26 лютого 2025 року
м. Чернівці
справа № 724/2208/23
провадження 822/190/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Половінкіної Н.Ю., Одинака О.О.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3 ,
третя особа Приватне акціонерне товариство «УАСК АСКА»,
апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 19 грудня 2024 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Єфтеньєв О.П.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - ПрАТ «УАСК АСКА» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов мотивовано тим, що 14 січня 2022 року о 21:45 год., внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за участю автомобіля марки MERCEDES-BENZ ML 320, номерний знак НОМЕР_1 , застрахованого в ПрАТ «УАСК АСКА» за полісом № 203877141 від 05 травня 2021 року, за кермом якого перебував ОСОБА_3 , який здійснив зіткнення із транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT В6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 ..
Факт скоєння ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, вина останнього в його скоєнні, а, відповідно, і причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями ОСОБА_3 (порушення правил дорожнього руху) та суспільно небезпечними наслідками (зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження) - підтверджується повідомленням про дорожню-транспортну пригоду від 14 січня 2021 року.
22 червня 2022 року страховою компанією було виплачено 48 000 гривень на рахунок ОСОБА_1 за мінусом франшизи.
Однак, відповідно до ремонтної калькуляції пошкодженого транспортного засобу, в якій зазначається вартість робіт, матеріалів, запасних частин, що становить 204 429 гривень 43 коп.
У зв'язку із необхідністю ремонту транспортного засобу позивач підписав договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 02 травня 2022 року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та відремонтував свій автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT В6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вартість ремонту складає 126 555 гривень.
Враховуючи вищевикладене, сплачені кошти страховою компанією не покрили вартість фактично здійсненого ремонту автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT В6 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошові кошти у сумі 78 555 гривень за завдану шкоду ушкодженням автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT В6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , непокритої страховим відшкодуванням, вирішити питання про судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 19 грудня 2024 року у задоволення позову відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 , підписавши європротокол, діючи на власний розсуд, погодив виплату страхового відшкодування, згідно з лімітом в сумі 50000 гривень та отримав її за вирахуванням франшизи, а тому положення ст.ст.1194, 1172 ЦК України в даних правовідносинах застосуванню не підлягають, тобто відсутні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача грошових коштів у сумі 76555 гривень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Позивач за недостатності завданої матеріальної шкоди в розмірі 76 555 гривень, вправі звернутися по винної особи шодо стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, суд дійшов неправильного висновку про те, що в даній цивільній справі ст.ст.1194. 1172 ІІК України в даних правовідносинах відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 76555 гривень, що суперечить системному аналізу правових норм.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
14 січня 2022 року сталась дорожня транспортна пригода за участю водія ОСОБА_3 , транспортний засіб MERCEDES-BENZ ML 320, номерний знак НОМЕР_3 , та водія ОСОБА_1 , транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT B6, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № ЕР - 203877141, автомобіль MERCEDES-BENZ ML 320 номерний знак НОМЕР_3 застрахований страховою компанією ПрАТ «УАСК АСКА» строк дії договору з 05 травня 2021 року по 04 травня 2022 року. Страхова сума за заподіяння шкоди майну становить 130 000 гривень.
Відповідно до акту прийму передачі виконаних робіт по ремонту автомобіля № 5 від 15.06.2022 року до договору від 02.05.2022 року, виконавець ФОП ОСОБА_4 , здійснив відновлювальні роботи автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT B6, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , загальна вартість виконаних робіт та матеріалів становить 126 555 гривень.
Листом ПрАТ «УАСК АСКА» від 02.08.2022 року № 02/08 повідомляється, що результати ДТП не були зафіксовані працівниками поліції та за результатами ДТП транспортних засобів MERCEDES-BENZ ML 320, номерний знак НОМЕР_3 , та VOLKSWAGEN PASSAT B6, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , на підставі п. 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було прийнято рішення про виплату 48 000 гривень страхового відшкодування.
З квитанції від 12 лютого 2022 року № TS 900241 вбачається, що ОСОБА_3 , перерахував 2 000 гривень, ОСОБА_1 , призначення платежу оплата франшизи.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.
Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду про можливість вирішення спору без залучення у справі належного відповідача.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди) (далі Закон)у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (страховим лімітом).
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону).
Такий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від
04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц та постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 207/3222/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 645/6088/18.
Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно частин 1, 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду виклала в постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № ЕР - 203877141, автомобіль MERCEDES-BENZ ML 320, номерний знак НОМЕР_3 , застрахований страховою компанією ПрАТ «УАСК АСКА» строк дії договору з 05 травня 2021 року по 04 травня 2022 року. Страхова сума за заподіяння шкоду майну становить 130 000 гривень.
Однак, належним співвідповідачем за даним позовом має бути ПрАТ «УАСК АСКА».
ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 не заявляли клопотання про залучення вищевказаної юридичної особи в якості співвідповідача.
Суд першої інстанції, не звернув уваги на те, що до участі у справі в якості співвідповідача не залучено ПрАТ «УАСК АСКА», а висновок про доведеність чи недоведеність позову, підставність чи безпідставність позовних вимог має бути зроблений за участі у справі належного відповідача.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 9 вересня 2020 року у справі №466/2931/15-ц.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 19 грудня 2024 року, виклавши її в редакції цієї постанови.
У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: О.О. Одинак
Н.Ю. Половінкіна