Іменем України
20 лютого 2025 року м. Кропивницький
справа № 396/1709/24
провадження № 22-ц/4809/216/25
справа № 396/1709/24
провадження № 22-ц/4809/1690/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей»;
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2024 року (суддя Русіна А.А.).
Короткий зміст заявлених позовних вимог та заперечень на позов
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей») у вересні 2024р звернулося до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 28876,84 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 30 серпня 2018 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» (далі- Кредитодавець, АТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 1001115366601 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Кредитодавець зобов'язався надати Позичальнику кредит на суму 12 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, оплатності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору.
Кредитний договір укладено шляхом підписання Позичальником заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, де визначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. Відповідачка особисто підписала зазначену заяву.
В подальшому АТ «ПУМБ» відступило право вимоги за кредитними договорами на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіінансова комапнія «Фінако» (далі - ТОВ «ФК «Фінако»), яке, у свою чергу, відступило право вимоги ТОВ «ФК «Смарт Пей», у тому числі і до Позичальника за зазначеним Кредитним договором.
Вказує, що відповідачка неналежно виконувала умови Кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 07 травня 2024 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 28 876,84 грн, яка складається з тіла кредиту у сумі 1 2229,17 грн, процентів за користування кредитом у сумі 6 862,06 грн та комісії у сумі 9 785,61 грн.
Посилаючись на викладене, ТОВ «ФК «Смарт Пей» просило стягнути з відповідачки зазначену заборгованість.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2024 року у задоволені позову ТОВ «ФК «Смарт Пей» відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів набуття ним права вимоги до відповідачки за Кредитним договором.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за Кредитним договором.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись із рішеннямНовоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2024 року, ТОВ «ФК «Смарт Пей» оскаржило його в апеляційному порядку. Відповідно до поданої апеляційної скарги позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що договір відступлення прав вимоги від 08 травня 2024 року та договір факторингу від 16 липня 2024 року підписані кваліфікованими електронними підписами сторін, тому мають силу оригіналів.
Зауважує, що перехід права вимоги за спірним Кредитним договором від АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «Фінако» підтверджується наступними доказами: договором відступлення прав вимоги № 1 від 08 травня 2024 року; повідомленням АТ «ПУМБ» про відступлення прав вимоги. Перехід права вимоги від ТОВ «ФК «Фінако» до ТОВ «ФК «Смарт Пей» підтверджується договором факторингу № 2 від 16 липня 2024 року та витягом з реєстру боржників.
Вказує, що зазначені докази були долучені до позовної заяви, є належними та допустимими, відповідачкою не спростовувались, а факти, які вони підтверджують - не заперечувались.
У додаткових поясненнях до апеляційної скарги скаржник звертає увагу, що до позовної заяви були додані також копію Кредитного договору, розрахунок заборгованості за Кредитним договором і докази надання кредитних коштів Позичальнику.
Вважає, що наявність цих документів також підтверджує перехід права вимоги за Кредитним договором, оскільки лише в цьому разі вони могли бути переданими від Банку до ТОВ «ФК «Фінако» та у подальшому отримані позивачем (а.с. 123).
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Згідно з ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21 листопада 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Смарт Пей» залишено без руху; встановлено строк для усунення недоліків.
Відповідно до ухвали апеляційного суду від 28 листопада 2024 року з підстав, що у ній зазначені, скаржнику продовжено строк для виконання ухвали від 21 листопада 2024 року.
Ухвалою апеляційного суду від 11 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно з ухвалою апеляційного суду від 16 грудня 2024 року закінчено підготовчі дії; постановлено розгляд справи за апеляційною скаргою здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідачка своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
На підставі відповідних наказів в.о. голови Кропивницького апеляційного суду від 27 січня 2025 року головуючий суддя у даній справі Дьомич Л.М. у період з 01 лютого 2025 року по 11 лютого 2025 року перебувала у службовому відрядженні, а у період з 12 лютого 2025 року по 17 лютого 2025 року - у відпустці.
У зв'язку з викладеним, апеляційним судом продовжено на п'ятнадцять днів строк розгляду даної справи, про що постановлено відповідну ухвалу.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступного.
Встановлені судом фактичні обставини справи
30 серпня 2018 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001115366601, за умовами якого, Позикодавець передав Позичальнику у користування кошти в розмірі 12 700,00 грн на погоджений умовами строк 24 місяці зі сплатою процентної ставки у розмірі 12 % річних та комісії 3,35 % (а.с. 30).
