27 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 904/4463/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А. А. - головуючого, Булгакової І. В., Колос І. Б.,
за участю секретаря судового засідання - Рєзнік А. В.,
представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - не з'явився,
Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"» - не з'явився,
приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича - Косяк Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"»
про стягнення 12 393 110,02 грн,
за участю приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича,
У червні 2024 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"» (далі - АТ «Дніпропетровськгаз») звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича (далі - приватний виконавець).
Господарський суд Дніпропетровської області:
- в ухвалі від 04.07.2024 скаргу АТ «Дніпропетровськгаз» задовольнив частково, визнав неправомірною бездіяльність приватного виконавця у ВП № НОМЕР_1 щодо незупинення вчинення виконавчих дій у строки, встановлені ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», при примусовому виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 у справі № 904/4463/23 в частині стягнення заборгованості, яка виникла у січні 2022 року в сумі 2,32 грн, до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, в решті вимог скарги - відмовив;
- в додатковій ухвалі від 24.07.2024 заяву приватного виконавця про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з АТ «Дніпропетровськгаз» судових витрат у розмірі 25 000,00 грн на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції, задовольнив частково, стягнув з АТ «Дніпропетровськгаз» на користь приватного виконавця 12 500,00 грн, в решті вимог - відмовив.
Центральний апеляційний господарський суд у постановах від 05.11.2024 залишив без змін ухвалу суду першої інстанції від 04.07.2024 та додаткову ухвалу місцевого господарського суду від 24.07.2024.
Верховний Суд у постанові від 17.01.2025 залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції від 05.11.2024 та ухвалу суду першої інстанції від 04.07.2024, а в постанові від 23.01.2025 - залишив без змін постанову апеляційного суду від 05.11.2024 та додаткову ухвалу місцевого господарського суду від 24.07.2024.
Приватний виконавець звернувся до апеляційного суду із заявами про стягнення:
- 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з апеляційним переглядом ухвали суду першої інстанції від 04.07.2024;
- 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з апеляційним переглядом додаткової ухвали місцевого господарського суду від 24.07.2024.
Центральний апеляційний господарський суд у додаткових постановах від 03.12.2024 вказані заяви приватного виконавця задовольнив частково.
Стягнув з АТ «Дніпропетровськгаз» на користь приватного виконавця:
- 20 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з апеляційним переглядом ухвали суду першої інстанції від 04.07.2024;
- 5 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з апеляційним переглядом додаткової ухвали місцевого господарського суду від 24.07.2024.
Не погодившись з додатковими постановами апеляційного суду від 03.12.2024 АТ «Дніпропетровськгаз» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
30.01.2025 під час касаційного перегляду оскаржуваних додаткових постанов апеляційного суду приватний виконавець подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, крім іншого навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, згідно з яким розмір таких витрат становить 10 000,00 грн, докази понесення яких будуть надані Суду у законодавчо встановлені строки. Просив покласти такі витрати у наведеній сумі на АТ «Дніпропетровськгаз».
Верховний Суд у постанові від 13.02.2025 додаткові постанови суду апеляційної інстанції від 03.12.2024 залишив без змін. Судове засідання 13.02.2025 відбулось за участю адвоката приватного виконавця Косяк Н. В. в залі суду.
Вказану постанову приватний виконавець отримав 17.02.2025 через підсистему «Електронний Суд».
17.02.2025 приватний виконавець подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з АТ «Дніпропетровськгаз» 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із переглядом додаткових постанов апеляційного суду від 03.12.2024 в суді касаційної інстанції, яку Суд отримав 18.02.2025.
До вказаної заяви додав, зокрема: договір від 07.06.2024 № 11/24 про надання правової допомоги, укладений між приватним виконавцем та Адвокатським бюро «Наталії Косяк» (далі - адвокатське бюро); ордер на надання правової допомоги приватному виконавцю адвокатом Косяк Наталією Вікторівною в Касаційному господарському суді в складі Верховного Суду від 30.12.2024 серії АІ № 1781937; акт приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2025 № 03/25.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_1 (головуючої), Булгакової І. В., Колос І. Б. в ухвалі від 19.02.2025 призначив до розгляду заяву приватного виконавця про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у відкритому судовому засіданні на 27.02.2025.
21.02.2025 до Верховного Суду від АТ «Дніпропетровськгаз» надійшло клопотання, в якому висловлено прохання зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката приватного виконавця з посиланням на те, що:
- заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію співмірності;
- аргументи, доводи сторін, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог в касаційній скарзі та у відзиві на неї залишилися незмінними;
- інтереси приватного виконавця представляв той самий представник, який був обізнаний з деталями справи, що не потребувало великої кількості часу для підготовки, зокрема, відзиву на касаційну скаргу;
- такі послуги адвоката, як ознайомлення з касаційною скаргою, формування правової позиції приватного виконавця щодо відзиву на касаційну скаргу охоплюються послугою складання відзиву на касаційну скаргу на додаткові постанови апеляційного суду від 03.12.2024 і їх неможна вважати окремими послугами;
- витрати на послуги з підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення, формування пакету документів та виготовлення скан-копій для заяви про ухвалення додаткового рішення не підлягають відшкодуванню з огляду на правову позицію Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22;
- такі види послуг, як виготовлення скан-копій та направлення документів не потребують спеціальних знань в галузі права та не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги.
