вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" лютого 2025 р. Справа № 910/10624/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Євсікова О.О.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Гронь М.А.
від відповідача: Півторак І.В. (у режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 (дата складання та підписання повного тексту рішення: 22.11.2024) (суддя Чинчин О.В.)
у справі № 910/10624/24 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс"
про стягнення заборгованості в розмірі 3 100 000,00 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Привільне" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 3 100 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № ЛТР-ГНС-03042023 поставки нафтопродуктів від 03.04.2023 (далі - Договір) щодо своєчасної поставки товару та повернення попередньої оплати.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 у справі № 910/10624/24 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду мотивовано тим, що обов'язок відповідача з поставки товару не настав, а строк дії Договору не закінчився, відтак, відсутні правові підстави для повернення суми попередньої оплати.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва 20.11.2024 у справі № 910/10624/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Привільне" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 11, 202, 205, 207, 208, 509, 626, 627, 638, 639, 664, 712, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174, 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), п. 15.1, 16.1.4, підп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне".
Зокрема, скаржник зазначає, що договір між сторонами є неукладеним, оскільки не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, а відтак, отримані відповідачем кошти є безпідставно набутими.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Євсікова О.О., Владимиренко С.В.) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 у справі № 910/10624/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 у справі № 910/10624/24; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 у справі № 910/10624/24 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.02.2025 об 11:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 14.02.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позиції учасників справи
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити в її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що з боку відповідача відсутні порушення умов Договору, оскільки строк поставки нафтопродуктів не настав.
Явка представників учасників справи
У судовому засіданні 25.02.2025 взяли участь представники позивача (в залі суду) та відповідача (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).
У судовому засіданні представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Відповідно до умов договору № ЛТР-ГНС-03042023 поставки нафтопродуктів від 03.04.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Привільне" як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" як постачальником (Договір), постачальник взяв на себе зобов'язання передати в погоджені строки нафтопродукти, а покупець - прийняти і оплатити на їх умовах, викладених у Договорі і додатках до нього.
Згідно з п. 1.2 Договору постачання товару відбувається:
1.2.1. Залізничним транспортом: за умови отримання заявки від покупця і підписання сторонами відповідного додатку до цього Договору. Кількість товару, що вказана в одному додатку, є партією товару.
1.2.2. Автомобільним транспортом: за умови отримання заявки від покупця та підтвердження постачальника про здійснення поставки у вигляді рахунку на ім'я та адресу покупця. Кількість товару, що вказана у підтвердженій постачальником заявці, є партією товару.
У п. 1.3, 1.4 Договору погоджено, що номенклатура товару, його кількість і ціна встановлюються сторонами за погодженням у залежності від виду транспорту або в додатках до цього Договору, або у підтверджених постачальником заявках покупця, і вказуються в розрахункових документах та/або у відвантажувальних документах (рахунках-фактурах, видаткових накладних тощо) на товар.
Товар за цим Договором поставляється партіями. Під партією сторони розуміють кількість товару, що вказана у додатку. Одиниця виміру кількості товару, що поставляється за даним Договором, визначається в додатках або у підтверджених постачальником заявках - літри/тони. Загальна кількість товару, що поставляється покупцю за цим Договором, визначається сукупною кількістю всіх партій товару. Вартість кожної окремої партії товару визначається сторонами у відповідних додатках на кожну окрему партію товару. Загальна вартість товару, що постачається за даним Договором (сума Договору), визначається сумою вартості всіх партій товару.
Пунктом п. 2.1 Договору передбачено, що кожний додаток (у випадку постачання товару залізничним транспортом) та обмін між сторонами заявкою та рахунком (у випадку постачання товару автотранспортом) є окремим правочином, укладеним у рамках даного Договору згідно діючого законодавства України. Кожний наступний правочин не відміняє та не призупиняє дію попередніх правочинів ні повністю, ані в частині, якщо в ньому не передбачено інше. Усі додатки, укладені сторонами до цього Договору, що були підтверджені постачальником, протягом всього терміну дії даного Договору є його невід'ємною частиною.
У п. 4.1 Договору встановлено, що товар поставляється погодженими партіями, згідно із заявками покупця на поставку відповідної партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо вона була надана письмово (поштою або електронною поштою, що вказані у розділі 7 Договору, з урахуванням умов п. 13.7 Договору) з підписом і печаткою уповноваженої особи з боку покупця. Якщо заявка погоджується постачальником, то на кожну окрему партію товару, що поставляється за даним Договором, у залежності від виду транспорту сторони укладають у письмовій формі або додатки з підписами і печатками сторін (якщо поставка відбувається з використанням залізничного транспорту), або постачальник направляє рахунок-фактуру на адресу покупця (якщо поставка відбувається з використанням автотранспорту). Оформлені належним чином додатки та підтверджені постачальником заявки є невід'ємною частиною цього Договору. У випадку розбіжностей між заявкою по формі додатку № 1 до цього Договору та додатком, який був підписаний сторонами на підставі цієї заявки, сторони керуються умовами відповідного додатку, які мають пріоритетне значення над заявкою. Постачальник має право відмовити у погодженні заявки, про що він повідомляє покупця протягом 3 банківських днів із моменту отримання заявки покупця.