До зазначеної заяви додано публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 33-67).
Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується копією платіжної інструкції № TR.30564766.35839.8810 від 30 серпня 2018 року (а.с. 75).
З наявної у справі банківської виписки та розрахунку заборгованості відповідачки за Кредитним договором вбачається, що станом на 07 травня 2024 року заборгованість складає 28 876,84 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 12 229,17 грн; заборгованість по процентам - 6 862,06 грн; заборгованість по комісії - 9 785,61 грн (а.с. 6-7, 81-82)
08 травня 2024 року між ТОВ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО» укладено договір відступлення прав вимоги (цесі) № 1, на умовах якого Цедент зобов'язується передати (відступити) Цесіонарію в повному обсязі Права вимоги за Кредитними угодами, зазначеними у підписаному Сторонами Реєстрі Боржників, а Цесіонарій зобов'язується прийняти та оплатити Права вимоги за вказаними Кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому Договором (а.с. 9-11).
16 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладений договір факторингу № 2, на умовах якого Клієнт зобов'язується передати (відступити) Фактору в повному обсязі Права вимоги за Кредитними угодами, зазначеними у підписаному Сторонами Реєстрі Боржників, а Фактор зобов'язується прийняти та оплатити Права вимоги за вказаними Кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому Договором. Права вимоги, що відступаються є ідентичними за обсягом тим правам вимоги, які були набуті Первісним кредитором на підставі договору відступлення прав вимого (цесії) № 1 від 08 травняс2024 року, укладеним з АТ «ПУМБ» (а.с. 16-18).
Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 2 від 16 липня 2024 року ТОВ «ФК «Смарт Пей» набуло право грошової вимоги за Кредитним договором на суму 28 876,84 грн, з яких: 12 229,17 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 862,06 грн - сума заборгованості за відсотками; 9 785,61 грн - сума заборгованості за комісіями (а.с. 28).
З платіжної інструкції від 17 липня 2024 року № 1 вбачається, що на виконання умов Договору факторингу № 2 від 16 липня 2024 року позивачем на користь ТОВ «ФК «Фінако» здійснено оплату у сумі 1585266,65 грн (а.с. 32).
Відповідно до листа АТ «ПУМБ», адресованого ТОВ «ФК «Смарт Пей», Банком повідомлено про відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Фінако» до ОСОБА_1 за Кредитним договором на підставі договору відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року (а.с. 74).
22 липня 2024 року ТОВ «ФК «Смарт Пей» направлено відповідачці письмову вимогу (повідомлення) № 3980 про набуття права вимоги за Кредитним договором та необхідність погашення заборгованості (а.с. 31, 68-73).
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним нормам процесуального закону у повній мірі не відповідає.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що у порушення норм закону та умов договору відповідачка свої зобов'язання за Кредитним договором не виконала.
У зазначеній частині рішення суду першої інстанції скаржником не оскаржується.
Звертаючись до суду з позовними вимогами та обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач посилався на те, що набув право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що ч. 1 ст. 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц).
При цьому, відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Аналогічні висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12 тощо).
Судами встановлено, що 08 травня 2024 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Фінако» укладений договір відступлення прав вимоги (цесії) №1, відповідно до якого АТ «ПУМБ» передало (відступило) ТОВ «ФК «Фінако» в повному обсязі права вимог за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі боржників.
Пунктом 4.1 цього договору визначено, що права вимоги за реєстром боржників вважаються відступленими у день надходження оплати прав вимоги в повному обсязі на рахунок цедента, вказаний у п.3.2 договору, за ціною, визначеною п.3.1 договору. Цедент після надходження на його рахунок коштів в сумі, зазначеній в п.3.1 договору, передає цесіонарію реєстр боржників.
Крім того, 16 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу №2, згідно якого клієнт зобов'язується передати фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі боржників, а фактор зобов'язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором. Права вимоги, що відступаються є ідентичними за обсягом (боржники, підстави виникнення, розмір, тощо) тим правам вимоги, які були набуті первісним кредитором на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року, укладеним з АТ «ПУМБ».
Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу №2, права вимоги за реєстром боржників вважаються відступленими у день здійснення оплати ціни прав вимоги в повному обсязі на рахунок клієнта, вказаний у п.3.2 договору, за ціною, визначеною п.3.1 договору.
