право на земельну частку (пай), складений в уточнення Переліку, що є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю агрофірми «Восток» серії ХР №06-00-000661 під №512, але відсутність реєстрації сертифікатів у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), унеможливлює оформлення ним спадкових прав на це майно в нотаріальному порядку, що порушує його право на спадкування.
Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 20.01.2025 відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та роз'яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.
Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить задовольнити.
Представник відповідача - міський голова Скрипніченко В.В. надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника міської ради, просить прийняти рішення згідно закону на підставі наявних доказів.
Представник третьої особи - ТОВ «Агрохолдинг Восток» правом надання пояснень у встановлений судом строк не скористався.
У відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки відповідач визнав пред'явлений позов, суд враховуючи положення ч.3 ст.200 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Будь-які інші заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.05.1949 ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_5 , після чого їй присвоєно прізвище ОСОБА_5 , що підтверджується даними свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , актовий запис №9 від 01.05.1949.
Від шлюбу мають двох синів - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується даними свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , актові записи №23 від 06.08.1957 та №15 від 14.08.1950 відповідно.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис №76 від 12.12.1995.
Із довідки №131 від 07.02.2020, ОСОБА_2 на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , актовий запис №28 від 04.04.2005.
Рідний брат позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , актовий запис №11742 від 07.08.2008.
20.03.1996 у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №103 зареєстрований державний акт на право колективної власності на землю серії ХР №06-00-000661, відповідно до якого агрофірмі «Восток» передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва 4627,6 га землі.
Згідно з уточненим переліком громадян-працівників та пенсіонерів колишнього реформованого КСП «Восток» - агрофірма «Восток», що мають право на земельну частку (пай), що є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР №06-00-000661, ОСОБА_2 значиться під №512.
Зі змісту письмової консультації Валківської ДНК Харківської області №933/01-16/02-14 від 07.09.2024, 04.03.1977 відкрита спадкова справа №119/1997 рік щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі поданої дружиною ОСОБА_3 заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, яка зареєстрована 04.03.1997 в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №189. Сини спадкодавця ОСОБА_1 та ОСОБА_4 04.03.1997 подали заяви про неприйняття спадщини батька, які зареєстровані в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №129, 130 відповідно. Відомості про заповіт спадкодавця ОСОБА_2 відсутні. Спадкоємець за законом ОСОБА_3 04.03.1997 оформила спадкові права на 1/2 частки житлового будинку з будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та на грошові вклади і отримала свідоцтво про право на спадщину за реєстровим №479. Щодо іншого спадкового майна ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину не видавались. Витяги зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) у 1997 році не видавались у зв'язку з відсутністю Спадкового реєстру. Будь-які інші заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 чи про відмову від неї станом на 07.09.2024 до нотаріальної контори не надходили.
13.09.2005 Валківською ДНК Харківської області відкрита спадкова справа №350/2005 рік щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини, яка зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №700. Наявні відомості про заповіт спадкодавця за реєстровим №2, посвідчений 10.01.1999 Старомерчицькою селищною радою Валківського району, на ім'я дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_1 в рівних частках кожному. Син спадкодавця ОСОБА_4 подав заяву про відмову від спадщини матері на користь ОСОБА_1 , яка зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №699, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Будь-які інші заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 чи про відмову від неї станом на 07.09.2024 до нотаріальної контори не надходили.
ОСОБА_1 оформив спадкові права на майно матері ОСОБА_3 у спадковій справі №350/2005 рік та 06.10.2005 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим №1721 на житловий будинок з будівлями та земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 07.09.2024 свідоцтва про право на спадщину на інше майно спадкодавця ОСОБА_3 не видавались.
До складу майна, належного ОСОБА_2 , спадкоємцем якого була ОСОБА_3 , входить право на земельну частку (пай), уточнений розмір 6.4636 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми «Восток» (колишнього реформованого КСП «Восток») Богодухівського (Валківського) району Харківської області. Однак, право на земельну частку (пай) не стверджується сертифікатом, виданим Валківською РДА Харківської області на підставі розпорядження цієї адміністрації, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). Крім того, Відділом №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Харківській області 20.06.2024 надано інформацію №2200/327-24 про відсутність реєстрації державного акту на право власності на землю на ім'я ОСОБА_2 , а також про відсутність інформації про одержання ним сертифікату на право на земельну частку (пай) у землі агрофірми (раніше КСП) «Восток». Такий сертифікат відсутній та не наданий позивачем для оформлення спадщини.
В зв'язку з відсутністю документа, що стверджує право власності померлого ОСОБА_2 , спадкоємцем майна якого була його дружина ОСОБА_3 , а саме сертифіката на право на земельну частку (пай) розміром 6,4636 в умовних кадастрових гектарах у землі агрофірми «Восток», нотаріальна контора не може оформити в порядку переспадкування спадкові права на це майно.
Питання спадкування належного спадкодавцю ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) у землі агрофірми «Восток» має бути вирішене ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 , в порядку переспадкування в судовому порядку.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Ст.41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.
Ч.2 ст.14 Конституції України та ч.2 ст.1 ЗК України гарантується право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.
Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Об'єктом відносин спадкування виступають права та обов'язки спадкодавця у їх сукупності, що належали йому на момент смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Ч.1 ст.1276 ЦК встановлює, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.
Відповідно до пп.4.16 п.4 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Право власності на земельну ділянку, згідно положень ст.1225 ЦК України, переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст.2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
П.17 Перехідних положень ЗК України передбачає, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Слід зазначити, що ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», який згідно п.1 розділу II Прикінцевих положень набрав чинності з 1 січня 2019 року, внесені зміни до законодавчих актів України, зокрема у ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Згідно ч.2 ст.13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (в нинішній редакції) невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Відповідно до ст.3 Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
За положеннями ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності.
Згідно роз'яснень Міністерства юстиції України №19-32/319 від 21.02.2005, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку. В даному випадку звернутися з заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно за померлою особою мають право її спадкоємці.
Оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи, що незаконність набуття померлими права на спадкове майно судом не встановлено, позивач у справі є єдиним спадкоємцем за заповітом, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання права на земельну частку (пай), що входить до спадщини, яка залишилася після смерті батьків, так як досліджені докази свідчать про неможливість оформити спадщину в нотаріальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , право на земельну частку (пай) розміром 6,4636 в умовних кадастрових гектарах із земель колективної власності колишнього КСП «Восток» - агрофірми «Восток» на території Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 27.02.2025.
Суддя А.П. Токмакова