Відповідно до п. 4.2 Договору зобов'язання постачальника по поставці товару в рамках Договору виникає після підписання сторонами відповідного додатку до даного Договору або підтвердження заявки покупця шляхом направлення рахунку на адресу покупця (у випадку використання автотранспорту), в яких сторони фіксують номенклатуру товару, конкретний об'єм партії товару та її ціну. Поставка партії товару в межах граничних показників (мінімальний і максимальний об'єм поставки або процент відхилення, визначений цим Договором, є поставкою товару належної кількості.
Пунктом 5.8 Договору погоджено, що за результатами поставки товару сторони підписують акти прийому-передачі товару, які складаються постачальником. Акти прийому-передачі товару формуються на підставі даних про кількість товару, зазначених в актах наливу, залізничних накладних, товаротранспортних накладних, накладних тощо, відповідно до обраного базису поставки товару. Датою підписання актів прийому-передачі товару є дата, вказана у зазначених документах.
Акти прийому-передачі товару складаються постачальником і направляються покупцеві протягом 3 (трьох) календарних днів з дати відвантаження товару.
У термін не пізніше 5 робочих днів з моменту одержання покупцем видаткових документів на товар (видаткових накладних та/чи актів приймання-передачі тощо), покупець зобов'язаний підписати видаткові документи на товар. Якщо протягом терміну, зазначеного в даному пункті, покупець не направив постачальнику підписані видаткові документи або вмотивовані зауваження до них, документи вважаються погодженими сторонами і прийняті покупцем, що не звільняє покупця від обов'язку передати підписані зі своєї сторони видаткові документи на товар. Допускається підписання актів прийому-передачі шляхом обміну факсимільними копіями з наступним підписанням оригіналів протягом 5 (п'яти) робочих днів.
У випадку відмови покупця від підписання актів прийому-передачі товару, доказом поставки товару є транспортні документи, а датою поставки товару вважається дата відвантаження товару, зазначена в транспортних документах. Якщо покупець відмовляється від підписання актів прийому-передачі товару у випадку відвантаження товару на умовах EXW, то поставка товару вважається такою, що не відбулася за виною покупця. При цьому покупець зобов'язаний компенсувати постачальнику усі пов'язані із цим збитки.
Згідно з п. 6.1 Договору покупець зобов'язується оплатити товар на умовах 100 % попередньої оплати повної вартості Договору.
На виконання умов Договору позивачем перераховано на користь відповідача грошові кошти в розмірі 2 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 349 від 28.04.2023.
Також, позивачем перераховано на користь відповідача грошові кошти в розмірі 1 100 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 752 від 27.09.2023 на суму 600 000,00 грн із зазначенням платежу: "передплата за диз.паливо зг. договору №ЛТР-ГНС-27092023 від 27.09.2023 року", та платіжною інструкцією № 00851 від 31.10.2023 на суму 500 000,00 грн із зазначенням платежу: "передплата за диз.паливо зг. Договору №ЛТР-ГНС-30102023 від 30.10.2023 року", довідкою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" № КНО-52.5.2.1/339 від 28.08.2024.
Листом від 25.07.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 25/07/2024-2 від 25.07.2024 про повернення попередньої оплати у загальному розмірі 3 100 000,00 грн, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 25.07.2024, накладної, роздруківкою з офіційного вебсайту АТ "Укрпошта".
Звертаючись із позовом у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Привільне" послалось на те, що відповідач не здійснив поставку товару та не здійснив повернення попередньої оплати в повному обсязі.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що грошові кошти в розмірі 1 100 000,00 грн були перераховані не на виконання умов Договору, що визначений в якості підстави позову, та у відповідача не виникло зобов'язання з поставки товару.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно зі ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 656 ЦК України).
Згідно з положеннями частини першої статті 662 та статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Як обґрунтовано встановлено господарським судом першої інстанції, між сторонами було укладено договір № ЛТР-ГНС-03042023 поставки нафтопродуктів від 03.04.2023, на виконання якого позивачем сплачено на користь відповідача спірні кошти в якості передоплати, що підтверджується, в тому числі, наявними в матеріалах справи податковими накладними № 2 від 27.09.2023, № 3 від 28.04.2023 та № 28 від 31.10.2023, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.04.2023.