Позивачем на підтвердження набуття прав вимоги надано витяг з реєстру боржників до договору факторингу №2 від 16 липня 2024 року за підписом представників ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «Смарт Пей»; платіжну інструкцію №1 від 17 липня 2024 року на суму 1585266,65 грн; реєстр боржників до договору факторингу № 2 від 16 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «Смарт Пей», до якого включено відповідачку як боржника за Кредитним договором із зазначенням суми її заборгованості; лист АТ «ПУМБ» позивачу ТОВ «ФК «Смарт Пей», яким повідомлено про відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Фінако» до відповідачки за Кредитним договором; письмову вимогу (повідомлення) позивача до відповідачки про необхідність сплати заборгованості за Кредитним дорговром новому кредитору, яким є ТОВ «ФК «Смарт Пей».
Також, 17 грудня 2024 року до суду апеляційної інстанції представником ТОВ «ФК «Смарт Пей» подано клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення доказів, а саме: копії витягу з Реєстру боржників № 1 до договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року, укладеного між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Фінако», на підтвердження того, що до ТОВ «ФК «Фінако» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором у (а.с. 156-157, 160).
На обґрунтування клопотання скаржник зазначив, що 04 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Смарт Пей» звернулося до ТОВ «ФК «Фінако» з метою отримання витягів з реєстру боржників за договором відступлення прав вимоги № 1 від 08 торавня 2024 року, однак, відповідь було отримано лише 12 грудня 2024 року у зв'язку із затримкою підписання витягів зі сторони АТ «ПУМБ».
Так, згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 367 ЦПК України).
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17.
У постанові Верховного Суду від 27 березня 2023 року у справі № 686/9366/20 (провадження № 61-8136св22) зазначено, що тлумачення п. 6 ч. 2 ст. 356, ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги ч. 1 ст. 44 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову у їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Обмеження у можливості надання доказів до суду апеляційної інстанції переслідує не мету створення перешкод у поповненні доказової бази у справі, а, навпаки, має на меті забезпечення максимально повного подання доказів шляхом підвищення активності осіб, які беруть участь у справі, при її розгляді у суді першої інстанції та відповідальність за свої дії в процесі захисту права.
Проте, зазначене слід відрізняти від випадків, коли в особи, яка надає нові докази до апеляційного суду, відсутня недобросовісність дій.
За ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченому ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 Верховний Суд зауважив, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що докази, які позивач просив долучити до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції, зокрема, витяг з реєстру боржників №1 до договору про відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року, існував на час розгляду справи судом першої інстанції. При цьому, позивач з метою отримання вказаного доказу звернувся до сторони такого правочину ще до пред'явлення даного позову, про що свідчить наданий позивачем лист ТОВ «ФК «Фінако» від 04 вересня 2024 року вих. №11-37 (а.с. 162).
Проте, ТОВ «ФК «Фінако» надіслало витяги з реєстру боржників №1 до договору про відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року позивачу вже після ухвалення судом першої інстанції судового рішення, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Фінако» від 12 грудня 2024 року вих.№12_12 (а.с. 163).
Зі змісту листа ТОВ «ФК «Фінако» вбачається, що тривалий розгляд звернення ТОВ «ФК «Смарт Пей» було обумовлено затримкою у підписанні витягів АТ «ПУМБ».
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що такий доказ не було подано позивачем до суду першої інстанції з об'єктивних та незалежних від нього причин. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та долучити вказаний доказ на стадії апеляційного провадження.
Апеляційним судом враховано, що копією витягу з договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року, укладеного між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Фінако», підтверджується, що до ТОВ «ФК «Фінако» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.
Викладене свідчить, що на підставі договору факторингу що ТОВ «ФК «Смарт Пей» набуло право вимоги до відповідачки за Кредитним договором.
Колегією суддів зважено на те, що у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Враховуючи, що належними у справі доказами підтверджено набуття позивачем права вимоги до відповідачки за Кредитним дорговом, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення вимог позову, а також поданої у даній справі апеляційної скарги у повному обсязі.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Викладене, а також встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті спору про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивача пред'явленої до стягнення суми заборгованості за Кредитним договором.
Судові витрати
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України витрати позивача зі сплати судового збору у судах першої та апеляційної інстанцій покладаються на відповідачку.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» задовольнити.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2024 року у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення у справі.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором у сумі 28 876,84 грн, з яких: 12229,17 грн - тіло кредиту , 6862,06 грн - проценти за користування кредитом, 9785,61 грн - комісія, а також витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 2422,40 грн та за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О . А. Письменний