Також у названому клопотанні АТ «Дніпропетровськгаз» просило врахувати його статус об'єкта критичної інфраструктури, яке функціонує в умовах воєнного стану, та збитковий стан підприємства.
Згідно з розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.02.2025 № 32.2-01/265 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/4463/23 у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.02.2025 про відставку судді ОСОБА_1 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 вказану судову справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Ємець А. А. - головуючий, Булгакова І. В., Колос І. Б.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи заяви приватного виконавця, додані до неї документи, врахувавши клопотання АТ «Дніпропетровськгаз» про зменшення розміру витрати на правову допомогу, Верховний Суд вважає, що заява приватного виконавця підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
У ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
У ст. 59 Конституції України зазначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Чинне законодавство не містить заборони на користування професійною правничою допомогою учасниками справи під час звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного (приватного) виконавця.
Відсутні подібні обмеження щодо використання правничої допомоги і суб'єктами оскарження.
Згідно зі ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Отже, відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, а приватний виконавець як суб'єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах та за загальними правилами розподілу судових витрат, які визначаються нормами, що регулюють розподіл судових витрат та стосуються всіх видів судових витрат на будь-якій стадії процесу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 921/357/20).
У ст. 123 ГПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У ч. 1 ст. 124 ГПК України вказано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, неподання якого має наслідком відмови судом стороні у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до чч. 1- 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Ці витрати підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформації щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто за нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачена (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд, застосовуючи ч. 6 ст. 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (зокрема, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені чч. 5- 7, 9 ст. 129 ГПК України (зокрема, пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Як вбачається з заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, приватний виконавець просить стягнути з АТ «Дніпропетровськгаз» вартість наданих йому адвокатським бюро послуг у суді касаційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, зокрема відзив приватного виконавця на касаційну скаргу АТ «Дніпропетровськгаз» на додаткові судові рішення, заяву приватного виконавця про ухвалення додаткового судового рішення та додані до неї документи, Суд встановив, що клопотання щодо судових витрат заявник подав у порядку та в межах, визначених чинним законодавством, зокрема ч. 8 ст. 129 ГПК України. Крім того, убачається, що приватний виконавець дотримався вимоги щодо направлення копії цієї заяви та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи відповідно до вимог ч. 9 ст. 80 цього Кодексу. В аспекті застосування приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України та ст. 221 цього Кодексу Суд враховує, що акт приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2025 № 03/25 складений після ухвалення судом касаційної інстанції постанови від 13.02.2025.
Зі змісту доданого до заяви договору від 07.06.2024 № 11/24 випливає, що адвокатське бюро (виконавець) зобов'язалося надати приватному виконавцю (клієнту) послуги адвоката, спрямовані на юридичне супроводження питань, пов'язаних, зокрема, з оскарженням дій або бездіяльності приватного виконавця. Під правовою допомогою розуміється, зокрема, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів у судах. Гонорар адвокатського бюро за надані послуги є фіксованим, відповідає розумності та витраченому адвокатом часу з надання професійної правничої допомоги, та на стадії розгляду справи Верховним Судом становить 50 000,00 грн незалежно від кількості судових засідань і виплачується після підписання акта приймання-передачі наданих послуг (пп. 1.1, 1.2, 4.1, 4.2).
Водночас за доводами приватного виконавця у заяві сума витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції була зменшена до 10 000,00 грн за усним погодженням сторін договору від 07.06.2024 № 11/24.
За змістом акта від 17.02.2025 приймання-передачі наданих послуг адвокат надав послуги у суді касаційної інстанції загальною вартістю 10 000,00 грн (12 год), а саме:
1) ознайомлення з касаційною скаргою АТ «Дніпропетровськгаз» на додаткові постанови апеляційного суду від 03.12.2024 (2 год) із зазначенням того, що ці послуги надавалися в якості супутніх, а саме в якості підготовки до судового засідання, супроводження розгляду справи, та вартість включалася до вартості професійної правничої допомоги адвокатом Косяк Н. В. відповідно до умов договору від 07.06.2024 № 11/24;
2) формування правової позиції клієнта щодо відзиву на касаційну скаргу (2 год) на суму 2 500,00 грн;
3) складання відзиву на касаційну скаргу АТ «Дніпропетровськгаз» (6 год) на суму 2 500,00 грн;
4) направлення відзиву на касаційну скаргу з додатками з урахуванням наявності світла та інтернету у робочий час засобами Електронного суду представника приватного виконавця у підсистемі «Електронний суд» (1 год) із зазначенням того, що ці послуги надавалися в якості супутніх, а саме в якості підготовки до судового засідання, супроводження розгляду справи, та вартість включалася до вартості професійної правничої допомоги адвокатом Косяк Н. В. відповідно до умов договору від 07.06.2024 № 11/24;
5) підготовка адвоката до судового засідання у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судових засіданнях (1 год) на суму 2 500,00 грн;
6) участь адвоката Косяк Н. В. у судовому засіданні (1 засідання) на суму 2 500,00 грн.