Тобто, судом встановлено, що зі спірних господарських операцій позивачем виписано відповідачу податкові накладні та сплачено податок на додану вартість у доход Державного бюджету України, а відповідачем сформовано податковий кредит. При цьому, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ним подавались уточнюючі декларації щодо безпідставного нарахування податкового кредиту за оспорюваними накладними.
Як правильно зазначено місцевим господарським судом, наявність помилок у даті та номері договору у графі "призначення платежу" не спростовує, що грошові кошти були сплачено на виконання договору № ЛТР-ГНС-03042023 поставки нафтопродуктів від 03.04.2023, з врахуванням також і того, що інших договорів поставки нафтопродуктів між сторонами не укладалося.
Згідно з п. 12.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і проставлення печаток сторін і діє по "31" грудня 2023 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених цим Договором і додатками до нього, якщо їх виконання розпочалося чи повинно було розпочатись до закінчення дії цього Договору. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до закінчення дії даного Договору жодна із сторін не заявить про необхідність розірвання або зміни Договору.
Повідомлень щодо закінчення дії Договору, в тому числі і вимоги позивача про повернення передоплати, матеріали справи не містять.
Таким чином, судом обґрунтовано встановлено, що укладений між сторонами договір поставки нафтопродуктів є чинним.
Як зазначено вище, відповідно до п. 1.4 Договору товар за цим Договором поставляється партіями. Під партією сторони розуміють кількість товару, що вказана у додатку. Одиниця виміру кількості товару, що поставляється за даним Договором, визначається в додатках або у підтверджених постачальником заявках - літри/тони. Ззагальна кількість товару, що поставляється покупцю за цим Договором, визначається сукупною кількістю всіх партій товару. Вартість кожної окремої партії товару визначається сторонами у відповідних додатках на кожну окрему партію товару. Загальна вартість товару, що постачається за даним Договором (сума Договору), визначається сумою вартості всіх партій товару.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що товар поставляється погодженими партіями, згідно із заявками покупця на поставку відповідної партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо вона була надана письмово (поштою або електронною поштою, що вказані у розділі 7 Договору, з урахуванням умов п. 13.7 Договору) з підписом і печаткою уповноваженої особи з боку покупця. Якщо заявка погоджується постачальником, то на кожну окрему партію товару, що поставляється за даним Договором, в залежності від виду транспорту сторони укладають у письмовій формі або додатки з підписами і печатками сторін (якщо поставка відбувається з використанням залізничного транспорту), або постачальник направляє рахунок-фактуру на адресу покупця (якщо поставка відбувається з використанням автотранспорту). Оформлені належним чином додатки та підтверджені постачальником заявки є невід'ємною частиною цього Договору. У випадку розбіжностей між заявкою по формі додатку № 1 до цього Договору та додатком, який був підписаний сторонами на підставі цієї заявки, сторони керуються умовами відповідного додатку, які мають пріоритетне значення над заявкою. Постачальник має право відмовити у погодженні заявки, про що він повідомляє покупця протягом 3 банківських днів з моменту отримання заявки покупця.
Отже, обов'язок постачальника поставити товар пов'язаний із направленням йому покупцем письмової заявки.
Тобто, за умовами Договору зобов'язання позивача надати заявку (погодити додаток) є першочерговим, із виконанням якого пов'язане виконання зобов'язання відповідача з поставки товару та, відповідно, розпочинається перебіг строк на поставку товару.
У той же час, як правильно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази на підтвердження укладання між сторонами додатків до Договору, а також подання позивачем заявок на здійснення поставки товару і її погодження відповідачем.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як слушно враховано місцевим господарським судом, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 сформувала правовий висновок, згідно з яким аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар який має бути поставлений. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника (продавця) виникло зобов'язання повернути покупцю суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням.
Вказане зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України виникає в особи, яка отримала попередню оплату і не виконала обов'язку з поставки, фактично у зв'язку із закінченням обумовленого сторонами строку поставки, після настання якого постачальник (продавець) має усвідомлювати протиправний характер неповернення грошових коштів.
Тобто, за висновком Великої Палати Верховного Суду, у постачальника (продавця) виникає зобов'язання повернути покупцю суму передоплати (сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 та ч. 1 ст. 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
При цьому судом першої інстанції обґрунтовано встановлено відсутність порушення відповідачем строку передання товару за Договором як передумову вимоги про повернення коштів відповідно до положень ч. 2 ст. 693 ЦК України.
З огляду на викладене, господарським судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 у справі № 910/10624/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 у справі № 910/10624/24.
5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена - 26.02.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді О.О. Євсіков
С.В. Владимиренко