Справа № 615/330/25
Провадження № 1-кп/615/56/25
27 лютого 2025 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025222070000010 від 18.02.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красногорськ Сахалінської області, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
І. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.
16 лютого 2025 приблизно о 10 год 10 хв ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 знаходились за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на яких відповідно до ст. З Закону України «Про запобігання та протидії домашнього насильства», поширюється сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашнього насильству, де між ними виник конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин.
У цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_3 заподіяв один удар кулаком лівої руки в праве око потерпілого ОСОБА_5 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , згідно висновку експерта № 12-36/06/11-Важ/25 від 20 лютого 2025 року, на тілі ОСОБА_5 встановлено наступні тілесні ушкодження, а саме: садно в проекції тіла правої величної кістки, синець на розгинальній поверхні лівого плеча в середній третині, синець в поперековій області ліворуч.
Вищезазначені тілесні ушкодження утворились від локальної дії предмету (предметів), в момент спричинення ушкоджень котрий діяв як тупий твердий за механізмом удару, та/або здавлення, індивідуальні особливості поверхні, що травмує якого в ушкодженні не відобразились.
За ступенем тяжкості вищезазначені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно п.п. 2.3.2. «Б», п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
ІІ. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
25 лютого 2025 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення.
В угоді наведено формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій ОСОБА_3 з зазначенням статей Закону України про кримінальну відповідальність, що є тотожними до наведених в обвинувальному акті та повністю відповідають формулюванню обвинувачення.
ОСОБА_3 обвинувачується та визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
За змістом угоди ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у сформульованому прокурором обвинуваченні.
При укладанні угоди сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
При вирішенні питання щодо міри покарання обвинуваченому сторони погоджуються на те, що стосовно ОСОБА_3 наявна обставина, яка пом'якшує його покарання, а саме: щире каяття, а також наявна обставина, що обтяжує покарання стосовно обвинуваченого, а саме: вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах.
Сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.
В угоді зазначено, що потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 розуміють наслідки укладання та затвердження такої угоди згідно ст. 473 КПК України.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просила затвердити укладену угоду між потерпілим та обвинуваченим з огляду на її добровільність та відповідність вимогам закону.
Потерпілий у підготовчому судовому засіданні підтвердив добровільність укладеної ним угоди, відповідність такої угоди його інтересам, та просив затвердити угоду про примирення.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив добровільність укладеної ним угоди, відповідність такої угоди його інтересам, щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив затвердити укладену угоду.
ІV. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Судом встановлено, що угода про примирення відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.
Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України.
Відповідно до ст. 474 КПК України судом встановлена добровільність сторін при укладанні угоди, тобто їх дії не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
Згідно із ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено обставин, за яких суд відмовляє в затвердженні угоди.
Судом встановлено, що правова кваліфікація діяння обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України є правильною, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, за місцем мешкання характеризується позитивно.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах.
Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - проступку та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, не суперечать інтересам суспільства, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.
V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Запобіжний захід не обирався і підстав для його обрання не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 373-374, 376, 394, 468-469, 471, 473-475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про примирення від 25 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 42025222070000010 від 18.02.2025, яка укладена між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1