Колегія судів зазначає, що подані приватним виконавцем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сукупності відповідають вимогам ст.ст. 73, 75- 79 ГПК України.
Разом з тим у чч. 4- 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України визначено випадки, коли суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат. Як зазначалося, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними у чч. 5- 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
У постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, як враховуючи чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
У таких випадках суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає таких витрат повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з касаційним переглядом додаткових постанов апеляційного суду від 03.12.2024, у вирішенні питання щодо витрат приватного виконавця у розмірі 10 000,00 грн, за наявності клопотання АТ «Дніпропетровськгаз» щодо зменшення суми судових витрат Суд, керуючись правилами, встановленими у ст. 129 ГПК України, дійшов висновку не покладати на АТ «Дніпропетровськгаз» усіх витрат приватного виконавця в сумі 10 000,00 грн.
У контексті зазначеного Суд враховує зміст акта приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2025 № 03/25, з якого вбачається, що послуги з ознайомлення з касаційною скаргою АТ «Дніпропетровськгаз» на додаткові постанови апеляційного суду від 03.12.2024 (1) та направлення відзиву на касаційну скаргу з додатками з урахуванням наявності світла та інтернету у робочий час засобами Електронного суду представника приватного виконавця у підсистемі «Електронний суд» (4) не мають фіксованої вартості та визначені як супутні послуги, надані в якості підготовки до судового засідання, супроводження розгляду справи, були включені до вартості професійної правничої допомоги адвокатом Косяк Н. В. відповідно до умов договору від 07.06.2024 № 11/24.
Щодо ж до послуги з формування правової позиції клієнта щодо відзиву на касаційну скаргу, то по суті ця послуга є складовою такої дії (послуги) як складання відзиву на касаційну скаргу, відповідно, адвокатське бюро помилково визначило послугу «формування правової позиції клієнта щодо відзиву на касаційну скаргу» (2) як окрему самостійну, а не як складову частину послуги «складання відзиву на касаційну скаргу» (3) (подібні висновки наведені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 19.01.2022 у справі № 910/789/21, від 20.05.2024 у справі № 910/14588/21, від 14.01.2025 у справі № 9141/1689/23).
Стосовно послуг з підготовки адвоката до судового засідання у Суді, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судових засіданнях (5); участь адвоката Косяк Н. В. у судовому засіданні (6), колегія суддів зазначає таке.
Зі змісту акта приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2025 № 03/25 вбачається, що вартість послуги з участі адвоката приватного виконавця в судовому засіданні 13.02.2025 визначена як з урахуванням витраченого адвокатом часу на таку участь у складі послуги з підготовки адвоката до судового засідання у Суді, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування (5), так і з огляду на участь представника в одному судовому засіданні (6), що не відповідає умовам договору від 07.06.2024 № 11/24, відповідно до якого розмір гонорару визначається, виходячи з єдиного критерію для визначення суми, яка підлягає до сплати - кількість витрачених годин на надання відповідної послуги і не залежить від кількості судових засідань.
Суд враховує, що згідно з протоколу судового засідання від 13.02.2025 загальний час очікування адвоката на судове засідання та його безпосередня участь у ньому становила 22 хв. (11 хв. - очікування початку судового засідання та 12 хв. - участь в судовому засіданні), з урахуванням чого витрачений час адвоката на підготовку до судового засідання, дорогу до Суду та у зворотному напрямку з великою часткою вірогідності становив одну годину (5) як визначено в акті приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2025 № 03/25.
На підставі наведеного, ураховуючи клопотання АТ «Дніпропетровськгаз» про зменшення витрат на правничу допомогу в тому обсязі, що узгоджується з наведеним в цій додатковій постанові, Суд дійшов висновку, що понесені приватним виконавцем витрати на професійну правничу допомогу адвоката повною мірою не відповідають критеріям визначення та розподілу судових витрат, тому підлягають лише частковому покладенню на АТ «Дніпропетровськгаз» та відшкодуванню за його рахунок у розмірі 5 000,00 грн (за складання відзиву на касаційну скаргу (3) та підготовку адвоката до судового засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні (5), яке відбулося 13.02.2025).
Підсумовуючи, Верховний Суд зазначає, що заява приватного виконавця про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню в сумі 5 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 904/4463/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2, код 03340920) на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, корп. 1, оф. 2, код НОМЕР_2) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
3. В іншій частині у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича відмовити.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А. А. Ємець
Судді: І. В. Булгакова
І. Б. Колос